Справа № 308/16582/25
(заочне)
15 січня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участю секретаря судового засідання Авдєєвої К.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Аліна Паладич, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
06 листопада 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2129387 від 13.07.2021 в сумі 16 400,00 грн., що складається із 5 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; 11 400,00 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 13.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту № 2129387, на підставі якого відповідачу надано кредит в розмірі 5 000,00 грн., строком на 30 днів. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 1,90% за кожен день користування кредитом.
На виконання умов вищевказаного договору ТЗОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання з видачі відповідних сум кредиту виконало повністю.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати щомісячних платежів та відсотків за користування кредитом, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
08.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС») було укладено договір Факторингу № 1-08022022, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», визначеними в реєстрі боржників.
За даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором № 2129387 від 13.07.2021 року.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитим договором № 2129387 від 13.07.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС, складає - 16 400,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 5 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 11 400,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 2129387 від 13.07.2021 року у розмірі 16 400,00 грн та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено відповідачу строк на подання відзиву.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при подачі позовної заяви просили розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.
За загальним правилом ч.1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить такого висновку.
Суд встановив, що 13.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту № 2129387, на підставі якого відповідачу надано кредит в розмірі 5 000, 00 грн., строком на 30 днів. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 1,90% за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п.п. 2.1. Кредитного договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п.п. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.
Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://credit7.ua/, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 13.07.2021 направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №2129387 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). У процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107. Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ.
Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://credit7.ua/), було встановлено як ОСОБА_1 .
13.07.2021 Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, висловив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило 13.07.2021 10:13:35 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор X873, котрий в свою чергу боржником було 13.07.2021 10:16:13 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №2129387 , на умовах визначених офертою.
Таким чином, 13.07.2021 10:16:13 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2129387 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.
Відповідно до довідки системи iPay.ua №25657-0403 від 04.03.2024, адресованої ТОВ "ЛІНЕУРА Україна" вбачається, що ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України №3 від 11.11.2013 року. З ТОВ "ЛІНЕУРА Україна"укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 13.07.2021 10:15:26 на суму 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 97506444, призначення платежу: Зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_1 .
08.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС») було укладено договір Факторингу №1-08022022, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», визначеними в реєстрі боржників. У тому числі за даним договором факторингу ТЗОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТЗОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором № 2129387 від 13.07.2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 08.02.2022 № 1-08022022, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 16 400,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 11 400,00 грн.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.
Положенням статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Положенням частини 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц (провадження № 61-998св24) зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Суд встановив, що відповідно до довідки системи iPay.ua №25657-0403 від 04.03.2024 - 13.07.2021 10:15:26 перераховано суму 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 97506444, призначення платежу: Зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_1 .
Судом враховано, що у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, поданий позивачем, при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом в частині нарахування та стягнення простроченого кредиту та нарахованими і несплаченими відсотками, оскільки такий не спростовано відповідачем.
Отже, суд вважає що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 16 400,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 11400,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлено, що 08.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС») було укладено договір Факторингу № 1-08022022, відповідно до якого ТЗОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», визначеними в реєстрі боржників.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором, задовольнивши позов повністю.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З урахуванням ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2129387 від 13.07.2021 в розмірі 16 400,00 (шістнадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок) грн, що складається із 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 400,00 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ,вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Дата складення повного судового рішення 20 січня 2026 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В. В. Чепка