(заочне)
Справа № 293/1320/25
Провадження № 2/293/78/2026
12 січня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Процесуальні дії по справі:
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №14212-05/2023 від 10.05.2023 в загальному розмірі 21700 грн., а саме:
заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.;
заборгованість за процентами - 14700 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання фінансового кредиту №14212-05/2023 від 10.05.2023.
04.11.2025 суд, у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, сформував запит в ЄСІТС "Електронний суд" та отримав відповідь з ЄДДР № 1968652 від 04.11.2025 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 06.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 10.12.2025.
Ухвалою від 10.12.2025, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав розгляд справи на 12.01.2026.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позову зазначив, що 10.05.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем укладений Договір про надання фінансового кредиту №14212-05/2023. Відповідно до вказаного договору, банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 7 000,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом.
Позивач зазначає, що ТОВ «ФК «Інвеструм» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачеві грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.
В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 21700 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн; заборгованість за відсотками 17 700,00 грн
03.07.2023 року ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу №3072023, за яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги3 в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №14212-05/2023 від 10.05.2023.
29.01.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №29012024, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, у тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №14212-05/2023 від 10.05.2023 року.
Отже позивач доводить, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за договором №14212-05/2023 від 10.05.2023 в сумі 21 700 грн.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання та заборгованість за кредитом не погасив.
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
31.12.2025 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про підтриманні позовних вимог розгляд справи без участі позивача ( а.с. 69).
Відповідач про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно що підтверджується поштовим повідомленням, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав судову повістку особисто 23.12.2025 ( а.с. 68)
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280,281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 12.01.2026.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
У судовому засіданні від 12.01.2026, відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 10.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 (відповідачем) укладений договір про надання фінансового кредиту №14212-05/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Розмір кредиту 7000,00 грн, строк кредиту 360 днів, процентна ставка становить 2,5% в день, кредит надається в безготівковій формі на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки № 5373-41ХХ-ХХХХ-3438 ( а.с.16-20)
Згідно з п. 2.18. договору, зі сторони клієнта кредитний договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 7.6.,7.7. підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства. Клієнт підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
На підтвердження укладення кредитного договору про надання фінансового кредиту №14212-05/2023 від 10.05.2023 додано заяву-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Інвеструм» ( а.с. 12з/с-13); паспорт споживчого кредиту додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №14212-05/2023 від 10.05.2023, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту ( а.с. -13 з/с-15); довідку про ідентифікацію, відповідно до якої клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №14212-05/2023 від 10.05.2023 ідентифікований ТОВ «ФК Інвеструм». Акцент договору позичальником підписання аналогом ЕУП у формі одноразового ідентифікатора: W0450 від 10.05.2023 12:25:00 ( а.с. 23).
На підтвердження виконання ТОВ «ФК «Інвеструм» зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2919_250416092401 від 16.04.2025 про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 10.05.2023 12:40:08 в сумі 7000, 00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 235825750 (а.с. 24з/с).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №14212-05/2023 від 10.05.2023 року, виконаного ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" відповідач станом на 22.04.2025 має заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн, заборгованість за відсотками 14700 грн. (а сп. 25-28).
03.07.2023 між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" та ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" укладений Договір факторингу №3072023, відповідно до якого, клієнт передав фактору, а фактор прийняв і зобов'язується оплатити клієнту права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта за договором №14212-05/2023 між боржниками та клієнтом. На підставі цього договору фактор стає новим кредитором в зобов'язаннях, що виникли за договором №14212-05/2023, та отримує права вимоги за основними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті за основними договорами, строк платежу за яким настав, а також вимог по основним договорам, які виникнуть в майбутньому, з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі відповідно додатка №2 до цього договору ( п. 1.2. договору факторингу №3072023). Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за основними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату укладення цього договору та Акту приймання-передачі ( п. 1.4. Договору факторингу №3072023) (а.с. 29-31).
Також 29.01.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" було укладено договір факторингу № 29012024.
На умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги ( права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). клієнту належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с. 32-37).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29012024 від 29.01.2024 року ТОВ "ФК "Кредит-капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21700 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн, заборгованість за відсотками 14700,00грн. (а с. 37з/с).
Плата за зазначеним вище договором факторингу №29012024 від 29.01.2024 в розмірі 1 489 027,83 грн підтверджується платіжною інструкцією № 74824 від 29.01.2024 (а.с. 38з/с).
На адресу позичальника позивачем 16.10.2025 направлено досудову письмову вимогу погасити заборгованість за кредитним договором №14212-05/2023 від 10.05.2023 у сумі 21700 грн (а.с. 39).
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного договору кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 21 700 грн.
Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючу заборгованість ні перед первісним кредиторами, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, особою, яка набула таке право відповідно до договору відступлення прав вимоги.
Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов'язань із своєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі визнає та погоджується на запропоновані умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Отже, підписання договору про надання фінансового кредиту №14212-05/2023 від 10.05.2023 свідчить про те, що ОСОБА_1 (відповідач) всі умови цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту №14212-05/2023, пункту 2.18. договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Отже, кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору кредиту був ознайомлений, підписав такий договір, однак умови договору виконував не належним чином.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем не спростований та станом на день вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 14212-05/2023 від 10.05.2023 перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (позивач).
З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000,00грн та процентами в розмірі 14 700 грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до умов договору та підлягають задоволенню.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторону відповідача.
Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн, суд зазначає таке.
Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).
Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).
Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.
Як визначено нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 2 ст. 133 ЦПК України). Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно через систему Електронний суд, представник позивача участі у судових засіданнях не приймав), застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (адреса місця знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28,4-й поверх, м. Львів, 79029, ЄДРПОУ 35234236)
- 7000,00 грн заборгованість за тілом кредиту;
-14700,00 грн заборгованість за відсотками;
- 2422,40 грн судового збору.
- 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (адреса місця знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029, ЄДРПОУ 35234236)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Повне рішення складено: 19.01.2026
Суддя Людмила ЛОСЬ