Справа № 342/700/25
Провадження № 22-ц/4808/187/26
Головуючий у 1 інстанції Андріюк І. Г.
Суддя-доповідач Девляшевський
15 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А..
суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є.,
секретаря: Гудяк Х.М.,
за участю апелянта ОСОБА_1 та її представника, представника
органу опіки та піклування Городенківської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду в складі судді Андріюк І.Г., ухвалене 12 листопада 2025 року в м. Городенці Івано-Франківської області, повний текст якого виготовлено 21 листопада 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради про позбавлення батьківських прав,
У липні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Паньків В.Д., звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 28 жовтня 2015 року перебувала з відповідачем у шлюбі, який 26 травня 2021 року був розірваний рішенням Городенківського районного суду. У шлюбі в них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з матір'ю, яка самостійно їх виховує та утримує.
Натомість, відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, зокрема не провідує дітей, не цікавиться їх життями, інтересами, навчанням, станом здоров'я, не надає матеріальної підтримки, не дарує подарунків, не спілкується тощо. При цьому позивачка ніколи не перешкоджала відповідачу в спілкуванні з дітьми, а навпаки неодноразово звертала його увагу на необхідності проявляти любов та турботу. Попри те, що у 2024 році позивачка вже зверталася до суду з позовом до відповідача про позбавлення його батьківських прав, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Водночас відповідач належних висновків для себе не зробив: після розгляду справи він не виявив жодної ініціативи щодо спілкування з дітьми та не надавав їм матеріальної допомоги.
Зазначає, що відповідачем було подано до органу опіки та піклування заяву щодо вирішення питання встановлення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми. З часу винесення виконавчим комітетом Городенківської міської ради рішення від 18.12.2023 за його заявою він жодного разу не відвідував спільних дітей, не проводив з ними час, не привозив продуктів, дитячих речей, що підтверджує безвідповідальне ставлення відповідача до виконання батьківських обов'язків.
Позивачка працює та самостійно матеріально утримує дітей. Натомість відповідач ніде не працевлаштований та не вживає заходів для пошуку роботи з метою отримання доходу. Таким чином, дії відповідача підтверджують його самоусунення від виконання батьківських обов'язків щодо своїх дітей.
Крім цього, у 2024 році відповідача притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ст.ст. 263, 263-1 КК України та засуджено до покарання із звільненням від відбуття покарання, що позивач вважає негативно впливатиме на виховання дітей.
За наведених обставин просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Городенківського районного суду від 12 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов'язків та зміни ставлення до виховання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Городенківської міської ради Коломийського району обов'язок контролю стосовно виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків щодо малолітніх дітей.
Не погодившись з рішенням суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Представник скаржниці вважає, що суд належним чином не оцінив наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують факт невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків. Зокрема суд не звернув уваги, що ОСОБА_2 не провідує дітей, не цікавиться їх життям, інтересами, навчанням, станом здоров'я. Більше того він не дарує дітям подарунків. Вказані обставини підтверджені належними доказами та показаннями свідків.
Вважає, що суд не надав належної оцінки поведінці та діям відповідача, який жодного разу не з'явився в судові засідання та подав письмову заяву, в якій визнав позовні вимоги та погодився на позбавлення його батьківських прав.
На думку скаржниці, суд також не звернув належної уваги на те, що у 2024 році ОСОБА_2 було притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним поводженням зі зброєю, та засуджено до покарання з випробуванням із звільненням від його відбуття. Зазначені обставини можуть негативно вплинути на виховання спільних дітей, оскільки свідчать про неналежну поведінку відповідача та формують для дітей негативний приклад.
Посилається ще й на те, що відповідач не працевлаштований та не має самостійного фінансового забезпечення, а отже немає змоги утримувати дітей.
Крім того, вважає, що суд безпідставно відхилив висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. В судовому засіданні начальник Служби у справах дітей Городенківської міської ради пояснила, що незважаючи на те, що позивачка вже зверталась з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, останній з часу ухвалення у 2024 році рішення належних висновків для себе не зробив, ініціативи щодо спілкування з дітьми чи надання матеріальної допомоги не проявив. При цьому працівниками органу опіки і піклування йому було роз'яснено, що така поведінка до власних дітей є неприпустимою. Свідок зазначила, що подання ОСОБА_2 заяви щодо вирішення питання встановлення порядку участі батька у вихованні дітей насправді для нього не мало значення, оскільки після прийняття рішення він так ні разу не навідався до дітей.
На думку апелянта, відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків. За вказаних доводів просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Правом на подання відзиву інші учасники не скористались.
Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи належність повідомлення відповідача, відсутність доказів поважності причин неявки, апеляційний суд відповідно до положень статті 372 ЦПК України не вбачає перешкод розглядові справи у його відсутності.
В судовому засіданні апелянт та її представник доводи апеляційної скарги підтримали з викладених у ній мотивів.
Представниця органу опіки та піклування вимоги апеляційної скарги визнала.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять достатніх та безспірних доказів винної поведінки відповідача та свідомого нехтування ним батьківськими обов'язками, навмисного ухилення від виховання малолітніх і, як наслідок, необхідність застосування до нього крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.
Згідно частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду не відповідає цим вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 28.10.2015 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Городенківського районного суду від 26 травня 2021 року шлюб між сторонами був розірваний (а.с. 15-16).
Згідно копії акту № 12-2 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, складеного 04.05.2025, позивачка ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_9 , сином ОСОБА_3 , донькою ОСОБА_4 , сином ОСОБА_10 , батьком ОСОБА_11 , матір'ю ОСОБА_12 проживають за адресою: АДРЕСА_1 ; будинок, у якому проживає ОСОБА_1 , знаходиться у задовільному стані, для дітей створені всі умови для їх життєзабезпечення.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Городенківської міської ради від 18.12.2023 №782 встановлено наступний порядок спілкування батькові ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : впродовж першого місяця, з часу прийняття рішення, з метою налагодження контакту з дітьми: один раз у тиждень: у неділю з 10.00 год до 14.00 год по АДРЕСА_2 ; в подальшому два рази у місяць, перший та третій тиждень, з п'ятниці 16.00 год до суботи 16.00 год за місцем проживання батька; частину всіх шкільних канікул, святкових та пам'ятних дат у дітей; засобами телефонного зв'язку (ватсап, вайбер, телеграм) на час перебування батька за межами України чи іншої причини, що унеможливлює фізичне спілкування батька з дітьми; в інший, непередбачений комісією з питань захисту прав дитини, за погодженням з матір'ю дитини.
За даними характеристики Серафинецького старостинського округу від 04.07.2025 ОСОБА_1 характеризується позитивно.
Згідно характеристик Серафинецього ліцею від 07.05.2025 ОСОБА_3 навчається у ліцеї з 01.09.2022, ОСОБА_4 - з 01.09.2023. Належну увагу навчанню та вихованню дітей приділяє виключно мама, яка постійно підтримує зв'язок з ліцеєм та класним керівником, систематично відвідує батьківські збори. За час навчання дітей у ліцеї біологічний батько жодного разу не з'явився, навчанням та вихованням дітей не цікавиться.
Згідно відповіді КП «Городенківський центр первинної медичної допомоги» Городенківської міської ради від 15.07.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають укладені декларації з сімейним лікарем. З моменту укладення декларацій діти здійснювали візити до лікаря у супроводі матері ОСОБА_1 .
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказувала, що батько свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, що негативно впливає на їх фізичний та духовний розвиток.
ОСОБА_2 подав заяву про визнання позовних вимог, в якій зазначив що погоджується на позбавлення його батьківських прав (а.с. 98).
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев'ята-десята статті 7 СК України).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.
Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов'язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов'язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача.
Водночас, якщо з моменту проживання дитини з одним із батьків пройшов значний період часу, інтереси дитини в такому разі можуть превалювати над інтересом того з батьків, який бажає відновити сімейні відносини зі своєю дитиною (такий висновок зроби Верховний Суд в справі №.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та поведінки учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).
Судом встановлено, що малолітні діти сторін проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_9 в с. Серафинці Коломийського району (а.с. 20)
Батько дитини - ОСОБА_2 проживає окремо у м. Городенці Коломийського району. З 2021 року фактично не підтримує контактів з дітьми, не приймає участі у їх вихованні, не проявляє інтересу до дітей.
Згідно висновку органу опіки та піклування Городенківської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 16 вересня 2025 року № 1254, орган опіки та піклування Городенківської міської ради вирішив за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У даному висновку зазначено, що у 2024 році Городенківським районним судом відмовлено ОСОБА_1 у позбавленні батьківських прав ОСОБА_2 , однак батько належних висновків для себе не зробив, не змінив ставлення до дітей, жодної ініціативи щодо спілкування з дітьми, зустрічей з ними, надання матеріальної чи фінансової допомоги впродовж 2024 та поточного 2025 року не проявляв. Також батько не виконував рішення органу опіки та піклування від 18.12.2023 про встановлення йому порядку участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, яке було прийняте за його ініціативи.
Представники органу опіки і піклування спілкувались з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які повідомили, що батька ОСОБА_2 вони не пам'ятають. У них є тато ОСОБА_9 , який вітає з днем народження чи іншими святами, дарує подарунки, возить їх на річку, рибалять разом, влаштовують пікніки тощо. Діти не змогли пригадати, коли останній раз бачили рідного тата ОСОБА_2 , чи розмовляли з ним по телефону.
08.09.2025 ОСОБА_2 написав заяву, у якій просить розглядати питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини про позбавлення його батьківських прав стосовно малолітніх дітей без його участі, оскільки згідний на позбавлення батьківських прав. Зазначено також, що фактично батько ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків і його батьківство носить формальний характер. Про його батьківство нагадує лише запис у свідоцтвах про народження дітей.
Колегія звертає увагу, що попри те, що рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради від 18 грудня 2023 року № 782 було визначено порядок участі батька - ОСОБА_2 - у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом встановлення графіка їх спілкування, фактично зазначене рішення ним не виконується, оскільки жодного разу він не скористався визначеним порядком та не спілкувався з дітьми.
Колегія суддів також враховує те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
Так, рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 29.02.2024 року по справі № 342/959/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради про позбавлення батьківських прав відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей. Покладено на Службу у справах дітей Городенківської міської ради контроль за виконанням батьківських обов'язків відповідачем.
Начальниця служби у справах дітей Городенківської міської ради у судовому засіданні апеляційного суду повідомила, що на виконання рішення суду з відповідачем ОСОБА_2 працівниками Служби у справах дітей Городенківської міської ради проводилися відповідні профілактичні та роз'яснювальні бесіди щодо необхідності зміни його поведінки, ставлення до дітей та належного виконання батьківських обов'язків.
Водночас представниця органу опіки та піклування зазначила, що, незважаючи на проведену роботу та попередження суду, відповідач належних висновків для себе не зробив, свою поведінку щодо дітей не змінив, а тому підстави вважати, що він виправився та сумлінно виконує покладені на нього батьківські обов'язки, відсутні.
Відтак, підтримала висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, враховуючи зростання дітей у благополучній сім'ї та невиконання біологічним батьком батьківських обов'язків.
Національним законом визначено, що саме орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п'ята статті 19 СК України).
Отже, орган опіки та піклування не заперечує проти позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки він свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, що порушує права й інтереси дітей.
Суд першої інстанції вирішуючи спір за відсутності заперечень батька щодо позбавлення його батьківських прав, не встановив виключних підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
З таким висновком колегія не погоджується та вважає, що за встановлених вище обставин позбавлення батьківських прав біологічного батька щодо малолітніх дітей переслідує легітимну мету, оскільки це у найкращих інтересах дітей. Підтвердженим є те, що біологічний батько протягом близько п'яти років не спілкується з дітьми, 2016 та 2017 років народження, не має з ними психоемоційного контакту, більше того не має наміру виконувати своїх батьківських обов'язків. Графік контакту дитини з батьком, встановлений службою у справах дітей, відповідачем не виконується. При цьому не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач несвідомо нехтував своїми батьківськими обов'язками чи доказів чинення йому перешкод у належному їх здійсненні на забезпечення інтересів дітей.
Встановлено, що відповідач особисто не приймав участі як в засіданні комісії, так і при розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій. При цьому на засідання комісії органу опіки та піклування та в суд ним подано заяви про те, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Таким чином, знаючи про звернення до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав, відповідач не змінив своєї поведінки, щоб запобігти цьому.
Колегія приймає до уваги те, що діти зростають і виховується у благополучній сім'ї. У сімейному житті дітей присутній ОСОБА_9 , яких діти називають татом, та який займається їх вихованням. В цій сім'ї в шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народилась ще одна дитина.
Отже, біологічний батько добровільно пішов з життя своїх дітей, не спілкується з ними, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не сприяє створенню умов для отримання освіти тощо. І це триває протягом близько п'яти років. Тривала розлука мала наслідком розрив психоемоційних зв'язків між батьком та дітьми. Водночас діти, враховуючи їх вік, за цей час адаптувалася до відносин у сім'ї з новим чоловіком матері, почуваються комфортно у ній. Крім того, позивачка зазначила, що в ОСОБА_9 є намір усиновити дітей від попереднього шлюбу.
Суд вказаного не врахував, не надав належного значення поданим доказам та прийшов до необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вказані вище обставини дають підстави для висновку про наявність підстав, передбачених статтею 164 СК України, для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, з огляду на його свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Слід звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною, а згідно з частинами першою-другою статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав; поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
А отже, апеляційну скаргу належить задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Згідно підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Городенківського районного суду від 12 листопада 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 46, складений 10 травня 2016 року Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (актовий запис про народження № 45, складений 11 травня 2017 року Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 місце проживання АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 місце проживання АДРЕСА_1 ) 1 211, 20 грн у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 1 816, 80 грн у відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Луганська
Є.Є. Мальцева
Повний текст постанови виготовлено 20 січня 2026 року.