попереднього засідання
12 січня 2026 р. Справа № 902/1165/25
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання Марчук А.П.
представника ТОВ "Авентус Україна" - Сабури С.О. (в режимі ВКЗ)
представника боржника - Редьки М.Г. (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1165/25 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою від 15.10.2025 відкрито провадження у справі № 902/1165/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Каратуна Є.Є., попереднє засідання призначено на 04.12.2025.
17.10.2025 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
29.10.2025 до суду від АТ "Сенс Банк" через систему "Електронний суд" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 108 565,64 грн. у справі № 902/1165/25.
13.11.2025 до суду від ТОВ "Авентус Україна" через систему "Електронний суд" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 108 000,00 грн. у справі № 902/1165/25.
27.11.2025 до суду від АТ "Таскомбанк" надійшла заява № 211069/70.2 від 19.11.2025 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1165/25.
Вказані заяви призначені до розгляду в судовому засіданні на 04.12.2025.
04.12.2025 судове засідання не відбулося, оскільки спостерігались перебої в роботі Єдиного державного реєстру судових рішень, підсистеми "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв"язку та інших ресурсів, що періодично унеможливило проведення засідання в режимі відеоконференції та фіксування судового засідання за допомогою сервісу відеоконференцзв"язку, що підтверджується актом № 31/2025 від 05.12.2025.
Ухвалою суду від 08.12.2025 призначено попереднє засідання та розгляд заяв АТ "Сенс Банк", ТОВ "Авентус Україна", АТ "Таскомбанк" про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1165/25 на 12.01.2026.
В судовому засіданні 12.01.2026 судом розглядалися грошові вимоги кредиторів до боржника - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
В судовому засіданні 12.01.2026 судом розглянуто заяви кредиторів.
1) АТ "Сенс Банк" б/н від 29.10.2025 про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 108 565,64 грн.
Грошові вимоги кредитора обґрунтовані угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 500748365 від 12.02.2023.
Відповідно до наданого Банком розрахунку вбачається, що загальна сума заборгованості становить 108 565,64 грн., з яких:
- 9 151,98 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредитом;
- 99 413,66 грн. - строкове тіло кредиту.
Керуючий реструктуризацією боржника та боржник згідно повідомлення від 03.12.2025 про результати розгляду вимог кредитора визнали повністю грошові вимоги АТ "Сенс Банк" в сумі 108 565,64 грн.
Судом встановлено, що АТ "Сенс Банк" звернувся до суду у встановлений ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.
З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що кредиторські вимоги АТ "Сенс Банк" документально і нормативно обґрунтовані
За таких обставин, керуючись нормами статей 509, 525, 526, 527, 530, 549, 550, 629, 634, 1049-1050, 1054, 1067 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги АТ "Сенс Банк" підлягають визнанню.
Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника подана в межах строку встановленого Кодексом України з процедур банкрутства, підлягає задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги в розмірі 152 392,35 грн. - визнанню у повному обсязі, з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Також, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
2) ТОВ «Авентус Україна» про визнання грошових вимог до боржника в сумі 39 016,53 грн.
Заява ТОВ «Авентус Україна» мотивована тим, що 17.03.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено Договір № 8866721 про надання споживчого кредиту, сума кредиту (загальний розмір) складає 40 000,00 грн.
ТОВ «Авентус Україна» вказує, що свої зобов'язання за договором виконало та надало боржнику, шляхом перерахування на карту ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн. Проте, боржник свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості станом на теперішній час за боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 108 000,00 грн., з яких: 40 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 48 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 20 000,00 грн. - штраф.
Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення від 03.12.2025 про розгляд заяви ТОВ «Авентус Україна», грошові вимоги ТОВ «Авентус Україна» визнав частково, в сумі 60 000,00 грн., з яких 40 000,00 грн. борг, 20 000,00 грн. відсотки за користування кредитом.
Також зауважив, що кредитором безпідставно здійснено нарахування штрафних санкцій за Кредитним договором, посилаючись на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Боржник у заяві від 03.12.2025 зазначив, що заперечує проти задоволення грошових вимог та вказує,
Кредитор не підтвердив факт укладення Кредитного договору.
Факт існування заборгованості Боржника перед Кредитором жодним чином не підтверджений.
Кредитор не надав первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту у розмірі 40 000 грн. за Кредитним договором, їх погашення та не надав доказів того, що на момент подання Заяви у нього існувало право вимоги до Боржника саме в тому обсязі та на таких умовах, які зазначені в Заяві.
В додатках до заяви відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту отримання Боржником від ТОВ "Авентус Україна" кредитних коштів у розмірі 40 000 грн.
Крім того, боржник вказує, що нарахування штрафу є незаконним, посилаючись на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Також боржник вказує про відсутність підстав для стягнення штрафу та процентів за користування кредитом, оскільки Соць В.В. є дружиною військовослужбовця, і відповідно на неї поширюється дія п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
ТОВ «Авентус Україна» у поясненнях від 29.12.2025 зазначає, що у листі Національного Банку України № 14-0004/12907 від 19.02.2024 «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування», вказано, що положення п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX.
З урахуванням того, що Закон України № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023 року, а Кредитний договір, за яким виникли грошові вимоги до Боржника по справі що розглядається, був укладений 17.03.2025, тобто після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX, то положення п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» до Договору №8424310 не застосовуються.
Таким чином, в даному конкретному випадку нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит є правомірними та підлягають сплаті Боржником.
Кредитор також зазначає, що боржником не надано банку інформацію про те, що Соць В.В. є дружиною військовослужбовця.
Дослідивши додані до заяви з кредиторськими вимогами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги суд встановив наступне.
17.03.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 8866721 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію.
За умовами п.1.2. Кредитного договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.1.3. Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 40 000,00 грн. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до п.1.4. Кредитного договору Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком No1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
За умовами п.1.5. Кредитного договору, Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
- Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
- Знижена процентна ставка 0,90 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Товариством рішення про надання кредиту Споживачу. Якщо Сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду, Споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора (п. 2.1. Кредитного договору).
Пунктом 6.4. Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф:
6.4.1. у розмірі 3600,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та
6.4.2. у розмірі 800,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Штрафи нараховуються протягом строку наявності діючої простроченої заборгованості, згідно з встановленою шкалою штрафів, залежно від кількості днів прострочення. При наявності діючого прострочення за попередніми платежем ( ми), що були визначені в Графіку платежів, виникнення додаткового прострочення за новим зобов'язанням (відповідним платежем, визначеним в Графіку платежів), не передбачає додаткового нарахування штрафу за новим зобов'язанням, і не перериває нарахування штрафів для діючого прострочення. Якщо протягом строку дії Договору Споживач повністю поверне прострочену заборгованість і знову через деякий час допустить прострочення платежу, по новому простроченню нарахування штрафів буде здійснюватися знову, враховуючи шкалу штрафів та кількість днів нового прострочення. (п. 6.4.4. Кредитного договору).
П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтями 3 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що:
- електронна форма представлення інформації - це спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації;
- електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною;
- електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи;
- докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно відповідними нормами ГПК України;
Повідомленням Нацкомфінпослуг від 13.02.2019 «Щодо порядку укладення електронного договору» встановлено, що для Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису час підпису з боку Кредитора, як кредитодавця, за Кредитним договором підтверджено кваліфікованою позначкою часу для підпису: зі сторони Боржника, як споживача, за Кредитним договором, підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором C2764, 17.03.2025 18:00:29 / Соць В.В./.
Судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту від 17.03.2025 № 8866721 підписаний сторонами, що свідчить про набрання ним чинності.
Укладення Договору підтверджується Візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного Договору про надання кредиту від 17.03.2025 № 8866721
Отже, суд вважає доведеним кредитором факт укладення Договору № 8866721про надання споживчого кредиту від 17.03.2025 із визначенням боржником себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, надання про себе відповідних даних у заяві (П.І., місце проживання, телефон, e-mail, данні паспорту, банківського (карткового) рахунку та банківської установи), та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Відповідно до ст. 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Ст. 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
П. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що TOB «Авентус Україна» належним чином виконало умови договору, надало кредит у сумі 40 000,00 грн, про що свідчить лист ТОВ «Пейтек Україна» № 20251028-10 від 28.10.2025 про перерахування 40 000,00 грн.
Видача Кредиту боржнику здійснювалась позивачем через партнера ТОВ «Пейтек Україна» (фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг), з яким позивачем було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024.
Боржник свої зобов'язання за договором не виконав, кошти не повернув.
Враховуючи наведене, заборгованість по тілу кредиту становить 40 000,00 грн.
Щодо нарахування та стягнення процентів за кредитним договором слід зазначити наступне.
Як зазначалося судом вище, право на нарахування процентів передбачено ст.1048, 1054 Цивільного кодексу України. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначені сторонами у Кредитному договорі від 17.03.2025 № 8866721.
Згідно з розрахунком позивача, ним нараховано проценти за користування кредитом за період з 17.03.2025 по 15.07.2025 в сумі 48 000,00 грн.
Судом встановлено, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов Кредитного договору.
Водночас, відповідно до п.15 ч.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з висловленою Верховним Судом правовою позицією у постанові від 25.04.2018 у справі №205/1993/17-ц особливий період діє в Україні від 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента «Про часткову мобілізацію» і по теперішній час.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє на теперішній час.
Боржниця з 22.02.2014 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 274950 від 04.11.2020.
ОСОБА_2 є військовослужбовцем та починаючи з 28.12.2024 перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою форма 5 від 19.02.2025, військовим квитком Серія НОМЕР_3 .
Отже, на Боржницю, як дружину військовослужбовця розповсюджується норма закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зважаючи на те, що нарахування кредитором відсотків у сумі 48 000,00 грн. було здійснено за період з 17.03.2025 по 15.07.2025, наведене що суперечить вимогам ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд відхиляє заяву з грошовими до боржника в цій частині.
Доводи кредитора про те, що боржником не було повідомлено, що позичальник є дружиною військовослужбовця не відміняє дію норми ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачає звільнення від нарахування відсотків для дружини військовослужбовця.
Що стосується штрафу в сумі 20 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пункт 18.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, позичальники не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов'язання за кредитом, за таких умов:
- у випадку прострочення зобов'язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі;
- всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, підлягають списанню.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який безперервно продовжувався, зокрема Указом №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 липня 2025 року продовжений з 7 серпня 2025 року строком на 90 діб та триває й наразі.
Судом прийняті до уваги посилання кредитора на лист № 14-0004/12907 від 19.02.2024 Національного Банку України «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування», в якому вказано, що положення п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX.
Водночас, у даному випадку підлягають застосовуванню безпосередньо норми Цивільного кодексу України, оскільки він має вищу юридичну силу.
Оскільки нарахування штрафу в загальному розмірі 20 000,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором № 8866721 про надання споживчого кредиту від 17.03.2025 здійснено за період з 20.04.2025 по 11.05.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку відмовити у визнанні даних вимог кредитора.
Судом також встановлено, що ТОВ "Авентус Україна" звернулося до суду в строк встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ТОВ "Авентус Україна" про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а грошові вимоги визнанню в сумі 40 000,00 грн., з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Також, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
3) АТ "Таскомбанк" № 211069/70.2 від 19.11.2025 про визнання грошових вимог до боржника.
Грошові вимоги кредитора обгрунтовані порушенням боржником умов кредитних договорів №4531835-009 від 25.02.2025 та № №4396837-023 від 09.12.2024.
25.02.2025 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4531835-009.
У відповідності до змісту Кредитного договору та умов Паспорту споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка МАКСИМУМ» (додається), кредитування Відповідача здійснювалось на наступних умовах: Загальна сума кредиту: 47 463,60 грн; строк кредитування: 24 місяців; цільове призначення кредиту: на власні потреби; розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,01% річних; комісія за надання кредиту: 6,9%; комісія за обслуговування кредиту: 6,9% щомісячно.
У зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору №4531835-009 від 25.02.2025, станом на 14.10.2025 виникла заборгованість, в сумі 63 156,60 грн., з якої:
- 43 504,53 грн. заборгованість по тілу кредиту;
- 19 649,94 грн. заборгованість по комісії;
- 2,13 грн. заборгованість по відсоткам.
09.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4396837-023 (надалі - Кредитний договір-2).
У відповідності до змісту Кредитного договору та умов Паспорту споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка МАКСИМУМ» (додається), кредитування Відповідача здійснювалось на наступних умовах: загальна сума кредиту: 53 450,00 грн.; строк кредитування: 24 місяців; цільове призначення кредиту: на власні потреби; розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,01% річних; комісія за надання кредиту: 6,9%; комісія за обслуговування кредиту: 6,9% щомісячно.
У зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору №4396837-023 від 09.12.2024, станом на 14.10.2025 виникла заборгованість, в сумі 64 022,19 грн., з якої:
- 41 892,19 грн. заборгованість по тілу кредиту;
- 22 128,30 грн. заборгованість по комісії;
- 1,70 грн. заборгованість по відсоткам.
Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора від 03.12.2025 визнав повністю грошові вимоги АТ "Таскомбанк" в сумі 127 178,79 грн.
Боржник у заяві від 03.12.2025 вимоги АТ «Таскомбанк» визнав частково в сумі основного боргу в розмірі 85 396,72 грн. та заперечив щодо визнання комісії та заборгованості по відсоткам, посилаючись на ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд відхиляє заяву з грошовими до боржника в цій частині.
Дослідивши додані до заяви з кредиторськими вимогами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч.1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють позику.
Відповідно до ст. 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Ст. 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
П. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Факт укладання даного договору сторонами не оспорюється. Судом встановлено, що АТ «Таскомбанк» належним чином виконало умови договору. На момент постановлення ухвали доказів погашення заборгованості боржниця не надала.
Судом встановлено, що кредитором доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості боржника за тілом кредиту на загальну суму 85 396,72 грн., з яких за договором № 4531835-009 від 25.02.2025 в сумі 43 504,53 грн. та за договором №4396837-023 від 09.12.2024 в сумі 41 892,19 грн.
Що стосується заборгованості по відсотках в загальному розмірі 3,83 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до п.15 ч.14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Дана правова норма набрала законної сили 18.05.2024 згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
Згідно зі ст.1 Закону України Про оборону України особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з висловленою Верховним Судом правовою позицією у постанові від 25.04.2018 у справі №205/1993/17-ц особливий період діє в Україні від 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента Про часткову мобілізацію і по теперішній час.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє на теперішній час.
Судом встановлено, що Соць В.В. з 22.02.2014 перебуває у зареєстрованому шлюбі з Соць Сергієм Григоровичем, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 274950 від 04.11.2020.
ОСОБА_2 є військовослужбовцем та починаючи з 28.12.2024 перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою форма 5 від 19.02.2025, військовим квитком Серія НОМЕР_3 .
Отже, на боржницю, як дружину військовослужбовця розповсюджується норма закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зважаючи на те, що нарахування кредитором відсотків в загальній сумі 3,83 грн. було здійснено за період з 09.12.2024 по 14.10.2025 по кредитному договору №4396837-023 від 09.12.2024 та з 25.02.2025 по 14.10.2025 по кредитному договору № 4531835-009 від 25.02.2025, наведене що суперечить вимогам ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд відхиляє заяву з грошовими до боржника в цій частині.
Щодо визнання до боржника кредиторських вимог згідно договорів № 4531835-009 від 25.02.2025 на суму 19 649,94 грн. та за договором №4396837-023 від 09.12.2024 в сумі 22 128,30 грн. відповідно у вигляді заборгованості за комісією, суд приходить до наступного.
Зі змісту кредитного договору №4396837-023 від 09.12.2024, а саме п. 1.4. вбачається, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості):
- нараховується Банком щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду;
- розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 6.9% щомісячно від наданої Банком суми Кредиту (база розрахунку комісії);
- складає суму 3 688,05 грн.
Комісія сплачується Позичальником щомісячно протягом строку Кредиту за відповідний розрахунковий період, її сума є фіксованою (незмінною) протягом строку Кредиту, крім випадку, зазначеного у п. 5.5 цієї Заяви-договору.
Зі змісту п. 1.4. кредитного договору № 4531835-009 від 25.02.2025, вбачається, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості):
- нараховується Банком щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду;
- розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 6.9% щомісячно від наданої Банком суми Кредиту (база розрахунку комісії);
- складає суму 3274,99 грн.
Комісія сплачується Позичальником щомісячно протягом строку Кредиту за відповідний розрахунковий період, її сума є фіксованою (незмінною) протягом строку Кредиту, крім випадку, зазначеного у п. 5.5 цієї Заяви-договору.
Однак положення договорів не містять переліку додаткових послуг, за надання яких підлягає до сплати щомісячна комісія.
Так, Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21.
Як вбачається із наданого розрахунку заборгованості, АТ "Таскомбанк" у період з 09.12.2024 по 14.10.2025 здійснювало щомісячне нарахування боржнику комісії у розмірі 3688,05 грн. по договору №4396837-023 від 09.12.2024 та за період з 25.02.2025 по 14.10.2025 здійснювало щомісячне нарахування боржнику комісії у розмірі 3274,99 грн. по договору № 4531835-009 від 25.02.2025.
Однак товариство не зазначило переліку додаткових послуг, які надавались кредитором боржнику, та не надало доказів на їх підтвердження.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц викладено висновок про те, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
З огляду на викладене, суд вважає, що у боржника не виникло обов'язку сплачувати передбачену п. 1.4 договору комісію.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене, нарахована кредитором заборгованість за комісією в загальному розмірі 41 778,24 грн. визнанню не підлягає.
Судом також встановлено, що АТ "Таскомбанк" звернулося до суду з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк (останнім днем на подачу до господарського суду кредиторських вимог до боржника у даній справі є 17.11.2025, заява АТ "Таскомбанк" здана на пошту 19.11.2025).
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання можуть брати участь із правом дорадчого голосу у зборах кредиторів боржника.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява АТ "Таскомбанк" про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а грошові вимоги визнанню в сумі 85 396,72 грн., з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Також, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Отже, за результатами розгляду даної справи в попередньому засіданні, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог АТ "Сенс Банк", ТОВ "Авентус Україна" до ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
За наслідками проведення попереднього засідання, суд вважає за необхідне призначити у справі судове засідання на 26.02.2026.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства; ст.ст. 3, 11, 18, 42, 81, 119, 196, 197, 232, 234, ч. 2 ст. 235, 236, 255, 256, 236, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 29.10.2025 про визнання грошових вимог до боржника у справі в розмірі 108 565,64 грн.
2. Визнати грошові вимоги АТ "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код 23494714) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 108 565,64 грн. боргу (друга черга задоволення), а також 4 844,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
3. Заяву ТОВ "Авентус Україна" б/н від 13.11.2025 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.
4. Визнати грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" (пр. Берестейський, буд. 90-А, м. Київ, 03062, код 41078230) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 40 000,00 грн. боргу (друга черга задоволення вимог кредиторів), а також 4 844,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
5. Вимоги ТОВ "Авентус Україна" в розмірі 48 000,00 грн. заборгованості за відсотками та 20 000,00 грн. штрафу відхилити.
6. Заяву АТ "Таскомбанк" № 211069/70.2 від 19.11.2025 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.
7. Визнати грошові вимоги АТ "Таскомбанк" (вул. С. Петлюри , буд. 30, м. Київ, 01032, код 09806443) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів в розмірі 85 396,72 грн. заборгованості по тілу кредиту (друга черга задоволення вимог кредиторів), а також 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
8. Вимоги АТ "Таскомбанк" в розмірі 3,83 грн. заборгованості за відсотками та 41 778,24 грн. заборгованості по комісії відхилити.
9. Встановити перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Каратуном Є.Є. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :
- АТ "Сенс Банк" з грошовими вимогами у розмірі 108 565,64 грн. боргу (друга черга задоволення), а також 4 844,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
- ТОВ "Авентус Україна" з грошовими вимогами у розмірі 40 000,00 грн. боргу (друга черга задоволення вимог кредиторів), а також 4 844,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
- АТ "Таскомбанк" без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з грошовими вимогами у розмірі 85 396,72 грн. заборгованості по тілу кредиту (друга черга задоволення вимог кредиторів), а також 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
10. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Каратуну Є.В. провести збори кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, докази надати суду.
11. Призначити справу до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 26.02.26 об 11:00 год. (в приміщенні Господарського суду Вінницької області, що знаходиться за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, 3-й поверх 4-й зал).
12. Проведення судового засідання 26.02.2026 об 11:00 год. у справі № 902/1165/25 здійснити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua), за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Редьки М.Г., представника ТОВ "Авентус Україна" - Сабури С.О.
13. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
14. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредитора.
15. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 19.01.2026.
16. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Каратуну Є.Є. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Авентус Україна" - info@creditplus.ua; ІНФОРМАЦІЯ_4; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; KovalenkoKV7@gmail.com; АТ "Таскомбанк" - ІНФОРМАЦІЯ_5
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи