Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/1138/2026
м. Київ Справа № 757/39769/24-ц
15 січня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Тітковій І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні новини» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хайнацького Є.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні новини» про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,-
Увересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні новини» (далі - ТОВ «Регіональні новини»), в якому просить:
- визнати інформацію, опубліковану ТОВ «Регіональні новини» на веб-сторінці: ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що не відповідає дійсності, та принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а саме:
«ІНФОРМАЦІЯ_2.»;
- зобов'язати ТОВ «Регіональні новини» у 5-денний строк після набрання судовим рішенням в цій справі законної сили спростувати поширену відносно нього інформацію шляхом публікації на власному інтернет ресурсі наступного змісту: «Інформація оприлюднена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є недостовірною»;
- зобов'язати ТОВ «Регіональні новини» видалити поширену відносно нього інформацію, яка була розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1
- стягнути з ТОВ «Регіональні новини» на його користь шкоду завдану честі, гідності та діловій репутації внаслідок розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 1 000 000 грн.;
- стягнути з ТОВ «Регіональні новини» на його користь судовий збір.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 26 серпня 2024 року йому стало відомо, що на веб-порталі regionews.ua, що належить відповідачу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, було опубліковано відносно нього недостовірну інформаційну статтю наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_3.».
У наведеній вище публікації називається ім'я позивача та його причетність до шахрайства. Так, в публікації вказано, зокрема:
- «Головний герой цієї історії - ОСОБА_3 »
- «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Також, публікація містить текст наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_5».
Позивач вказує, що поширена у такий спосіб відповідачем інформація не відповідає дійсності, порушує його особисті немайнові права, оскільки створює враження його причетності до протиправної діяльності, створює уявлення про нього, як про злочинця, у зв'язку з причетністю до вчинення злочинів, які він не вчиняв. Все це, в свою чергу, порушує принцип презумпції невинуватості особи.
Зазначає, що поширена відповідачем інформація не є перебільшенням, а є саме фактичними твердженнями, які можуть бути перевірені на відповідність дійсності, проте така інформація дійсності не відповідає та, навпаки, суперечить.
За змістом поширена відповідачем інформація не виглядає як висловлення власних суджень відповідача, а є відображенням конкретних фактів. Інформація викладена у стверджувальному характері як достовірно відома, без посилання на те, що це власна думка чи судження.
Позивач вважає, що наведена вище інформація має стверджувальний характер (фактичне твердження), є недостовірною, негативною для нього, принижує йото честь, гідність та ділову репутацію.
Розповсюджена необмеженому колу осіб така інформація порушує його особисті немайнові права та завдає йому шкоди, оскільки становить предмет суспільного інтересу та є такою, що впливає на громадську думку стосовно нього.
Зважаючи на викладене, позивач вважає, що інформація, поширена відповідачем: по-перше, має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення ним вимог чинного законодавства України, та такою, що порушує його немайнові права; по-друге, не є оціночним судженням, а обов'язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на відповідача. Доказів притягнення його до кримінальної відповідальності, у встановленому законом порядку, відповідач не надав, а всі звинувачення у шахрайських діях та втручання в діяльність судових органів є голослівними.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Регіональні новини» про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, опубліковану ТОВ «Регіональні новини» на веб-сторінці: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:
«ІНФОРМАЦІЯ_6.»
Зобов'язано ТОВ «Регіональні новини» у 5-денний строк після набрання судовим рішенням в цій справі законної сили спростувати поширену відносно ОСОБА_1 інформацію шляхом публікації на власному інтернет ресурсі наступного змісту: «Інформація оприлюднена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 є недостовірною».
Зобов'язано ТОВ «Регіональні новини» видалити поширену відносно ОСОБА_1 інформацію, яка була розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1
Стягнуто з ТОВ «Регіональні новини» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Стягнуто з ТОВ «Регіональні новини» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4 844,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена відповідачем інформація щодо позивача є фактичним твердженням, яке не відповідає дійсності, та відповідачем не доведено правдивості такої інформації. Крім того, оскаржувана інформація завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача, оскільки в контексті опублікованого матеріалу ця інформація є негативною, а, відповідно, має негативний характер відносно позивача, його ділової репутації.
Встановивши порушення прав позивача поширенням відносно нього недостовірної інформації, суд дійшов висновку, що останній має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди, розмір якої визначив в сумі 10 000,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ТОВ «Регіональні новини» 27 травня 2025 року подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції в ухваленому рішенні дійшов помилкового висновку, про те, що начебто зазначена в статті інформація є фактичними твердженнями, оскільки носить стверджувальний характер, стаття не містить посилань, обмовок щодо припущень, власного тлумачення, оціночного судження, викладення інформації через власні погляди автора з використанням мовно-стилістичних засобів. Крім того, стаття не містить посилання на судове рішення, яким встановлено протиправні дії позивача.
Заявник стверджує, що розміщена на веб-сторінці відповідача інформація відносно ОСОБА_1 є оціночними судженнями автора статті.
Крім того, звертає увагу, що ордер на надання правничої допомоги, наданий на підтвердження повноважень представника позивача та на підставі якого було відкрито провадження в справі, не відповідає вимогам Положення про ордер на надання правничої допомоги затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
В апеляційній скарзі та до неї представник відповідач ТОВ «Регіональні новини» - адвокат Поздняков П.В. долучив клопотання про призначення судової лінгвістичної експертизи.
В обґрунтування вимог клопотання зазначав, що з урахуванням доводів апеляційної скарги необхідно встановити, якої форми має вислів, твердження чи оціночного судження, а тому для цього необхідні спеціальні знання у сфері лінгвістики.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Русин О. Ю. заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи.
Представник ТОВ «Регіональні новини» - адвокат Поздняков П. В. підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити.
Ухвалою від 18 вересня 2025 року Київський апеляційний суд призначив у справі судову лінгвістичну експертизу, проведення якої доручив Київській незалежній судово- експертній установі.
06 листопада 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява від представника ТОВ «Регіональні новини» - адвоката Позднякова П. В., в якій останній просить повернути цивільну справу № 757/39769/24-ц до суду без проведення судової лінгвістичної експертизи для подальшого розгляду в зв'язку з тим, що Товариство не має змоги фінансово реалізувати виконання ухвали Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року.
03 грудня 2025 року справа була повернута до Київського апеляційного суду.
Ухвалою від 09 грудня 2025 року Київський апеляційний суд відновив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Регіональні новини» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року.
В судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мірошник О.М., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Представник відповідача ТОВ «Регіональні новини» адвокат Поздняков П.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що в мережі Інтернет на сторінці інтернет-видання «regionnews.ua» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 розповсюджено матеріал під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7».
У даному матеріалі зазначено:
«ІНФОРМАЦІЯ_8.».
На сайті https://www.regionews.ua зазначено, що авторські права на матеріали, розміщені на сайті Інформаційного агентства «RegioNews», що доступний в мережі Інтернет за адресою: www.regionews.ua належать ТОВ «Регіональні новини».
Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач зазначає, що поширення вказаної інформації порушує його немайнові права та шкодить ділової репутації; ця інформація є недостовірною і підлягає спростуванню та видаленню відповідачем.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (стаття 277 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.
Відповідно до частини першої статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження 12-110гс19) зроблено правовий висновок про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Пунктом 19 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз'яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.
Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Згідно з положеннями статті 277 ЦК України та статті 12 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 761/39429/14-ц (провадження № 61-9146св18)).
Стаття 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Закон пов'язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи.
Стаття 23 ЦК України встановлює, яку форму може набувати моральна шкода, та в яких випадках вона може бути заподіяна особі. Перелік не має вичерпного характеру.
Моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди; ЦК не встановлює ні мінімального, ні максимального розміру відшкодування моральної шкоди. Безумовно, моральну шкоду неможливо компенсувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження щиросердечного болю, честі, гідності особи, тому будь-який її розмір буде мати суто умовне вираження. Критерії оцінки, якими можна керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, різноманітні. Головне - щоб за їх допомоги можна було вимірити глибину і тривалість страждань (для людей).
Оскільки відшкодування моральної шкоди є компенсацією за втрати немайнового характеру, вона відшкодовується одноразово.
Крім того, згідно з частиною першою статті 31 Закону України «Про інформацію», у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.
Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.
Оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем серед невизначеного кола осіб шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті відповідача у вільному доступі поширено інформацію, яка стосується безпосередньо позивача, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_7», інформація містить фактичні твердження, не є оціночними судженнями і не відповідає дійсності (є недостовірною), а відтак порушує особисті немайнові права позивача.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується та вважає, що поширена відповідачем відносно позивача інформація є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями, оскільки така може бути перевірена на відміну від оціночних суджень. У свою чергу, відповідач не надав доказів достовірності оспорюваної інформації.
Враховуючи наведене, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши оцінку доводам сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що розміщена на веб-сторінці відповідача інформація відносно позивача є оціночними судженнями автора статті не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи. У свою чергу, відповідач заперечуючи проти встановлених обставин не скористався наданим йому судом правом на проведення лінгвістичної експертизи, яка, як зазначено вище, не була проведена саме з вини ТОВ «Регіональні новини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні новини» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 19 січня 2026 року
Головуючий Судді