Справа № 444/4022/25
Провадження № 3/444/13/2026
12 січня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Козакевича Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працює слюсар-водій, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , який виданий 02 березня 2018 року органом 4628, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 473002 від 04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 04 жовтня 2025 року о 09 год. 29 хв. на автодорозі М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська, 151 км+500 м керував автомобілем ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку з використанням технічного приладу, газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», тест 1656, результат 0,26 проміле, водій від керування транспортним засобом відсторонений, факт зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського номер 1068, чим порушив п. 2.9 а ПДР - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , подав на адресу суду письмові пояснення, які підтримав в судовому засіданні.
Зокрема в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 04 жовтня 2025 року він керував автомобілем ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_3 , на вимогу працівників поліції зупинився, пред'явив документи. На запитання працівника поліції щодо вживання алкоголю, відповів, що не вживав, а на запитання поліцейського, коли він вживав останній раз алкоголь, відповів, що тиждень, можливо навіть більше тижня тому. Після цього працівник поліції сказав йому продути в технічний засіб «Драгер», який він витягнув із валізи, яка знаходилася у багажному відділенні службового автомобіля поліції. Водночас трубку приніс інший поліцейський із салону автомобіля. Зазначив, що працівник поліції не відривав пакет з цією трубкою, такий вже був відкритий, коли його приніс поліцейський. Після цього йому дали продути в прилад «Драгер», що він і зробив. Результат йому поліцейські не показували, лише оголосили, що результат становить 0,20 проміле. Допустимої норми він станом на 04 жовтня 2025 року не знав, оскільки вперше опинився в такій ситуації, тому показник 0,20 проміле для нього нічого фактично не означав. Після цього працівники поліції сіли в службовий автомобіль, а потім вийшли до нього через декілька секунд. Один із поліцейських знову почав його запитувати, чи вживав він спиртні напої, на що він категорично заперечив. Зазначив, що працівник поліції сказав йому, що можна поїхати в медзаклад, однак це займе багато часу, на що він пояснював, що поспішає, крім того запитував, для чого йому їхати в лікарню, якщо він не вживав алкоголю, на що йому поліцейський сказав, що можна не їхати в лікарню, бо це його право. Після цього працівник поліції сказав, щоб він ще раз продував в «Драгер». Ствердив, що трубку працівники поліції не змінювали. В подальшому, зважаючи на вказівку поліцейського, він знову продув в мундштук, результат був 0,26 проміле, який також він не розумів.
ОСОБА_1 зазначив в судовому засіданні, що не міг перебувати в стані алкогольного сп'яніння, оскільки жодних спиртних засобів він не вживав ні 04 жовтня 2025 року, ні 03 жовтня 2025 року, ні декілька днів раніше. Чому був результат 0,20 проміле, а в подальшому, 0,26 проміле він пояснити не може, знає лише те, що алкоголю не вживав.
ОСОБА_1 вказав, що він свою вину не визнає про те, що перебував в стані алкогольного сп'яніння 04 жовтня 2025 року та в стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом. Зазначив, що йому працівники поліції не показували і не видавали направлення на огляд в медичний заклад, з таким його не ознайомлювали.
ОСОБА_1 просить справу про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Козакевич Ростислав Васильович подав на адресу суду копії адвокатських запитів та відповідей на такі із Відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області.
В судовому засіданні адвокат заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 заперечував вживання спиртних напоїв, відсутні докази, що ОСОБА_1 перевіряв цілісність упакування мундштука, даний мундштук перебував в руках працівника поліції, сам працівник поліції вставляв мундштук у технічний засіб. З відеозаписів не вбачається, що мундштук перебував в герметично закритому упакуванні, не проводився контрольний замір перед проходженням ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 тричі продував у технічний засіб, дві перші спроби не зафіксували жодного результату, лише після третього продуття технічного засобу «Драгер» був оголошений працівником поліції ОСОБА_2 результат 0,20 проміле, який підтверджується квитанцією газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», тест 1655, отриманою на адвокатський запит.
Адвокат просив врахувати, що відсутні будь-які докази, що мундштук змінювався при повторному проходженні огляду ОСОБА_1 за допомогою технічного засобу на місці та після якого був встановлений результат 0,26 проміле. Вважає, що порушено процедуру проведення огляду його ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки після первинного позитивного огляду, який не перевищив допустимий рівень алкоголю, працівник поліції без жодного аргументування заявив вимогу про повторне проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою цього ж технічного засобу «Драгер». Вважає, що у працівників поліції не було жодних підстав для проведення повторного огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки первинний результат на приладі «Драгер» 0,20 проміле є правильним, а тому всі подальші дії працівників поліції не відповідають вимог ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженого наказом МОЗ МВС України №1452/735 від 9 листопада 2015 року.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи його захисника про закриття провадження у справі, проаналізувавши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази кожен окремо та їх в сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .
Згідно з ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Для з'ясування всіх обставин справи, повноти розгляду справи судом було детально досліджено протокол про адміністративне правопорушення, а також відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, проаналізовано такі з врахуванням пояснень ОСОБА_1 .
Так з відеозапису під назвою «01068_00106820251004092854_0001A.MP4» встановлено, що працівник поліції спілкується з ОСОБА_1 , на запитання працівника поліції коли ОСОБА_1 востаннє вживав алкоголь, останній відповів, що тиждень, можливе й більше тому. Надалі до ОСОБА_1 підійшов інший працівник поліції, який приніс трубку та запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 тричі продував у технічний засіб, дві перші спроби не зафіксували жодного результату, лише після третього продуття технічного засобу «Драгер» був оголошений працівником поліції результат 0,20 проміле.
Із іншого фрагменту відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 знову надали продути в прилад «Драгер», який видав результат - 0,26 проміле.
Результат приладу «Драгер» - 0,20 проміле працівниками поліції до матеріалів справи не додавався, така роздруківка долучена адвокатом Козакевичем Р.В. до матеріалів справи під час розгляду справи, яку останній отримав від Відділу поліції № 2 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області на адвокатський запит.
З долученої роздруківки результату огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», тест 1655, встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в 09 год. 30 хв., результат тесту 0,20 проміле. Цей ж результат був оголошений працівником поліції ОСОБА_1 , що є зафіксовано на відеозаписі під назвою «01068_00106820251004092854_0001A.MP4» (09 год. 31 хв. 26 с.).
Відповідно до п. 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України, 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З відеозаписів, долучених до матеріалів справи, встановлено, що у працівника поліції були відсутні обґрунтовані підстави для проведення повторного тестування водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер» і такі підставі працівником поліції водію не оголошувалися.
Як встановлено судом із відеозапису під назвою «01068_00106820251004092854_0001A.MP4», долученого до матеріалів справи, прилад «Драгер», який було використано для тестування водія ОСОБА_1 не показував повідомлення про недостатній об'єм повітря для проведення тесту, а навпаки показав результат 0,20 проміле, який було повідомлено водію працівником поліції та який підтверджується долученою до матеріалів справи роздруківкою результату огляду.
Наведене вище свідчить про те, що первинне тестування працівниками поліції водія ОСОБА_1 на стан алкогольного спяніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» проведено із дотриманням вимог чинного законодавства, результат огляду позитивний 0,20 проміле, який не перевищував допустимої норми, передбаченої п. 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України, 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Повторне проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у випадку позитивного результату, який не перевищує 0,2 проміле, не передбачено вимогами ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України, 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За встановлених обставин, враховуючи досліджені докази, зокрема відеозаписи, долучені до матеріалів справи, роздруківку результату приладу «Драгер», на яких зафіксовано первинний результат 0,20 проміле, який не перевищує допустимої норми, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/ 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Крім цього, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Також, в рішенні від 21.07.2010 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Згідно з ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У даній справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б безсумнівно та беззаперечно підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, враховуючи викладене, а також те, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є недоведеною, та не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим враховуючи, що винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає, що провадження в справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Олещук М. М.