Номер провадження: 33/813/112/26
Номер справи місцевого суду: 521/9671/25
Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В.
Доповідач Кострицький В. В.
16.01.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретарів судового засідання Булацевської Я.В., Соболєвої Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Заборського Олександра Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.11.2025 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 346901 від 31 травня 2025 року встановлено, що 30.05.2025 ОСОБА_1 , керуючи електросамокатом по вул. Чернишевського, 1а в м. Одесі, знаходився у стані алкогольного сп'ягніння, чим порущив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 №1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 статті 130 КУпАП.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Заборський О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.11.2025 року та провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на час подання апеляційної скарги не отримали повний текст оскаржуваної постанови суду першої інстанції та з метою дотримання строків на апеляційне оскарження подали вказану апеляційну скаргу.
Зазначали, що після ознайомлення додатково буде надана уточнена апеляційна скарга із викладенням мотивів та доказів незаконності, необґрунтованості, порушень норм матеріального та процесуального права, невідповідності фактичним обставинам справи оскаржуваної постанови.
Клопотання заявлені під час апеляційного перегляду справи
04.12.2025 року адвокат Заборський О.В. заявив наступні клопотання:
-про виклик та допит свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- про визнання наявних доказів у справі неналежними та недопустимими;
- про участь в судових засіданнях в режимі ВКЗ;
- про повне дослідження матеріалів справи у судовому засіданні;
- про витребування доказів.
Яким постановою Одеського апеляційного суду від 19.12.2025 року у задоволенні клопотань адвоката Заборського Олександра Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про виклик свідка, про визнання наявних доказів у справі неналежними та недопустимими та не приймати їх при розгляді справи, у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовлено.
Клопотання адвоката Заборського Олександра Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про дослідження матеріалів справи -задоволено частково.
Клопотання адвоката Заборського Олександра Валентиновича про витребування доказів -залишено без розгляду.
В судовому засіданні адвокат Заборський О.В., у зв'язку із вищеприйнтою постановою заявлено клопотання про відкладення судового засідання, з метою надання додаткових пояснень, яке апеляційним судом було задоволено та відкладено апеляційний розгляд на 16 січня 2026 року о 10:10 год.
13 січня 2026 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшло клопотання про доповнення до апеляційної скарги.
В обґрунтування доповнень зазначено, що за своїми технічними характеристиками електричний самокат яким керував ОСОБА_1 не відповідає законодавчо встановленим нормам згідно до яких такий самокат не відноситься до категорії транспортних засобів.
Вважали, що здобуті в подальшому доказі у даній справі є неналежними, через те, що за керування таким електричним самокатом не передбачено відповідальності у відповідності до ч.1 ст. 130 КУпАП.
Явка в судове засідання
Сторона захисту будучи належним чином повідомлена про апеляційний перегляд справи, в особі адвоката Заборського О.В. клопотала про проведення судового засідання в режимі ВКЗ, що було задоволено постановою Одеського апеляційного суду від 17.12.2025 року та призначено проведення судових засідань у справі в режимі ВКЗ. В зал судових засідань з'явився ОСОБА_1 та надав свої пояснення.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь адвоката Заборського О.В., пояснення ОСОБА_1 перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, надавши належної оцінки клопотанням заявленим під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОМЦПЗ» ООР № 001249 від 31.05.2025 року вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема відеозапису з відеокамери поліцейського, встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено не виконання вимог ПДР України під час керування електричним самокатом, під час спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на що запропоновано протик огляд на місці за допомогою приладу Драгер, роз'яснено, що у разі відмови на вимогу поліцейського такого огляду буде складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, роз'яснено права та обов'язки останньому. Надалі ОСОБА_1 пройшовши тест драгер на місці встановив наявність в нього стану алкогольного сп'яніння, так як результат тесту Драгер становив 1,20 проміле алкоголю видихуємому повітрі (Диск №1, 33хв 50 сек, ПВР 471210), не погодившись з результатом тесту газоаналізатора Драгер, поліцейськими останньому було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, при цьому в діях ОСОБА_1 з відеозапису вбачається, що він не мав фізіологічної можливості з першого разу надати аналізи біологічного матеріалу «сечі», на що поліцейськими було забезпечено ОСОБА_1 три спроби надати вказаний біоматеріал, після чого ОСОБА_1 без жодних заперечень проставив підпис у висновку лікаря, яким зафіксовано стан алкогольного сп'яніння. Надалі поліцейськими складено протокол про адміністративне правопорушення, та доставлено ОСОБА_1 за місцем його мешкання.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
У постанові Верховного Суду у справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Окрім того, відповідно до Закону України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже, у відповідності до діючого законодавства електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , є таким, який потрібно відносить до транспортних засобів.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 346901
-висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР ВІД 31.05.2025 № 001249 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
-відеозаписом порушення на 2-х дисках
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 346901 від 31 травня 2025 року встановлено, що 30.05.2025 ОСОБА_1 , керуючи електросамокатом по вул. Чернишевського, 1а в м. Одесі, знаходився у стані алкогольного сп'ягніння, чим порущив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 №1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОМЦПЗ» ООР № 001249 від 31.05.2025 року вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння.
Відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, зафіксовано, що ОСОБА_1 було зупинено за не виконання вимог ПДР України під час керування електричним самокатом, під час спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на що запропоновано пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, роз'яснено, що у разі відмови на вимогу поліцейського такого огляду буде складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, роз'яснено права та обов'язки останньому. Надалі ОСОБА_1 пройшовши тест драгер на місці встановив наявність в нього стану алкогольного сп'яніння, так як результат тесту Драгер становив 1,20 проміле алкоголю на повітрі (Диск №1, 33хв 50 сек, ПВР 471210), не погодившись з результатом тесту газоаналізатора Драгер, поліцейськими останньому було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, при цьому в діях ОСОБА_1 з відеозапису вбачається, що він не мав фізіологічної можливості з першого разу надати аналізи біологічного матеріалу «сечі», на що поліцейськими було забезпечено ОСОБА_1 три спроби надати вказаний біоматеріал, після чого ОСОБА_1 без жодних заперечень проставив підпис у висновку лікаря, яким зафіксовано стан алкогольного сп'яніння. Надалі поліцейськими складено протокол про адміністративне правопорушення , та в графі пояснення зазначив «:- Перелил аналізи у другу банку в медичній установі, злили старі аналізи у одну банку», та доставлено ОСОБА_1 за місцем його мешкання.
Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги, що на час подання апеляційної скарги не отримали повний текст оскаржуваної постанови суду першої інстанції та з метою дотримання строків на апеляційне оскарження подали вказану апеляційну скаргу, апеляційний суд зазначає, що у разі отримання повного тексту постанови у відповідності до ст..294 КУпАП у разі відсутності сторони захисту під час ухвалення оскаржуваної постанови, скаржник має право звернутись із клопотанням про поновлення строку виклавши такі обставини, також апеляційний суд звертає увагу, що стороною захисту не було надані доповнення, уточнення апеляційної скарги разом із вмотивованим клопотанням про поновлення строку, а тому такі доводи слід залишити без задоволення.
Щодо доводів зазначених в апеляційний скарзі, що після ознайомлення додатково буде надана уточнена апеляційна скарга із викладенням мотивів та доказів незаконності, необґрунтованості, порушень норм матеріального та процесуального права, невідповідності фактичним обставинам справи оскаржуваної постанови, апеляційний суд зазначає, що заявленого в мотивах апеляційної скарги, стороною захисту реалізовано з огляду на нижче викладене.
Щодо клопотання про доповнення до апеляційної скарги сторони захисту від 13.01.2026 року, а саме:
Доводи доповнення до апеляційної скарги, що за своїми технічними характеристиками електричний самокат яким керував ОСОБА_1 не відповідає законодавчо встановленим нормам згідно до яких такий самокат не відноситься до категорії транспортних засобів, апеляційний суд вважає не слушними з огляду на наступне.
Відповідно до положення Закону України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року чітко передбачено, що електросамокат яким керував ОСОБА_1 - є транспортним засобом.
Що узгоджується із правовою позицією у постанові Верховного Суду у справі № 127/5920/22 від 15.03.2023, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Стосовно доводів, що здобуті в подальшому доказі у даній справі є не нанелжними, через те, що за керування таким електричним самокатом не передбачено відповідальності у відповідності до ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими, та такими, що не відповідають положенням закону та судовій практиці України, а тому їх слід залишити без задоволення.
Апеляційний суд також зауважує, що доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до незгоди з законністю діями поліцейських, але ж при цьому жодних доказів оскарження дій, бездіяльності поліцейських стороною захисту не оскаржувалось у встановленому законом порядку.
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - керування транспортним засобом в стані алкогольного, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Отже, суд першої інстанції в цій частині прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Заборського Олександра Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.11.2025- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький