Провадження №1-в/447/2/26
Справа №447/3826/25
14.01.2026 місто Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства Новороздільська міська лікарня ОСОБА_3 про припинення примусового заходу медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, застосованого до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ;
лікаря-психіатра: ОСОБА_3 ;
особи, щодо якої подано заяву
про припинення примусових заходів
медичного характеру: ОСОБА_4 ;
законного представника особи, щодо
якої подано заяву про припинення
примусових заходів медичного характеру: ОСОБА_6 ;
захисника особи, щодо якої подано заяву
про припинення примусових заходів
медичного характеру: ОСОБА_7 ;
встановив:
у провадженні Верховинського районного суду Івано-Франківської області перебуває вищевказана заява лікаря-психіатра ОСОБА_3 в якій вона зазначає, що згідно ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.11.2026, до ОСОБА_4 було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом м.Дніпро.
14.02.2023 р. він був переведений у відділення з посиленим наглядом КНП ЛОР "ЛОКПЛ", де був до 29.04.2024 р. Надалі ОСОБА_4 був переведений у відділення із звичайним наглядом Рівненської філії "ІСП МОЗ України", де знаходився до 04.06.2025 р.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 21.05.2025 р. було змінено застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.
21.11.2025 р. ОСОБА_4 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку про доцільність припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку на основі того, що пацієнт регулярно приймав призначене лікування, на контрольні огляди приходив вчасно згідно з призначеною датою та часом прийому, психічний стан його був покращений, психотичної симптоматики не виявляв, у поведінці адекватний, жалкує у скоєному злочині, суспільної небезпеки не становить, антисоціальних тенденцій немає.
Тому лікар-психіатр просить припинити застосування щодо ОСОБА_4 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання
В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_3 вказану заяву підтримала із зазначених в ній підстав. Зокрема зазначила, що ОСОБА_4 під час перебування в неї на обліку вчасно відвідував лікаря психіатра, проходив лікування, та за висновком комісії лікарів психіатрів, він не потребує надалі застосування примусових заходів медичного характеру в амбулаторних умовах в примусовому порядку. Звернула увагу на те, що поведінка ОСОБА_4 впорядкована, антисоціальної тенденції не проявляє, розуміє необхідність вживання відповідних медичних препаратів в добровільному порядку, небезпеки для суспільства не становить. Також звернула увагу на те, що у випадку припинення примусового заходу медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, ОСОБА_4 всерівно, періодично буде відвідувати лікаря психіатра. Зазначила, що відповідно до рішення суду, догляд за ОСОБА_4 здійснює його брат ОСОБА_6 , який є його опікуном.
У судовому засіданні особа, стосовно якої вирішується питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, ОСОБА_4 не заперечив щодо задоволення заяви.
Захисник особи, щодо якої подано заяву про припинення примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 зазначив, що оскільки стан здоров'я ОСОБА_4 покращився, згідно висновку комісії лікарів-психіатрів такий більше не потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, тому він підтримує подану заяву.
Законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , зазначив, що є опікуном останнього згідно рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2017 року та здійснює за ним постійний догляд. Зазначив, що із ОСОБА_4 бачиться та спілкується кожного дня, оскільки вони проживають в одному населеному пункті, та поведінка останнього є нормальною, він не проявляє жодної агресії, приймає необхідні ліки.
Прокурор, враховуючи висновок лікарів-психіатрів та його обґрунтування, не заперечує проти задоволення вказаної заяви.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши подані матеріали, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.11.2026 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді - госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2022 року був змінений режим застосованих щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру на примусові заходи медичного характеру із посиленим наглядом.
Термін дії примусових заходів медичного характеру із звичайним наглядом яких продовжено ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 28 жовтня 2024 року.
Згідно ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 21.05.2025, яка набрала законної сили 28.05.2025, припинено застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через покращення психічного стану та змінено відносно останнього застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.
Окрім того, рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2017 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено його опікуном - ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.2 ст. 514 КПК України зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Згідно з ч.3 ст.514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Статтею 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно зі ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно з висновком комісії лікарів-психіатрів щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру від 21.11.2025 №5, встановлено, що ОСОБА_4 до контакту доступний, свідомість ясна, орієнтація всіх видів збережена правильно, розладів сприймання та маявних ідей не виявляє. Емоційно-вольові процеси помітно знижені. Настрій рівний. Критичний до свого стану. Жалкує у скоєному. Продуктивної психосоматики не виявляє. Антисоціальних тенденцій немає.
Діагноз: шизофренія, параноїдна форма, безперервний перебіг з вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері, стан ремісії.
На час огляду психотичної симтоматики немає, критично оцінює свої дії, суспільної небезпеки не становить. Рекомендовано припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги.
Таким чином, відповідно до досліджених матеріалів справи, з врахуванням висновку комісії лікарів-психіатрів, суд вважає необхідним припинити застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання у лікаря-психіатра.
На підставі статями 92-95 КК України, статями 369-372, 376, 512, 514 КПК України, суд,
постановив:
Заяву лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства Новороздільська міська лікарня ОСОБА_3 про припинення примусового заходу медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання, застосованого до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 - задовольнити.
Припинити застосування щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання у лікаря-психіатра.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено 19 січня 2026 року.
Суддя ОСОБА_8