іменем України
19 січня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 733/1930/24
Головуючий у першій інстанції - Овчарик В. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/204/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У вересні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 06 січня 2023 року у розмірі 69 973,60 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 06 січня 2023 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, підписав паспорт споживчого кредиту та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, чим погодився на такі умови кредитування: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн; тип кредитної карти - «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка - 42,0% річних; розмір мінімального обов'язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60%. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля, про що зазначено в полі «підпис клієнта» із позначкою дати та часу. Використання ОТР пароля як простого електронного підпису погоджено із відповідачем у анкеті-опитувальнику від 20 травня 2021 року, яку підписано ним власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредитну картку НОМЕР_1 зі строком дії до 09/26, тип - Універсальна, яку надалі замінено на НОМЕР_4 зі строком дії 10/27, тип - Універсальна. ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування коштами, але припинив своєчасно сплачувати кошти для погашення заборгованості, оскільки вважав спірними операції по своїй картці номер НОМЕР_1 за 04 вересня 2023 року на загальну суму 57 202,59 грн. Зокрема карткою № НОМЕР_5 04 вересня 2023 року у період часу з 18:13 по 19:48 зафіксовано 12 транзакцій через Інтернет-термінал № 20909174 (EASYPAY*VODAFONE), через Інтернет-термінал № E010020 (FDY*BOLT), через Інтернет-термінал № A3000445, через Інтернет-термінал PL278827 (MODIVO.UA ZIELONA GORA, ZIELO:
- 04/09/2023 18:13:04 05/09/2023 P10 F DB -378.00 UAH -378.00 -378.00 158147 4814 20909174 UKR EASYPAY*VODAFONE, 82A,MEZHYGIRSKA STR, K P 10 Платежі Телеком послуги: EASYPAY*VODAFONE, KYIV;
- 04/09/2023 18:13:54 05/09/2023 P10 F DB -386.00 UAH -386.00 -764.00 936151 4814 20909174 UKR EASYPAY*VODAFONE, 82A,MEZHYGIRSKA STR, K P 10 Платежі Телеком послуги: EASYPAY*VODAFONE, KYIV;
- 04/09/2023 18:14:51 05/09/2023 P10 F DB -268.00 UAH -268.00 -1,032.00 438155 4814 20909174 UKR EASYPAY*VODAFONE, 82A,MEZHYGIRSKA STR, K P 10 Платежі Телеком послуги: EASYPAY*VODAFONE, KYI;
- 04/09/2023 18:26:58 05/09/2023 P32 F DB -844.60 UAH -820.00 -24.60-1,876.60 314166 6538 А3000445 UKR P 32 Переказ зі своєї карти;
- 04/09/2023 18:27:42 05/09/2023 P32 F DB -888.89 UAH -863.00 -25.89 -2,765.49 224170 6538 А3000445 UKR P 32 Переказ зі своєї карти;
- 04/09/2023 18:28:19 05/09/2023 P32 F DB -888.89 UAH -863.00 - 25.89 -3,654.38 193174 6538 А3000445 UKR P 32 Переказ зі своєї карти;
- 04/09/2023 18:32:14 05/09/2023 P10 F DB -1,050.00 UAH -1,050.00 -4,704.38 214176 4215 E0100201 UKR FDY*BOLT, 14.14.14.14.KRUGLOUNIV KRUGLOUNIV AVE, K P 10 Інше Предавторизація: FDY*BOLT;
- 04/09/2023 18:34:31 05/09/2023 P10 F DB -897.00 UAH -897.00 -5,601.38 124177 4215 E0100201 UKR FDY*BOLT., 14.14.14.14.KRUGLOUNIV AVE, K P 10 Інше Предавторизація: FDY*BOLT;
- 04/09/2023 18:43:24 05/09/2023 P10 F DB -872.00 UAH -872.00 -6,473.38 472178 421 E0100201 UKR FDY*BOLT., 14.14.14.14 KRUGLOUNIV AVE, K P 10 Інше Предавторизація: FDY*BOLT;
- 04/09/2023 19:31:39 06/09/2023 P10 F DB -6,529.21 UAH -6,375.00 -13,002.59 013182 5651 PL278827 POL MODIVO.UA, MODIVO.UA ZIELONA GORA, ZIELO P 10 Шопінг Одяг modivo.ua, Zielona Gora Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv;
- 04/09/2023 19:38:21 06/09/2023 P10 F DB -16,792.51 UAH -16,396.00 -29,795.10 961181 5651 PL278827 POL MODIVO.UA, MODIVO.UA ZIELONA GORA, ZIELO P 10 Шопін Одяг modivo.ua, Zielona Gora Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv;
- 04/09/2023 19:48:58 06/09/2023 P10 F DB -27,407.49 UAH -26,760.00 -57,202.59 32119 5651 PL278827 POL MODIVO.UA, MODIVO.UA ZIELONA GORA, ZIELO P 10 Шопін Одяг modivo.ua, Zielona Gora Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv.
В ході перевірки позивачем встановлено, що при проведенні зазначених оплат для підтвердження операцій було введено пароль та всі необхідні реквізити картки, отже за правилами платіжної системи оскарження операцій, як шахрайських, не є можливим. Надалі, під час проведення службової перевірки встановлено, що номер фінансового телефону НОМЕР_2 ОСОБА_1 не змінювався, вхід в обліковий запис Приват24 здійснювався з різних пристроїв, без зміни логіна, але зі зміною пароля входу. Аналізом логів входів в Internet Banking Приват24 клієнта за номером НОМЕР_2 зафіксовано вхід з нетипового пристрою - PHONE CPH2127 OPPO ANDROID, 11. Перший вхід з нетипового PHONE CPH2127 OPF ANDROID, 11 здійснено 2023-09-04 17:56:54. При цьому було проведено зміну паролю входу до Приват24 під акаунтом НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_2 , отже вина банку в проведених операціях по картці відсутня. Позивачем зроблено висновок про компрометацію клієнтом власних персональних даних входу в Приват24 та пін-коду картки, що призвело до компрометації реквізитів картки з подальшим проведенням оскаржуваних операцій.
У зв'язку з порушенням виконання зобов'язань та, ураховуючи внесені на погашення боргу кошти, станом на 11 серпня 2024 року з відповідача банк просив стягнути заборгованість у розмірі 69 973,60 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 56 142,59 грн і за відсотками у сумі 13 831,01 грн.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 травня 2025 року відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, неповно досліджені письмові докази та дійсні обставини, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
АТ КБ «ПриватБанк» не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за обставинами справи не доведено того, що саме дії відповідача сприяли здійсненню платіжних операцій. Указує, що проведеною службовою перевіркою було встановлено, що всі IVR-дзвінки від 04 вересня 2023 року на фінансовий номер відповідача було ним успішно схвалено натисканням клавіші «1», а також підтверджено кожен переказ коштів через схвалення надісланих через систему дистанційного обслуговування клієнтів «Приват-24» відповідних повідомлень натисканням кнопки «Підтверджую». Крім того, перевіркою логів під обліковим записом клієнта ОСОБА_1 в період переказу коштів встановлено, що такі входи відбувалися як з типового, так і нетипового пристроїв, авторизацію цих пристроїв проведено коректним введенням логіну та паролю клієнта та підтвердженням таких входів через фінансовий телефон клієнта.
Скаржник указує на те, що спірні грошові перекази з картки відповідача були здійснені 04 вересня 2023 року, натомість до банку він звернувся лише через три дні - 07 вересня 2023 року, тобто з порушенням установленого п. 1.1.10.4.2 Умов і правил надання банківських послуг і ч. 20 ст. 38, ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» терміну повідомлення банку про несанкціоновані платіжні операції за допомогою платіжної картки. Оцінка своєчасного звернення до банку також міститься в ухвалі Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 686/17744/21.
АТ КБ «ПриватБанк» стверджує, що суд першої інстанції безпідставно послався на позицію Верховного Суду у справі № 6-71цс12 від 13 травня 2015 року, оскільки цю правову позицію висловлено під час дії Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року № 705, яке не було чинним на час здійснення спірних грошових переказів.
Звертає увагу суду на те, що з 01 серпня 2022 року законодавцем визначено підставу покладення відповідальності за доведення вини відповідача на банк лише в разі вчинення транзакції без автентифікації платіжного інструменту і його держателя. Натомість ОСОБА_1 був зареєстрований в системі дистанційного обслуговування «Приват24» з логіном, який відповідає номеру його фінансового телефону і під час авторизації Приват24 та здійснення операцій з переказу коштів, банком здійснено автентифікацію відповідача шляхом надсилання одноразових паролів на його фінансовий номер, тому звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за укладеним договором є безпідставним. Тобто, із внесеними змінами в нормативно-правове регулювання спірних платіжних відносин законодавцем закріплено підставу покладення відповідальності за доведення вини відповідача на банк лише в разі вчинення транзакції без автентифікації платіжного інструменту і його держателя. Вважає, що відповідач власними діями розкрив вразливу інформацію, в результаті чого доступ до платіжного інструменту могли отримати треті особи.
Скаржник зазначає, що наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені (позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 144/287/17-ц та від 10 квітня 2019 року у справі № 524/3979/16-ц). Тож, кримінальне провадження не завершено, винних осіб не встановлено і не доведено відсутність вини відповідача, а тим більше наявність вини інших осіб. Натомість відповідач має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених у кримінальному порядку (висновок Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 308/6023/15-ц).
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Доводи відзиву зводяться до того, що банк не надав належних і допустимих доказів сприяння ОСОБА_1 втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідач працює лісорубом і в день проведення спірних транзакцій, 04 вересня 2023 року, знаходився на одній із ділянок по заготівлі лісової продукції, де перебував до 07 вересня 2023 року. На його робочому місці були відсутні зв'язок та інтернет, тож після виявлення за допомогою телефону несанкціонованого зняття коштів з його картки, невідкладно повідомив про це правоохоронні органи та банк.
Зауважує, що 04 вересня 2023 року дії по списанню коштів здійснювалися з різних пристроїв, як з типового так і з нетипового пристрою для клієнта (нетиповий вхід до Приват 24 зафіксовано: НОМЕР_2 НОМЕР_6 2023-09-04 17:56:54 PHONE CPH2127|OPPOANDROID. 11, MOBILE 390C7683FD52BA03, тобто спірні операції здійснювалися сторонньою особою, із використанням інших пристроїв та з іншої ІР-адреси. Повідомлення про підтвердження спірних операцій відповідачу не надходили.
На думку ОСОБА_1 , відсутність вироку у кримінальному провадженні за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на його ім'я, не є підставою для задоволення позову банку.
Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18, від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19, від 13 червня 2022 року у справі № 587/586/21, від 20 липня 2022 року у справі № 521/20764/20, від 26 липня 2023 року у справі № 759/23568/20, від 29 березня 2024 року у справі № 456/4026/21, від 11 вересня 2024 року у справі № 753/12781/23 та від 27 листопада 2024 року у справі № 190/2037/23 відповідач зазначив, що факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердило належними і допустимими доказами обставини, які б безспірно доводили те, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку Приват24, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування з карткового рахунку відповідача грошових коштів на загальну суму 69 973,60 грн, що призвело до утворення заборгованості за кредитом. При цьому ОСОБА_1 невідкладно, після виявлення незаконного зняття кредитних коштів повідомив про це правоохоронні органи та на гарячу лінію банку. Водночас АТ КБ «ПриватБанк» за результатами проведеної службової перевірки відповідача не повідомив, хоча згідно з письмовою відповіддю на відзив про перегляд заочного рішення зазначив, що така перевірка проводилася. Письмових результатів перевірки суду також не надано.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 20 травня 2021 року власноруч на планшеті підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 30-31).
06 січня 2023 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 25-29) та заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг (а.с. 10-19), в яких зазначено умови кредитування: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн, тип кредитної карти: картка «Універсальна», строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2. договору); процентна ставка, відсотків річних: 42 % (п. 1.3. договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00 % (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. договору).
На підставі згаданих заяв ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 зі строком дії 09/26, тип Універсальна, яка надалі змінено на НОМЕР_4 зі строком дії 10/27, тип Універсальна, що не заперечується відповідачем.
Випискою за договором № б/н за період з 01 січня 2023 року по 11 серпня 2024 року підтверджено факт користування позичальником кредитними коштами (а.с. 22-24).
04 вересня 2023 року (дата операції) - 05 вересня 2023 року (дата обробки) по картці позичальника № НОМЕР_1 здійснювалися операції з переказу грошових коштів:
- сума у валюті операції - 378,00 UAH, сума у валюті картки - 378,00, деталі операції: Телеком послуги: EASYPAY*VODAFONE, KYIV;
- сума у валюті операції - 386,00 UAH, сума у валюті картки - 386,00, деталі операції: Телеком послуги: EASYPAY*VODAFONE, KYIV;
- сума у валюті операції - 268,00 UAH, сума у валюті картки - 268,00, деталі операції: Телеком послуги: EASYPAY*VODAFONE, KYIV;
- сума у валюті операції - 820,00 UAH, сума у валюті картки - 844,60, деталі операції: Переказ зі своєї карти;
- сума у валюті операції - 863,00 UAH, сума у валюті картки - 888,89, деталі операції: Переказ зі своєї карти;
- сума у валюті операції - 863,00 UAH, сума у валюті картки - 888,89, деталі операції: Переказ зі своєї карти;
- сума у валюті операції - 1 050,00 UAH, сума у валюті картки - 1 050,00, деталі операції: Предавторизація: FDY*BOLT;
- сума у валюті операції - 897,00 UAH, сума у валюті картки - 897,00, деталі операції: Предавторизація: FDY*BOLT;
- сума у валюті операції - 872,00 UAH, сума у валюті картки - 872,00, деталі операції: Предавторизація: FDY*BOLT;
- сума у валюті операції - 6 375,00 UAH, сума у валюті картки - 6 529,21, деталі операції: Одяг modivo.ua, Zielona Gora Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv;
- сума у валюті операції - 16 396,00 UAH, сума у валюті картки - 16 792,51, деталі операції: Одяг modivo.ua, Zielona Gora Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv;
- сума у валюті операції - 26 760,00 UAH, сума у валюті картки - 27 407,49, деталі операції: Одяг modivo.ua, Zielona Gora Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv.
08 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення в якій зазначено, що 04 вересня 2023 року о 18-07 год. невстановлена особа шляхом перерахування заволоділа коштами у сумі 57 000 грн з банківської картки № НОМЕР_1 . На підставі поданої заяви внесено відомості до ЄРДР за № 12023100020002669 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 74), що підтверджено витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31 жовтня 2024 року.
Відповідно до копії довідки КП «Дарницьке лісове господарство» від 22 листопада 2024 року № 854 ОСОБА_1 працює в цьому підприємстві на посаді лісоруба 6-го розряду 4 майстерської лісозаготівельної дільниці з 16 листопада 2023 року по дату видачі довідки (а.с. 91).
АТ КБ «ПриватБанк» додано до апеляційної скарги матеріали перевірки Департаменту забезпечення службової діяльності СБ ГО за зверненням ОСОБА_1 щодо шахрайства за його карткою НОМЕР_1 . Перевіркою засвідчено, що ОСОБА_1 , звернувшись до банку, повідомив, що персональну інформацію за картками нікому не передавав, проведення операцій за карткою заперечує, з приводу шахрайства звернувся з відповідною заявою до ОВС. Проведеним аналізом встановлено, що за карткою НОМЕР_1 з підтвердженням 3D-secure, 04.09.2023 у період часу з 18:13 по 19:48 зафіксовано: 12 транзакції через Інтернет-термінал № 20909174 (EASYPAY*VODAFONE), через Інтернет-термінал № EO100201 (FDY*BOLT), через Інтернет-термінал № A3000445, через Інтернет-термінал № PL278827 (MODIVO.UA ZIELONA GORA, ZIELO) на загальну суму 57 202,59 грн. Вхід відбувався з типового пристрою: REDMI 8 / XIAOMI ANDROID, 10, MOBILE 5012280A83BD006A та нетипового входу до Приват24: НОМЕР_2 НОМЕР_6 2023-09-04 17:56:54 PHONE CPH2127 / OPPO ANDROID, 11, MOBILE 390C7683FD52BA03. Також відбувалася зміна паролю. За висновком банку результатами перевірки, списанню коштів з картки клієнта передувало здійснення операції самим клієнтом під впливом шахрая або ближнім оточенням. За результатами перевірки провини банку не встановлено, відповідальність клієнта. (а.с. 181-183).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Відповідно до ч. 6 ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги» порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.
Пунктом 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг. Згідно з п. 54 цієї статті платіжна інструкція - це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Ініціатор - це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач (п. 21).
Відповідно до підпункту 63 пункту 5 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 65 від 19 травня 2020 року, визначено, що фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації.
Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема, надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи (ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги»).
Платіжний інструмент персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції. Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (пункти 63, 65 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
Відповідно до п. 11 Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 42 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
Згідно із п. 17 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 163 від 29 липня 2022 року (далі - Інструкція № 163), порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника. Перед отриманням згоди платника на виконання кожної платіжної операції надавач платіжних послуг зобов'язаний здійснити посилену автентифікацію користувача.
Відповідно до п. 46 Інструкції № 163 платник для ініціювання платіжних операцій має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з надавачем платіжних послуг платника. Порядок застосування засобів дистанційної комунікації, передавання платіжної інструкції, права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення визначаються умовами договору між надавачем платіжних послуг платника та платником. Надавач платіжних послуг платника щодня архівує платіжні інструкції, які сформовані (відправлені) платником в електронній формі, та зберігає їх протягом строку, установленого законодавством України. Платник під час використання засобу дистанційної комунікації повинен дотримуватися всіх вимог, що встановлює надавач платіжних послуг платника, з питань безпеки оброблення платіжних інструкцій в електронній формі. Якщо це передбачено в договорі, то надавач платіжних послуг платника має право виконувати періодичні перевірки виконання платником вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування платника з використанням засобу дистанційної комунікації в разі невиконання ним вимог безпеки.
Пунктом 5 частини 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний: негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Користувач зобов'язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги»).
Згідно з ч. 4 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник зобов'язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією. Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку. Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов'язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами цього Закону.
До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом (ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги»).
Пунктами 136, 140, 143, 144, 146, 147, 148 розділу VII Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, визначено, що користувач зобов'язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.
Користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов'язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.
Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків.
Емітент зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.
Таким чином, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.
Встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31 березня 2025 року у справі № 591/8927/23 зазначено, що лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22 зазначив, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Верховний Суд зауважив, що, враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», на його ім'я емітовано, зокрема, картку «Універсальна» № НОМЕР_1 з терміном дії до 09/26, яка перевипускалась на картку такого ж типу: № НОМЕР_4 з терміном дії 10/27.
04 вересня 2023 року у період часу з 18:13 по 19:48 за карткою НОМЕР_1 з підтвердженням 3D-secure зафіксовано: 12 транзакції через Інтернет-термінал № 20909174 (EASYPAY*VODAFONE), через Інтернет-термінал № EO100201 (FDY*BOLT), через Інтернет-термінал № A3000445, через Інтернет-термінал № PL278827 (MODIVO.UA ZIELONA GORA, ZIELO) на загальну суму 57 202,59 грн. Вхід відбувався з типового пристрою: REDMI 8 / XIAOMI ANDROID, 10, MOBILE 5012280A83BD006A та нетипового входу до Приват24: НОМЕР_2 НОМЕР_6 2023-09-04 17:56:54 PHONE CPH2127 / OPPO ANDROID, 11, MOBILE 390C7683FD52BA03. Також відбувалася зміна паролю.
Виявивши спірні платіжні транзакції, ОСОБА_1 07 вересня 2023 року звернувся до банку, що відповідає приписам ч. 4 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» щодо обов'язку негайного повідомлення надавача платіжних послуг після того, як така інформація стала йому відома. Наступного дня ОСОБА_1 звернувся до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із заявою про вчинення правопорушення за зазначеним фактом. Зазначені дії відповідача свідчать про його своєчасну, належну та правомірну реакцію на виявлене правопорушення. Тож доводи апеляційної скарги, що повідомлення банку відбулося з порушенням установленого п. 1.1.10.4.2 Умов і правил надання банківських послуг і ч. 20 ст. 38, ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» терміну про несанкціоновані платіжні операції за допомогою платіжної картки не заслуговують на увагу.
Матеріалами службової перевірки позивача за заявою ОСОБА_1 встановлено, що вхід в акаунт відповідача відбувався як з типового, так і з нетипового пристрою. Після входу з нетипового пристрою відбулася зміна паролю входу до Приват24, хоча фінансовий номер телефону не змінювався. При чому з типового пристрою до Приват24 04 вересня 2023 року відповідач не входив. Відповідно до повідомлення на його електронну пошту (а.с. 182 зворот) банком виявлено нетиповий вхід у акаунт Приват24 ОСОБА_1 . Дата й час входу 04 вересня 2023 року о 17.54, Ukraine, Chornomors'k. Письмових доказів контактування відповідача у будь-який спосіб з нетиповим пристроєм у м. Чорноморську матеріали службової перевірки не містять. У зв'язку з наведеним відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що службовою перевіркою встановлено, що саме дії відповідача сприяли здійсненню платіжних операцій.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв доступу до відомостей по кредитній картці, особовому рахунку, акаунту чи мобільному додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 04 вересня 2023 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 57 202,59 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не урахував порушення відповідачем Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого зняття коштів з його карткового рахунку, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження.
Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати те, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції з огляду на обставини справи, наведені вище.
За відсутності належних та допустимих доказів усі сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Такий висновок міститься у постанові КЦС ВС від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку про те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що саме ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків відбулося не за його розпорядженням і він не повинен нести негативні наслідки здійснення цієї банківської операції. Виявивши безпідставне списання (перекази) коштів, відповідач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів, про що свідчить проведення банком службової перевірки за фактами здійснення несанкціонованих транзакцій за картковими рахунками клієнта та відкриття кримінального провадження № 12023100020002669, правова кваліфікація визначена за ч. 4 ст. 185 КК України.
Отже, суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення спору та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова