19 січня 2026 рокум. Київ
Унікальний номер справи № 756/12938/25
Суддя в суді першої інстанції: Ковальова В.М.
Провадження № 33/824/359/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участі секретаря судового засідання Марченко М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184-3 КУпАП, -
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень (шістсот п'яти) гривень 60 копійок. (а.с. 23-27).
Не погодившись з постановою районного суду, 17 жовтня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Сачок А.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (а.с. 40-45).
На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначав, що постановою Київського апеляційного суду від 09.10.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року повернуто особі, яка її подала.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що оскаржувана постанова є протиправною, ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та безпідставно відхилив докази на спростування протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд встановив вину ОСОБА_1 лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 633583 від 16.07.2025 року, рапорту УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Сергія Стрішного від 16.07.2025 та відеозаписів з боді-камер співробітників патрульної поліції. Тобто, з переліченого в постанові суду першої інстанції, доказом може бути відеозапис з боді-камер, при умові, що запис містить інформацію щодо складу адміністративного правопорушення.
Однак, суд першої інстанції не прийняв до уваги лист-бесіду, два рапорти, службову записку, які були долучені ОСОБА_1 у судовому засіданні. Не звернув уваги на те, що посвідчення «Управління стратегічних розслідувань» та жетон ОСОБА_1 отримав від керівництва для використання в службовій діяльності та відповідно правомірно його використовував.
Відповідні подані ним докази підтверджують той факт, що ОСОБА_1 законно використовував посвідчення та жетон Управління стратегічних розслідувань.
Працівники поліції також не переконались у правомірності використання документів прикриття, а тому інформація викладена у протоколі ґрунтується лише на припущеннях (а.с. 40-45).
В апеляційному суді апелянт ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Сачок А.В. підтримали скаргу і просили її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше з апеляційною скаргою на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року адвокат Сачок А.В. від імені ОСОБА_1 звернувся до суду 02 жовтня 2025 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року - повернуто особі, яка її подала (а.с. 36), оскільки не заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Електронний примірник вказаної постанови Київського апеляційного суду було отримано захисником ОСОБА_1 - адвокатом Сачок А.В. 14 жовтня 2025 року (а.с. 38).
З даною апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - адвокат Сачок А.В. звернувся 17 жовтня 2025 року (а.с. 40-45), заявивши при цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 633583 від 16 липня 2025 року, 16.07.2025 року близько 18 год. 08 хв., за адресою: місто Київ по проспекту Степана Бандери, 23, під час перевірки документів громадянин ОСОБА_1 пред'явив працівникам поліції посвідчення (службове) працівника ДСР АНП №016037 від 09.11.2022 р. до 09.11.2026 р. та жетон поліцейського №0182852, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184-3 КУпАП (а.с. 3).
До протоколу долучено рапорт, фотокопії посвідчення (службове) працівника ДСР АНП №016037 від 09.11.2022 р. до 09.11.2026 р. та жетону поліцейського №0182852, відеозапис з нагрудної камери (а.с.4-10).
Диспозиція ч. 1 ст. 184-3 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з незаконним використанням фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України чи похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про Національну поліцію» ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.
Частиною 3 ст. 5-1 Закону України «Про національну поліцію» передбачено використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами підприємцями та громадськими об'єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі, викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
З наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, автомобілем марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції у зв'язку з невідповідністю державного номерного знаку, оскільки після перевірки працівниками поліції по базі ІПНП було встановлено, що д.н.з. НОМЕР_1 належить іншому транспортному засобу. Разом з тим, під час спілкування ОСОБА_1 надав працівникам поліції посвідчення «Департаменту стратегічних розслідувань» АНП № 016037 від 09.11.2022 р. до 09.11.2026 р. та спеціальний поліцейський жетон №0182852. ОСОБА_1 помітно нервував та постійно плутався у своїх показаннях з приводу того, у якому підрозділі ніс службу (а.с. 10-11).
Будь-яких об'єктивних доказів законного використання ОСОБА_1 посвідчення працівника поліції АНП № 016037 від 09.11.2022 р. до 09.11.2026 р. та спеціального поліцейського жетону №0182852, у т.ч. у зв'язку з виконанням спеціального службового завдання до суду не надано і судом таких не встановлено.
Не надано таких доказів і на пропозицію апеляційного суду в суді апеляційної інстанції про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 39).
Відтак вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184-3 КУпАП, в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 633583 від 16 липня 2025 року (а.с. 3);
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, де зафіксовано незаконне використання ОСОБА_1 посвідчення (службове) працівника ДСР АНП №016037 від 09.11.2022 р. до 09.11.2026 р. та жетон поліцейського №0182852 (а.с. 10-11).
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані ОСОБА_1 документи в суді першої інстанції не підтверджують той факт, що ОСОБА_1 законно використовував посвідчення та жетон Управління стратегічних розслідувань, аджелист-бесіда, два рапорти, надані ОСОБА_1 , не містять підписів інших осіб, зазначених у даних документах, підписані лише ОСОБА_1 . Службова записка на ім'я директора ДКЗ УДО України полковника ОСОБА_2 від 03 листопада 2023 року про призначення ОСОБА_1 на посаду в УДО України де він проходив службу до листопада 2025 року коли був звільнений, не містять підтвердження законного (у зв'язку з виконанням службового завдання) використання вищевказаного посвідчення працівника поліції та жетону поліцейського.
Таким чином, суд першої інстанції об'єктивно та повно дослідивши обставини справи, прийшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184-3 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184-3 КУпАПне наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Відтак, відсутні підстави для скасування постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184-3 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець