Ухвала від 19.01.2026 по справі 18/257

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

19 січня 2026 року м. Харків Справа № 18/257

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 711 від 19.01.2026, з урахуванням заяви вх.№713 від 19.01.2026) в частині відводу колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В. від розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія-1" у справі №18/257

за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія-1" (вх.2593 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.11.2025 у справі №18/257 (повна ухвала складена 27.11.2025, суддя Киричук О.А.)

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, м.Полтава,

до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос", м.Полтава,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 року введено процедуру санації публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 затверджено план санації, розроблений інвестором ПАТ БК "Букрос" Кулієм В.М. по справі №18/257, припинено повноваження керуючого санацією ПАТ "Бурова компанія "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко О.І., призначено керуючим санацією ПАТ "Бурова компанія "Букрос" керівника ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Спєвакова Д.Л.

На адресу господарського суду надійшло клопотання Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія -1" (вх. №15034 від 24.11.2025), в якому заявник просив зупинити дію ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №18/257 в повному обсязі, зокрема, в частинах затвердження плану санації Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" в редакції ОСОБА_1 ; припинення повноважень арбітражного керуючого Тищенко О.І.; призначення керуючим санацією СпеваковаД.Л.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.11.2025 повернуто клопотання Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія -1" без розгляду.

Приватне підприємство "Українська сервісна бурова компанія-1" не погодилося з ухвалою Господарського суду Полтавської області та 05.12.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.11.2025 у справі №18/257.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2025 для розгляду справи №18/257 визначено колегію суддів у складі: Лакіза В.В. (головуючий суддя-доповідач), суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія-1" (вх.2593 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.11.2025 у справі №18/257; призначено справу до розгляду на 21.01.2026 о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 105.

17.01.2026 ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" (вх.№ 711 від 19.01.2026) подав заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В. від розгляду апеляційних скарг ПП «УСБК-1» і фізичної особи ОСОБА_2 у справі №18/257 в порядку вирішення заявленого відводу згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 з посиланням на п.п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України зазначає про існування інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (які заявник не може розголошувати), що, на його думку, призводить до висновку, що судді прямо або побічно заінтересовані у результаті розгляду справи (п.п. 3 ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Також 19.01.2025 ОСОБА_1 подав заяву (вх.№ 713), в якій просить внести доповнення до заяви від 17.01.2026 про відвід суддів Лакізи В.В., Білоусової Я.О., Тарасової І.В. у справі № 18/257 та у справі № 18/257 (917/1479/25).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 711 від 19.01.2026, з урахуванням заяви вх.№713 від 19.01.2026) в частині відводу судової колегії від розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія-1" (вх.2593 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.11.2025 у справі №18/257, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).

Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до положень господарсько-процесуального законодавства відвід має бути вмотивованим.

Заявляючи відвід на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України, заявник не посилається на існування конкретних обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (суддів).

Так, підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України, презюмує не просто сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді у розгляді справи виключається.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо).

Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 Господарського процесуального кодексу України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Такий правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 09.10.2023 у справі №905/993/21.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальною є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікаллеф проти Мальти").

У рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2009 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".

Тому "мотивування" відводу полягає у тому, що в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Заявник у поданій ним заяві про відвід колегії суддів не наводить аргументів про імовірність необ'єктивності та упередженості складу суду: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В, у зв'язку з чим такі твердження носять характер припущень.

Водночас суд не встановив обставин, які б свідчили про упередженість колегії суддів стосовно вказаної справи, їх зацікавленість у певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі.

Відповідно до ч. 8, 11 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Частиною 3 ст. 39 ГПК України визначено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За таких обставин, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В. від розгляду справи №18/257, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, оскільки твердження про упередженість та необ'єктивність колегії суддів, наведені в її обґрунтування, не мають жодного підтвердження, а отже, не можуть бути підставою для відводу вказаної колегії суддів від розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 232 - 235, 281 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№711 від 19.01.2026, з урахуванням заяви вх.№713 від 19.01.2026) в частині відводу колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В. від розгляду справи №18/257 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова