Іменем України
09 грудня 2025 року м. Кропивницький
справа № 402/437/25
провадження № 22-ц/4809/1794/25
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Зайченко В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магратій Яніна Василівна, на ухвалу Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2025 року (судді Ясінський Л.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСЕРВІС ПІВДЕНИЙ БУГ» (Товариства з обмеженою відповідальністю «СП з ЦІ «Пегас АТ ФСЄ») до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-
встановив:
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСЕРВІС ПІВДЕНИЙ БУГ» ( нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «СП з ЦІ «Пегас АТ ФСЄ») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСЕРВІС ПІВДЕНИЙ БУГ» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3545/2022/3238990 від 25.06.2022; повернути товариству транспортний засіб марки RENAUT, моделі KOLEOS, 2019 року випуску, сірого кольору VIN- НОМЕР_1 .
Разом позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки RENAULT моделі KOLEOS, 2019 року випуску, VIN- НОМЕР_1 .
Заява обґрунтована тим, що 25.06.2022 в територіальному центрі МВС № 3545 РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСЕРВІС ПІВДЕНИЙ БУГ» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу 3545/2022/3238990. В ході виконання оспорюваного правочину власником вказаного автомобіля став відповідач. Під час укладання договору купівлі-продажу транспортного засобу були порушені вимоги статуту Товариства, відповідно до умов якого, для укладання такого виду правочину необхідна обов'язкова наявність згоди загальних зборів учасників, при цьому такої згоди не надано, що є підставою для визнання такого договору недійсним у судовому порядку. Вважає, що накладання арешту на вказаний автомобіль надасть змогу уникнути з боку відповідача дій щодо відчуження транспортного засобу третім особам та у разі задоволення позову надасть змогу виконати рішення суду.
Ухвалою Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2025 року заяву задоволено.
Накладено арешт на автомобіль марки RENAULT моделі KOLEOS, 2019 року випуску, VIN- НОМЕР_1 .
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надано оцінку фактичним обставинам справи та доказам, не досліджено співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами (статті 80 - 89, 149, 150 ЦПК України).
Також зазначив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд мав брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Вказав, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на незаконне заволодіння майном Позивача (підготовчі дії до незаконної реєстрації прав нового власника, реалізації майна, укладення договорів щодо розпорядження майном, права на яке ще не набуті позивачем). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість певних дій відповідача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Питання відчуження спірного транспортного засобу марки RENAULT моделі KOLEOS, 2019 року випуску, VIN- НОМЕР_1 було вирішено на законодавчому рівні без будь яких порушень, а не як стверджує позивач. За вказаним договором він виступав покупцем, як фізична особа, а не як директор ТОВ «ЄВРОСЕРВІС ПІВДЕННИЙ БУГ».
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що між сторонами існує спір щодо транспортного засобу марки RENAULT моделі KOLEOS, 2019 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , а саме щодо правомірності набуття транспортного засобу.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, попередження потенційних труднощів у виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Верховний Суд у постанові від 08 червня 2022 року (справа № 658/485/21) зауважує, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли наслідком невжиття заходів забезпечення позову є неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає інтереси як позивача, так і відповідача.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення заяви, оскільки позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магратій Яніна Василівна, залишити без задоволення.
Ухвалу Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14.01.2026.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич