Справа № 442/4/26
Провадження № 1-в/442/12/2026
19 січня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника адміністрації - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в режимі відеоконференції з ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)» клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
Засудженого: 09.12.2020 Личаківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.121, ч.1 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, -
Початок терміну: 05.04.2018
Кінець терміну: 05.04.2026.
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 02.01.2026 надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав, просить його задоволити.
Представник адміністрації та прокурор заперечили щодо задоволення клопотання, вважають таке передчасним, оскільки передумовою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є те, що засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, чого в даному судовому розгляді не встановлено. Засуджений перебуває в місцях позбавлення волі більше 7 років і за цей час отримав лише два заохочення, та 4 стягнення, які погашено. За таких обставин вважають, що засуджений не довів своє виправлення.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали особової справи засудженого, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким або умовно-дострокове звільнення.
З особової справи засудженого ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_5 засуджений вироком Личаківським районним судом м.Львова від 09.12.2020 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.121, ч.1 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Початок строку 05.04.2018.
Отже, ОСОБА_5 , на даний час фактично відбув більш як дві третини строку покарання і невідбутими залишились 2 місяці 14 днів.
Вимогами статті 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, може бути застосоване умовно - дострокове звільнення після фактичного відбуття засудженими не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Застосування умовно - дострокового звільнення є можливим, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Як вбачається з наданої суду характеристики, затвердженої 15.01.2026 начальником ДУ «ДВК-40» ОСОБА_6 , засуджений ОСОБА_5 з 05.04.2018 знаходиться в місцях позбавлення. За час відбування покарання два рази заохочувався, до дисциплінарної відповідальності притягувався 4 рази, стягнення погашене, не працевлаштований. Іноді вчиняє дії, пов'язані з погрозами або насильством, не робить висновків зі своїх минулих помилок. Легко піддається впливу про кримінального та/або антисоціального оточення. Результати реалізації заходів індивідуальної програми не виконані. Бажає змінити своє життя, проте це бажання має поодинокий та несистемний характер. Усвідомлює, що потребує змін, але нічого для цього не робить. Не бере участі в програмах/заходах. Оцінений як такий, що не довів свого виправлення. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства - середній.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З аналізу наведених норм закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Під час розгляду даної справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_5 , перебуваючи в місцях позбавлення волі, своєю поведінкою не довів свого виправлення та що така поведінка може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що засудженим не доведено і в судовому засіданні не встановлено, що за час відбуття покарання в особистості ОСОБА_5 відбувся процес позитивних змін, який створив у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_5 , у суду відсутнє переконання про те, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 81 КК України, ст. 107 КВК України, ст. 537 ч. 1 п. 2 КПК України, суд
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошений 20.01.2026.
Головуючий суддя ОСОБА_1