ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
19.01.2026Справа № 910/309/26
Суддя Привалов А.І., розглянувши матеріали
позовної заяви Акціонерного товариства «Херсонгаз»
до Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
про визнання договору укладеним,
Акціонерне товариство «Херсонгаз» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання договору неукладеним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «Херсонгаз» та АТ «Укртрансгаз» було укладено Договір транспортування природного газу № 1512000746 від 17.12.2015, протягом дії якого відповідач надавав, а позивач приймав послуги транспортування природного газу.
Проте, під час стягнення заборгованості за надані послуги балансування за Договором транспортування природного газу № 1512000746 від 17.12.2015 за період вересень 2018-лютий 2019 у справі № 923/909/19 судами апеляційної та касаційної інстанції фактично було встановлено неукладеність спірного договору.
Однак, установлення судами факту неукладеності спірного договору може позбавити позивача права на участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно положеннями Закону «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», у зв'язку з чим АТ «Херсонгаз» просить суд визнати Договір транспортування природного газу № 1512000746 від 17.12.2015 укладеним.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Так, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідкам.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у господарському процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує господарське судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням господарського судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування доказів в інших судових справах або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі. Недопустимим з огляду на завдання господарського судочинства є ініціювання окремого позовного провадження з метою створення передумов для визнання певного доказу у майбутньому судовому розгляді належним та допустимим або навпаки. Такі позови не підлягають судовому розгляду.
При цьому, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №910/3232/22.
Перелік способів захисту прав та інтересів, наведений у ст. 16 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Як убачається з позовної заяви, АТ «Херсонгаз» звернулося до господарського суду з позовом про визнання договору укладеним, що не відповідає способам захисту порушених прав, визначених у ст. 16 ЦК України.
Крім того, як убачається з підстав заявлених вимог, позивач фактично намагається переглянути обставини, встановлені судами апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду справи № 923/909/19, що суперечить положенням ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Абзацом 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 передбачено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Наведена норма права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
Згідно до ч.6 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Так, господарський суд роз'яснює, що вимоги про визнання договору укладеним не підлягають розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягають судовому захисту.
Натомість, оцінка умов укладеного сторонами договору вимогам законодавства та встановлення обставин щодо узгодження сторонами всіх істотних умов договору має встановлюватися судом виключно в межах відповідного спору про право, зокрема, у можливому позові про стягнення заборгованості за договором.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 2, 5, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Акціонерне товариство «Херсонгаз» у відкритті провадження у справі до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання договору укладеним.
2. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано: 19.01.2026.
Суддя А.І. Привалов