Справа № 636/419/26 Провадження 3/636/560/26
16.01.2026 м. Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Оболєнська С.А., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , секретаря судового засідання Селевко А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-14 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, АДРЕСА_1 , командира ремонтної роти військової частини НОМЕР_1
15.12.2025 о 19 годині 00 хвилин капітан ОСОБА_1 надав незаконне усне розпорядження про негайне повернення до місця служби підлеглого - водія - слюсаря взводу соціальних робіт ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , який перебував у відпустці згідно з наказом командира частини (по стройовій частини №360 від 15.12.2025), у зв'язку з чим солдат ОСОБА_2 перебував у розташуванні військової частини НОМЕР_1 у період з 16.12.2025 по 20.12.2025 року.
Своїми діями капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172 -14 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, не визнав, та пояснив суду, що йому достеменно не було відомо про перебування солдата ОСОБА_2 у відпустці.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-14 КУпАП диспозиція статті передбачає перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень.
Частиною 2 ст. 172-14 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Суб'єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, полягає в активних діях військової службової особи всупереч інтересам військової служби, з перевищенням наданої їй влади та службових повноважень.
Окрім того, відповідно до примітки статті 172 -13 КУпАП, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України, а держава серед іншого гарантує військовослужбовцям правовий захист згідно із законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім того, статтями 49-50 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про ЗСУ в цілому, а відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжений іншими Указами Президента України та діє на сьогоднішній час.
Відповідно, у таких умовах особлива відповідальність покладається на військових, адже саме вони несуть державну службу особливого характеру, що полягає у здійсненні професійної оборони держави, її незалежності та територіальної цілісності.
Вина ОСОБА_3 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме:
?протоколом А4681 №149 від 14.01.2026;
?актом службового розслідування від 11.01.2026, відповідно до якого командиру ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 16 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, статей 11, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, згідно пункту в) статті 48 та на підставі статті 55 розділу 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголошеного сувору догану;
?копією військового квітка ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 ;
?копією посвідчення офіцера ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ;
?копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 №360 від 15.12.2025 про надання відпустки солдату ОСОБА_2 з 15.12.2025 на 15 календарних днів;
?копією рапорту солдата ОСОБА_2 про надання йому відпусти з 15.12.2025 , погодженого с капітаном ОСОБА_1 та командиром військової частини ОСОБА_5 .
Відповідно до статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (далі Статут внутрішньої служби ЗСУ) військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до статті 58 Статуту внутрішньої служби ЗСУ командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, за бойову підготовку, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок та забезпечення підрозділу.
Згідно статті 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ командир (начальник) зобов'язаний встановлювати у військовій частині такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.
Статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби (стаття 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень. У разі проведення службового розслідування, зазначені обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого командир вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні військовослужбовця складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як джерело доказів.
Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і, при наявності свідків і потерпілих, протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Зазначені вище вимоги особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення виконані, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній не звертався зі скаргами щодо незаконності дій військової частини НОМЕР_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення після проведення службового розслідування.
Окрім того, суддя зауважує, що ОСОБА_1 не оскаржив акт службового розслідування, яким накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, тобто не скористався правом, передбаченим п.3, 4 розділу IV Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 на оскарження рішення, прийнятого за результатами службового розслідування та накладання адміністративного стягнення, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Крім того, допитані в суді свідки пояснили:
-солдат ОСОБА_2 зазначив, що через застосунок «Армія+» подав рапорт 11.12.2025 про відпустку з15.12.2025 на 15 календарних днів, який погодив капітан ОСОБА_1 та командир в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 . 15.12.2025 вибув з в/ч зранку, а ввечері отримав голосове повідомлення від ОСОБА_1 про повернення до в/ч. 16.12.2025 прибув до в/ч до 20.12.2025 очікував виїзд на бойове завдання.
-заступник командира 2 артилерійського дивізіону з психологічної підтримки персоналу в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 та начальник групи психологічного супроводу та відновлення в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 підтвердили той факт, що вони ознайомилися с матеріалами справи, згодні з фактом вчинення правопорушення та були присутні при складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- ТВО заступника командира частини з психологічної підтримки персоналу - начальник відділення психологічної підтримки персоналу в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_9 , який складав протокол зазначив, що надавати наказ про повернення з відпустки не може ні безпосередній керівник солдата ні командир військової частини, дана дія відбувається через ТЦК та СП.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172- 14 КУпАП, та доведеність його вини.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, а саме те, що він є військовою службовою особою, ступінь його вини, майновий стан, ставлення до скоєного, характеристики за місцем проходження військової служби, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, а саме арешт з утриманням на гауптвахті. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Керуючись ст.ст.172-15 ч.2, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст.172-14 КУпАП, у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 10 діб.
Строк арешту на гауптвахті рахувати з моменту прибуття на гауптвахту.
Постанова про застосування арешту з утриманням на гауптвахті виконується негайно після її винесення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня оголошення постанови скарги про апеляційне оскарження.
Суддя: С.А. Оболєнська