Справа № 713/3840/25
Провадження №2-а/713/8/26
іменем України
19.01.2026 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., представника відповідача Фуштея Миколи Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
У позові вказував, що 14.08.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 виніс постанову №1691 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та наклав стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 гривень.
Дану постанову вважає незаконною, оскільки він є призовником, а не військовозобов'язаним, яким є особи у віці від 25 до 60 років.
Згідно з постановою КМУ №675 від 07.06.2024, призовники віком до 25 років не зобов'язані проходити ВЛК, якщо не йдуть служити добровільно, то їх не направляють на медичний огляд.
Зазначав, що на розгляд адміністративної справи не прийшов тому, що захворів, але довідки про хворобу не має, до лікарів не звертався.
На початку 2024 року, в якому йому виповнилося 17 років, навчався в НОМЕР_1 класі Вижницького опорного ліцею ім. Ю. Федьковича, де йому повідомили про необхідність підготувати документи за наданим переліком і дату звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зробивши це виявилося, що оформити військово-обліковий документ без паспорта неможливо, оскільки паспорт громадянина України є обов'язковим документом для постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що вказано в п.20 згаданої постанови КМУ 1487.
Стверджував, що паспорта на той час не мав. Звернувся до Вижницького відділу ДМС України із заявою про видачу паспорта книжечки зразка 1994 року, однак вказаний відділ відмовив у видачі паспорта. Відмову оскаржив до Чернівецького окружного адміністративного суду і 25.03.2025 отримав рішення по справі №600/5893/24-а, яким позов було задоволено.
15.07.2025 після набрання рішенням суду законної сили отримав паспорт.
04.08.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 для оформлення військово-облікового документу, який видали 11.08.2025 і разом з цим склали протокол про адміністративне правопорушення.
За весь описаний період не отримував жодних повідомлень чи повісток від ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Просив скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в Чернівецькій області ОСОБА_2 №1691 від 14.08.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 гривень.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. До початку судового засідання надав до канцелярії суду заяву, просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У судовому засіданні представник відповідача Фуштей М.В. позов не визнав. Підтримав наданий 19.01.2026, тобто з пропуском встановленого судом строку відзив на позов. Зазначив, що згідно ст.14 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» позивач зобов'язаний був з 1 січня до 31 липня 2024 року стати на облік призовників у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Посилався на те, що ОСОБА_1 не повідомляв про наявність будь яких об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на облік.
Позивача було взято на облік призовників 11.08.2025, а отже не в строк, передбачений правилами військового обліку та мобілізаційним законодавством, що підтверджується обліковою карткою призовника, заявою про видачу військово-облікового документа та заявою про згоду на обробку персональних даних.
Позивач був присутній під час складанні протоколу про адміністративне правопорушення, йому були роз'яснені процесуальні права, а також повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується його підписом, клопотань не заявляв. Більш того в поясненнях до протоколу позивачем не доведено поважність пропуску строку для проходження військово-лікарської комісії.
Вважає, що ним доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама його незгода із встановленим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
18.12.2025 позовна заява подана до суду.
Ухвалою суду від 19.12.2025 адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
24.12.2025 позивач отримав копію зазначеної ухвали, а 31.12.2025 надав суду позовну заяву з усунутими недоліками.
Ухвалою суду від 07.01.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до розгляду на 11:00 год. 19.01.2026 і роз'яснено відповідачу про його право у п'ятиденний строк з дня одержання копії ухвали та копій документів подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України.
Ухвалу суду з копією позовної заяви відповідач отримав 09.01.2026, а 19.01.2026 надав відзив на позов та докази його надіслання ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши представника відповідача Фуштея М.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно копії постанови у справі про адміністративне правопорушення №1691, винесеної 14.08.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за те:
«Що громадянин ОСОБА_1 з моменту оголошення Президентом України Указів: №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», зокрема порушив закон «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних» та порушив закон «Про військовий обов'язок та військову службу», а також Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанову КМУ №1487.
ОСОБА_1 у визначену дату на розгляд адміністративної справи не з'явився, про поважність причин неявки в належний спосіб не повідомив.
Фактичними обставинами встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 являючись військовозобов'язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку, не перебував на обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки та аналізу облікової картки ОСОБА_1 , а також звірки даних АІТС «ОБЕРІГ» Єдиного державного реєстру було підтверджено факт не перебування на обліку. До ІНФОРМАЦІЯ_4 не звертався, військово-лікарську комісію не проходив у визначений законодавством термін. Згідно ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» військовозобов'язані громадяни в 7 ленний термін повинні повідомляти відповідний ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну стану здоров'я, засобів зв'язку та інших персональних даних.
Згідно з ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Справою встановлено, що призовник ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку, не пред'явив військово обліковий документ, доказів протилежного не надав.
Своїми діями громадянин ОСОБА_1 не виконав військовий обов'язок, чим порушив вимоги пп.5 та 7 ч.3 ст.1, ч.8 cт.2, п.2 ч.1 та ч.3 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», Взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: 2) на військовий облік військовозобов'язаних: які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». Порушив Додаток 2 до Порядку Постанови КМУ №1487 Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності, чим в сукупності і порушив ч.3 ст.210 КУпАП, керуючись Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про оборону України», Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 p.».
Доказами винуватості ОСОБА_1 зазначені: протокол №1691 від 11.08.2025; копія паспорту громадянина України; копія витягу з реєстру територіальної громади; звірка даних Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних; запити до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних.
Копію оскаржуваної постанови позивач отримав 11.12.2025.
Вважаючи протиправною постанову у справі про адміністративне правопорушення №1691 від 14.08.2025, позивач 18.12.2025 звернувся із зазначеним позовом до суду.
На підтвердження позовних вимог позивач надав копії:
паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 12.07.2025 Вижницьким відділом УДМС у Чернівецькій області, згідно якого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;
військово-облікового документу №110820259334519800001, виданого 11.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 призовнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно якого він взятий на військовий облік 11.08.2025;
протоколу про адміністративне правопорушення №1691 від 11.08.2025, складеного солдатом ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , згідно якого - ОСОБА_1 , є військовозобов'язаним, громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку, встановленим законодавством, порушив правила військового обліку, а саме: не перебував на військовому обліку за місцем реєстрації, проживання чи роботи. Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є порушником військового обліку.
Своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги пп.5 та 7 ч.3 ст.1, ч.8 cт.2, п.2 ч.1 та ч.3 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». Призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
Порушив порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, а саме п.1, пп.1, 2, 7, 8, 9, 10-1 додатку до порядку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що призвело до порушення військовозобов'язаним правил військового обліку в особливий період, а також не проходив військово-лікарську комісію у визначений законодавцем період, чим порушив пп.3.1, пп.3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу МОУ №402 від 14.08.2008, вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
У протоколі є підписи особи, яка його склала та відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання примірника протоколу та про роз'яснення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення;
листа Вижницького відділу УДМС України в Чернівецькій області, яким ОСОБА_1 відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року;
рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 по справі №600/5893/24-а, яким задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Вижницького відділу, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Вижницького відділу у оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Зобов'язано Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Вижницького відділу оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду по адміністративній справі №600/5893/24-а, виданого 06.05.2025 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2025, яке набрало законної сили 25.04.2025.
На підтвердження заперечень проти позову та спростування позовних вимог представник відповідача Фуштей М.В. з пропуском встановленого судом строку надав копії:
постанови у справі про адміністративне правопорушення №1691, винесеної 14.08.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. У постанові відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про отримання її копії;
списку рекомендованих листів АТ «Укрпошта» №10.12.2025 ОСОБА_6 , згідно якого - на ім'я ОСОБА_7 було сформоване рекомендоване поштове відправлення №R067054945377;
витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно якого ОСОБА_1 взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 11.08.2025
облікової картки призовника ОСОБА_1 ;
протоколу про адміністративне правопорушення №1691 від 11.08.2025, складеного солдатом ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , у якому є підписи особи, яка його склала та підпис особи про отримання примірника протоколу 11.08.2025 та про роз'яснення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також про ознайомлення з датою, часом та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення;
заяви ОСОБА_1 від 11.08.2025 про надання згоди на опрацювання інформації про його особисті дані з метою оформлення документів для взяття на військовий облік;
заяви ОСОБА_1 від 11.08.2025 про видачу військово-облікового документа у зв'язку із взяттям на військовий облік.
При вирішенні позовних вимог суд застосовує такі норми права.
У частині 1 ст.210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
А у ч.3 ст.210 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
У примітці до статті 210 КУпАП визначено, що: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частин 1-3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема і взяття громадян на військовий облік.
Згідно ч.9 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до частини 10 зазначеної статті, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Відповідно до ст.14 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, встановлення освітнього рівня, вивчення особистих якостей.
Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом:
проходження електронної ідентифікації та уточнення своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням необхідних документів, перелік яких встановлюється Міністерством оборони України.
Не підлягають взяттю на військовий облік призовників громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
Поважними причинами непроходження електронної ідентифікації (неуточнення своїх персональних даних) засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або неприбуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян України чоловічої статі у період, визначений частиною третьою цієї статті, що підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, визнаються: хвороба громадянина України; перешкода стихійного характеру; проживання (перебування) на тимчасово окупованій території України або території України, де ведуться бойові дії; інші обставини, що позбавили його можливості пройти електронну ідентифікацію та уточнити свої персональні дані засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, зазначений в абзаці першому частини третьої цієї статті, беруться на військовий облік призовників лише після особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 33 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років, які відповідно до статті 14 цього Закону взяті на військовий облік.
Згідно п.14-1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок №1487), щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, вперше беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом:
проходження електронної ідентифікації та автентифікації для надання своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;
особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням документів, перелік яких встановлюється Міноборони.
Пунктом 14-2 Порядку №1482 передбачено, що громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, визначений пунктом 14-1 цього Порядку, беруться на такий облік лише після особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.14-5 Порядку №1482, взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 14-1 і 14-3 цього Порядку, здійснюється за зареєстрованим/ задекларованим їх місцем проживання (військовозобов'язаних та резервістів СБУ - в Центральному управлінні та регіональних органах СБУ), а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Згідно з п.14-6 Порядку №1482, взяття на військовий облік зазначених у пунктах 14-1 і 14-3 цього Порядку осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
У п.19 Порядку №1482 зазначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
А згідно п.20 Порядку №1482, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Відповідно до п.22 Порядку №1482, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.
Згідно абз.2 п.23 Порядку №1482, громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік та не можуть здійснити електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зобов'язані особисто прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Пунктом 81 Порядку №1482 передбачено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.
Згідно з п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 Порядку №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку:
за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Згідно з п.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 Порядку №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів у паперовій формі, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи положення ст.235 КУпАП, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.210 КУпАП і накладати адміністративні стягнення за даною статтею.
Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Отже, у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями частини 1 статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч.5 ст.285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до п.п.4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч.2 ст.8 Конституції України). Згідно з ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена ч.2 ст.33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, саме відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі свого керівника, який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
З наданих сторонами та безпосередньо досліджених судом належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів судом встановлено, що:
- ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , а отже у 2024 році йому виповнилося 17 років і у період з 1 січня до 31 липня 2024 року він повинен був на підставі паспорта громадянина України стати за місцем свого зареєстрованого проживання - у ІНФОРМАЦІЯ_3 на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом:
проходження електронної ідентифікації та автентифікації для надання своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;
особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням документів, перелік яких встановлюється Міноборони;
- у вказаний період ОСОБА_1 не став на військовий облік, оскільки у нього був відсутній паспорт громадянина України;
- 12.07.2025 ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 по справі №600/5893/24-а, яке набрало законної сили;
- 11.08.2025, тобто через місяць після отримання паспорта громадянина України, ОСОБА_1 став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 та цього ж дня отримав військово-обліковий документ № НОМЕР_3 , чим допустив порушення наведених вище норм матеріального права.
Отже, представником відповідача доведено наявність передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
За встановлених обставин Суд дійшов висновку, що постанова №1691 від 14.08.2025 винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Тобто судом з достовірністю встановлено, що оскаржувана постанова керівником відповідача прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Водночас суд вважає за доцільне скасувати рішення керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1691 від 14.08.2025 на підставі п.3 ч.3 ст.286 КАС України та закрити справу про адміністративне правопорушення, виходячи з такого.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням.
У порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором поліції не було встановлено обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність позивача, а саме не було враховано його молодий вік та те, що він після отримання паспорта громадянина України добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та став на військовий облік, тобто самостійно усунув порушення правил військового обліку.
За таких обставин Суд приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваної постанови у відповідача були підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності внаслідок малозначності адміністративного правопорушення, оголошення йому усного зауваження та закриття провадження по справі, оскільки це порушення тривало незначний час, було усунуто позивачем через місяць після отримання паспорта громадянина України, не потягло за собою негативних наслідків.
Тому суд вважає, що оскаржувана постанова винесена повноважною особою, але з порушенням вимог ст.280 КУпАП, а тому позов необхідно задовольнити частково, звільнити позивача від адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежитися усним зауваженням та відповідно до вимоги ст.284 ч.2 КУпАП закрити провадження по справі.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн (0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік).
На підставі ст.ст.19, 65 Конституції України, ст.ст.1, 7, 9, 14, 23, 24, 27, 210 ч.3, 235, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 133, 134, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1691 від 14.08.2025 про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 грн - скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 .
Суддя Іван ПИЛИП'ЮК