єдиний унікальний номер справи 531/2616/25
номер провадження 2/531/358/26
05 січня 2026 року місто Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря Клименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач є побутовим споживачем природного газу, між сторонами укладений договір розподілу природного газу, який відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498, є публічним та однаковий для всіх споживачів і є договором приєднання. Підтвердженням споживання природного газу є відомості про зняття показників та картка підсумків споживання газу по лічильникам абонента ОСОБА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 , код ЕІС:56ХМ26D11270369N, за адресою: АДРЕСА_1 . У відомостях зняття показників та підсумках споживання газу по лічильникам абонента ОСОБА_1 , зазначено, що 04.09.2024 працівниками АТ «Полтавагаз» було знято у боржника кінцевий показник лічильника 61320, 13.01.2025 знято показник лічильника - 61871, 17.03.2025 - 61902. Отже з 04.09.2024 по 17.03.2025 відповідач фактично спожила 582,00 м.куб. природного газу. Другим фактом зазначено те, що відповідачка за період виниклої заборгованості, здійснила оплату за послуги з розподілу природного газу по рахунку оператора ГРМ на суму 450,30 грн. Вказані дії засвідчують бажання боржника укласти договір розподілу природного газу. Враховуючи зазначене, відповідач приєдналася до умов договору розподілу природного газу, оскільки мається документальне підтвердження споживання відповідачем природного газу, та сплата послуг по рахунку оператора ГРМ.
Станом на 20.09.2025 заборгованість становить 3042,95 грн.- основний борг, 116,32 грн.- інфляційні збитки, 53,68 грн. - 3% річних. Відповідач ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу. У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі та судовий збір.
Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позові мається клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечують щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку, шляхом публікації оголошення про виклик в судове засідання, розміщене на офіційному веб-сайті Судової влади України, причини неявки не повідомила, заява про розгляд справи у її відсутність не надходила, відзив на позов не подала.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вказаного, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі матеріалами та доказами.
Як зазначено позивачем, за підсумками споживання газу по лічильникам, абонент ОСОБА_1 споживала природний газ за адресою: АДРЕСА_1 .
Показник лічильника 04.09.2024 становив 61320 (зняття показників), 17.03.2025 - 61902 (зняття показників) (а.с.10).
З даних картки абонента ОСОБА_1 вбачається, що їй щомісячно нараховувалося за адресою: АДРЕСА_1 : з вересня 2024 - 250,27 грн., з січня 2025 - 304,66 грн. (а.с.15). У листопаді та грудні 2024 вбачається оплата послуг у розмірі 250,30 гн. та 200,00 грн., всього 450,30 грн.
Позивачем також надано картку фактичного споживання м.куб газу абонентом ОСОБА_1 за вказаною вище адресою з вересня 2024 року по вересень 2025 року (а.с.16).
Як видно з Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498, договір є публічним (п.1.1.), його умови є однаковими для всіх споживачів (п.1.2.) та є договором приєднання на невизначений строк. Фактом приєднання є вчинення споживачем будь-яких дій, зокрема: надання підписаної заяви, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3.).
З наданого суду розрахунку заборгованості споживача ОСОБА_1 вбачається, що відповідачу 3042,95 грн.(а.с.16).
У зв'язку з наявністю заборгованості відповідачу нараховано витрати від інфляції за період з 01.10.2024 по 31.08.2025 у розмірі 116,32 грн, та відповідно до ст. 625 нараховано проценти за користування коштами (3%) за період з 21.09.2024 по 20.09.2025 - 53,68 грн. (а.с.21).
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу».
Відповідно до п. 23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
За п.35 ч.1 ст. 1 цієї статті передбачено, що розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Частинами 1 та 2 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
За п.2 ч.1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», керуючись вимогами Кодексу газорозподільних систем, тарифами встановлених на послуги розподілу природного газу для АТ «Полтавагаз», об'ємів споживання відповідачем природного газу.
07 жовтня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №2080, відповідно до якої затверджено ряд змін до Кодексу ГРС та Типового договору розподілу природного газу, зокрема до глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, яким встановлено порядок розрахунків за договором розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу. На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об'єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.
Згідно умов пункту 6.1 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 розділу VI даного Договору).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, згідно відповіді з ЄДДР №1939468 від 28.10.2025, а також за інформацією ВК Ланнівської сільради від 04.11.2025, відмості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 відсутні, на території Ланнівської ТГ не зареєстрована, будь-якою інформацією щодо вказаної особи ВК Ланнівської сільради не володіє (а.с.27,29).
На підтвердження того, що відповідачка є власником житла, за яким нараховано заборгованість, і має обов'язок його утримувати, доказів суду не надано.
Таким чином, згідно вказаного вище, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що відповідачка користувалася наданими послугами, споживаючи природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , чи вчинила будь-які інші дії, які засвідчують її бажання укласти Договір з позивачем з метою отримання послуг за вказаною адресою. Оплата послуг розподілу газу за рахунками ГРМ у листопаді та грудні 2024 не є безумовним підтвердженням укладення договору розподілу газу між сторонами по справі за відсутності документів про реєстрацію права власності чи користування вказаним вище житлом, оскільки це стосується суто технічних аспектів та може не підтверджувати договірні відносини з постачальником послуг. Тому суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача нарахованої суми боргу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За відсутності належним чином підтвердженого факту наявності заборгованості відповідачки за надані послуги з розподілу природного газу за адресою вказаною у позовній заяві (с.Федорівка, пров.Вишневий, 17), відсутні підстави для стягнення нарахованого індексу інфляції, а також трьох процентів річних.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок відповідачки також відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, відмовити.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С.Попов