Справа № 735/460/25 Головуючий у 1 інстанції Балаба О. А.
Провадження № 33/4823/47/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
20 січня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 08 квітня 2025 року о 01 год. 16 хв. по вул. Шевченка біля будинку № 98 в селищі Короп, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lada Niva, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, процедура проходження його огляду на стан алкогольного сп'яніння була порушена, оскільки він не відмовлявся від проходження такого огляду. Зазначає, що направлення та акт огляду на стан сп'яніння йому не вручались, чим було порушено його право на захист. Акцентує увагу на розбіжності у часі, який зазначено у протоколі, акті огляду на стан сп'яніння та відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, а тому вважає, що його було передчасно притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин зазначених у протоколі.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Зощенко В.В. не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Проте, до початку розгляду справи, на адресу апеляційного суду, захисник надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та за відсутності ОСОБА_1 , вимоги апеляційної скарги підтримують.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №293889 від 08.04.2025 року, ОСОБА_1 08 квітня 2025 року о 01 год. 16 хв. по вул. Шевченка біля будинку № 98 в селищі Короп, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, керував транспортним засобом Lada Niva, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи працівників поліції, на яких зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Із даних відеозаписів вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення комендантської години. У подальшому при спілкуванні з водієм у поліцейського виникла підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки зі слів працівника поліції від ОСОБА_1 відчувався різкий запах алкоголю з ротової порожнини, у зв'язку з чим і було запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак водій як на місці зупинки транспортного засобу так і у закладі охорони здоров'я відмовився від проходження такого огляду.
Також, працівником поліції ОСОБА_1 було роз'яснено про наслідки відмови від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у вигляді складення стосовно нього протоколу про адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП.
На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення водієм ОСОБА_1 можливого виявлення стану алкогольного сп'яніння в разі продуття приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, а також його відмова від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, і зумовило таку його поведінку.
При цьому, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було зафіксовано на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейського у визначеному Законом порядку.
Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в порядку самозвернення, чого ним зроблено не було, чим в подальшому ймовірно довів би те, що дійсно не знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, наявний в матеріалах справи відеозапис не містить ознак здійснення на ОСОБА_1 будь-якого впливу з метою схилення його до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а свідчить про роз'яснення водію порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та його добровільну відмову від проходження такого огляду.
Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 та його захисник не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять.
В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4,5), проте, вказані процесуальні документи, які мають місце у матеріалах справи, у даному випадку, судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки відносно ОСОБА_1 було складено адмінматеріали саме за його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про незаконність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та відсутність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить апелянт в апеляційній скарзі, під час апеляційного розгляду не встановлено.
При цьому, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 має незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з чим не міг продути прилад «Драгер», матеріали справи не містять.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач