Справа № 308/13180/23
1-кп/308/77/26
19 січня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу в кримінальному провадженні №308/13180/23 (1-кп/308/890/23), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071170000681 від 02.12.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
на розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувають матеріали вищевказаного кримінального провадження.
До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Клопотання обґрунтоване тим, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу на досудовому розслідуванні відпали.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали поданого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність
Колегія суддів, вирішуючи подане клопотання захисника, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, зважаючи на таке.
Частинами 1-3 ст. 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
За змістом ч. 4 ст. 201 КПК України розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
За приписами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу рішення суду про обрання чи продовження строку дії запобіжного заходу.
Зміна запобіжного заходу передбачає появу після постановлення ухвали про обрання (продовження) запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження.
Суд звертає увагу на те, що питання про зміну запобіжного заходу вирішується на стадії судового розгляду, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки така перестала існувати, а на її заміну висунуте обвинувачення.
У свою чергу, обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене при ухваленні остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, при вирішенні досліджуваного клопотання визначальне значення має наявність чи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою суд від 10.10.2023 суд задовольнив клопотання захисника ОСОБА_6 про зменшення розміру застави та повернув частину сплаченої суми застави за обвинуваченого ОСОБА_4 .
Постановляючи означену ухвалу, суд дійшов висновку, що з урахуванням особи обвинуваченого, його майнового стану та співмірності раніше встановленого розміру застави з обставинами скоєного правопорушення застава в сумі 300 000 грн. зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На переконання суду, обставини, які бралися судом до уваги при постановленні згаданої ухвали не змінилися.
З цього приводу суд вказує на те, що кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України є тяжким злочином.
Більше того, судове провадження триває, у зв'язку з чим стороною захисту не спростовано наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд звертає увагу, що процес доказування передбачає існування таких стадій: 1) збирання доказів, 2) дослідження доказів, 3) їх оцінку.
Оцінка доказів завершує весь процес доказування. Результати оцінки доказів знаходять відображення в мотивувальній частині судового рішення, в якому суд зобов'язаний вказати, які факти судом встановлені, на основі яких доказів, які докази були відкинуті судом і з яких мотивів.
Оцінка доказів є розумовою діяльністю суду та інших учасників цивільного процесу, що ґрунтується на законах логіки і правових нормах і спрямована на формування у суб'єктів доказування власної думки щодо достовірності обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення, а також ухвалення судом законного й обґрунтованого рішення. Оцінка зібраних доказів здійснюється з точки зору їх достовірності, повноти, несуперечності, достатності на основі внутрішніх переконань.
За свої юридичним значенням оцінка доказів, проведена до виходу суду в нарадчу кімнату, є попередньою, тоді як остаточна оцінка - здійснюється судом в нарадчій кімнаті і є підставою для ухвалення судового рішення по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
За правилами ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що клопотання захисника не містить обставин, які би давали підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, у зв'язку з чим досліджуване клопотання слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 194, 201, 331, 370-372, суд
у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1