Справа № 461/358/26
Провадження № 1-в/461/10/26
20.01.2026 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника Львівської багатопрофільної лікарні №19
філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України»
у Львівській області ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання начальника Львівської багатопрофільної лікарні №19 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання, у зв'язку із важкою хворобою,
встановив:
начальник Львівської багатопрофільної лікарні №19 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання, у зв'язку із важкою хворобою. Зі змісту наведеного клопотання вбачається, що його автор просить розглянути питання звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання, у зв'язку із важкою хворобою (психічне захворювання), згідно ст. 84 КК України. Також, просить розглядати клопотання за відсутності засудженого та вирішити питання про призначення йому захисника.
Жодних інших доводів, мотивів чи обґрунтування клопотання не містить.
Судом вжито заходи щодо забезпечення безпосередньої участі засудженого при розгляді клопотання, а також призначення йому захисника, які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні представник Львівської багатопрофільної лікарні №19 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області клопотання підтримала.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що у матеріалах справи відсутній висновок експерта, який встановлює наявність у засудженого психічного захворювання, що є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Захисник в судовому засіданні зазначила, що розуміє та погоджується з необхідністю вирішення питання про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання. Разом з тим, зазначила, що відсутність у матеріалах справи висновку експерта, який засвідчує наявність у засудженого психічного захворювання, свідчить про його передчасність та відсутність законних підстав для задоволення клопотання.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши клопотання, суд дійшов наступних висновків.
З долученого до матеріалів справи висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання щодо ОСОБА_5 встановлено наступне.
ОСОБА_5 засуджений вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 20.03.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Початок строку відбування покарання - 21.06.2024, кінець вказаного терміну - 21.06.2029.
ОСОБА_5 встановлено заключний діагноз: біполярний афективний розлад, поточний депресивний епізод. Дисциркуляторна змішана ІІІ ст. енцефалопотія на ґрунті атеросклерозу судин головного мозку, з вираженим інтелектуально-мнестичними і когнітивними розладами до стадії деменції. Кахексія. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Артеріальна гіпотонія. СН І ст. NYНА ІІ. Початкова катаракта очей. Ангіносклероз за гіпертонічним типом. Пацієнт страждає на тяжкий, хронічний психічний розлад, представлений вираженими порушеннями когнітивних функцій, зниженням емоційно-вольового контролю, внаслідок чого втрачена спроможність до самообслуговування та до належного життя. Дане захворювання перешкоджає подальшому відбуванню покарання.
На даний час засуджений ОСОБА_5 переведений для проходження лікування у Львівську багатопрофільну лікарню № 19 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я ДКВС України у Львівській області».
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
У відповідності до ст. 537, 539 КПК України, під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання за хворобою.
Згідно ч. 1, 2 ст. 84 КК України, звільняється від покарання особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 цього Кодексу. Особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання визначений спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року.
За правилом ч. 5 ст. 154 КВК України, подання про звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби подається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з поданням до суду надсилаються висновок лікарської комісії й особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.
Згідно п. 1 та п. 2 Розділу VI Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженому спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року, медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в установах виконання покарань, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до цього Порядку.
Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС), у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров'я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності після обов'язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров'я ДКВС або закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.
Як наведено вище, примусові заходи медичного характеру застосовуються відповідно до статей 92-95 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Відповідно до ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо:
1) встановлення причин смерті;
2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Слід також відзначити, що згідно ч. 1 ст. 506 КПК України, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:
1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
Отже, для визначення психічного стану особи у кримінальному провадженні обов'язково необхідно провести відповідну експертизу.
Натомість, у матеріалах справи відсутній відповідний висновок експерта, а автор клопотання та уповноважений представник не ініціювали питання призначення експертного дослідження під час розгляду справи.
Таким чином, матеріали клопотання не містять належних доказів для застосування процедури передбаченої ст. 84 КК України, адже наведений вище висновок лікарсько-консультативної комісії сам по собі не може вважатися законною підставою для задоволення відповідного клопотання.
За таких обставин, з огляду на відсутність у матеріалах клопотання належних та допустимих доказів наявності у засудженого психічного захворювання, який є підставою для застосування положень ст. 84 КК України, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.84 КК України, ст. 537, 539 КПК України,
постановив:
у задоволенні клопотання начальника Львівської багатопрофільної лікарні №19 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання, у зв'язку із важкою хворобою, відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Львівської області, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1