Справа № 164/1059/24 Головуючий у 1 інстанції: Ониско Р.В.
Провадження № 22-з/802/4/26 Доповідач: Карпук А. К.
19 січня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника позивача Усаченка М.О. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,-
Постановою Волинського апеляційного суду від 12 січня 2026 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 подану його представником ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Маневицького районного суду Волинської області від 15 жовтня 2025 року в цій справі залишено без змін.
14.01.2026 представник позивача Усаченко М.О. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою постановлення ухвали у даній справі є 19.01.2026, тобто, дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити з таких підстав.
На підставі пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 і 2 статті 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 повідомляв, що позивач очікує понести витрати на профечійну правничу допомогу на суму 5000 грн., докази про понесені витрати будуть подані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу та в поданій заяві про ухвалення додаткового рішення представником не зазначено про існування будь-яких поважних причин неможливості подання доказів про понесені або очікувані витрати на професійну правничу допомогу до судових дебатів.
До заяви про ухвалення додаткового рішення додано договір про надання правової допомоги та представництво від 28.11.2025 та квитанцію від 28.11.2025 - тобто докази, які були складені задовго до судового засідання апеляційного суду, тому могли бути поданий позивачем в судовому засіданні.
Акт приймання-передачі наданих послуг хоча і складений 12.01.2026, тобто в день судового засідання, однак у ньому немає ні посилань на докази, які виправдовували б неможливість складання акта розрахунку до закінчення судових дебатів, ні вказівки про долучення до цього акту доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які не могли бути подані до закінчення удових дебатів.
Ураховуючи, що заява про ухвалення додаткового рішення не обґрунтована поважними причинами неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, такі поважні причини не встановлено і судом апеляційної інстанції, а тому в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 381 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Усаченка М.О про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді