12.01.2026 року м.Дніпро Справа № 908/197/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ"
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (головуючий суддя Боєва О.С., судді - Мірошниченко М.В., Федько О.А.) від 11.09.2025р. у справі № 908/197/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БУДМІКС"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ"
про стягнення суми 6 540 028,99 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БУДМІКС" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" про суми 6 540 028,99 грн основного боргу.
Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору підряду №01/02 від 01.02.2023 року не виконав свої зобов'язання щодо належного прийняття виконаних робіт, а також щодо оплати виконаних робіт на суму 6 540 028,99 грн.
09.09.2025 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БУДМІКС" надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ", інформація про які буде виявлена у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах ціни позову 6 540 028,99 грн.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" у межах розміру ціни позову є адекватною та співрозмірною із заявленими позовними вимогами, оскільки арешт лише тимчасово унеможливить розпорядження грошовими коштами, водночас ці заходи спрямовані на запобігання ймовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін до вирішення справи по суті.
Також позивач посилається на результати розгляду справи № 908/2710/24 про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "РДД" заборгованості. За інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої, ТОВ "РДД" та ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" мають спільного бенефіціарного власника - Рахімі Вахіда Рахмана. Договори підряду, укладені між ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" та ТОВ "БК "БУДМІКС" і між ТОВ "РДД" та ТОВ "БК "БУДМІКС" є подібними.
Вищезазначене позивач вважає достатньою підставою для припущення, що відповідачем буде вжито заходів спрямованих на відчуження майна та грошових коштів з метою ухилення від виконання рішення суду, яке буде ухвалено по цій справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2025р. у справі № 908/197/25:
- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БУДМІКС" про забезпечення позову задоволено;
- вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" , інформація про які буде виявлена у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах ціни позову 6 540 028 грн 99 коп.
Суд послався, що можливість відповідача вільно розпорядитись належними йому коштами, може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в справі, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, що, в свою чергу, може свідчити про неефективність судового захисту, та дійшов висновку про наявність обставин для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.09.2025р. у справі № 908/197/25 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БУДМІКС" про забезпечення позову відмовити.
Скарга мотивована тими обставинами, що ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" та ТОВ "РДД" дійсно мають спільного кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_1 , проте, позивачем не було зазначено, яким чином зазначений факт пов'язано із справою №908/197/25. Справа № 908/2710/24 не є тотожною справі 908/197/25. Окрім того, ТОВ "РДД" добровільно сплатило заборгованість відповідно до постанови Центрального апеляційного господарського суду ще до звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За даними фінансової звітності, відповідач може задовольнити позовні вимоги позивача у разі ухвалення судом рішення на користь ТОВ "БК "БУДМІКС" без вжиття заходів забезпечення позову.
В той же час, винесення ухвали про задоволення заяви щодо забезпечення позову призводить до втручання в господарську діяльність відповідача, порушення фінансування з боку банківських установ та обмеження можливостей Товариства забезпечувати потреби територіальної громади Запорізької області в продуктах харчування.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 12.01.2026р. о 14:45 год.
Позивач проти задоволення скарги заперечує та зазначає, що підставою позову в цій справі визначено невиконання відповідачем зобов'язань за договором підряду в частині оплати виконаних робіт. Виконання судового рішення по справі безпосередньо залежатиме від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. Можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Додатково повідомляє, що на теперішній час заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2025 року, вже скасовані ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.2025 року у справі №908/197/25.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно/кошти, розтратити його, продати, знецінити.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Відповідно до вимог частини першої статі 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1).
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Предметом спору у даній справі є вимоги, про стягнення заборгованості за роботами виконаними позивачем на користь відповідача на підставі договору підряду №01/02 від 01.02.2023 у сумі 6 540 028,99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно відмовляється від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт та їх оплати.
У заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, належних відповідачу, позивач посилався на обставини, якими мотивований позов, а також те, що до моменту розгляду даної справи відповідач може здійснити дії по відчуженню грошових коштів, враховуючи значну суму позовних вимог. Вказане може значно ускладнити виконання рішення суду або взагалі зробити це неможливим. Додатково позивач посилався на обставини прийняття рішення у справі № 908/2710/24 щодо стягнення заборгованості з ТОВ "РДД" на користь позивача за аналогічним договором. У свою чергу, ТОВ "РДД" має кінцевого бенефіціарного власника такого ж як ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ".
Позивач вказує, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, як його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання суд якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном/коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Указана правова позиція також викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим позивачем заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову і предметом спору, співмірність і адекватність, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, оскільки між сторонами існує спір щодо стягнення значної суми коштів, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача, присудженої до стягнення суми заборгованості.
Також, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його діяльності. Однак, вказаних обставин апелянтом не доведено.
Суд приймає до уваги посилання відповідача на наявність у нього коштів та майна достатніх для погашення заборгованості у справі. Проте, сам відповідач посилається на фінансову звітність за 1 півріччя 2025 року, яка відображає наявність чистого прибутку лише у сумі 5,1 млн. грн, тоді як заборгованість тільки у даній справі складає більше 6 млн.
Відповідач не довів, що накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача у межах ціни позову здатне погіршити його майновий стан та обмежить його діяльність. Отже, обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості та є гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача у майбутньому, заява про забезпечення позову вірно задоволена судом першої інстанції в межах суми позовних вимог.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову вживаються виходячи з обставин конкретної справи та забезпечують ефективне виконання рішення у справі, в якій вони вжиті; підстави та обставини для вжиття заходів забезпечення позову є індивідуальними в кожній справі. Окрім того, заходи забезпечення мають тимчасовий характер та суд, який їх вжив має право на їх зміну або скасування, в залежності від певних обставин.
Так, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.2025 у справі № 908/197/25 за клопотанням відповідача суд скасував заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом арешту грошових коштів на банківських рахунках відповідача на момент їх вжиття відповідали процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.09.2025р. у справі № 908/197/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.09.2025р. у справі № 908/197/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 19.01.2026 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Чус