Справа № 740/433/25
Провадження № 2/740/75/26
13 січня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Дударця Д.В.,
за участю секретаря Каленіченко Т.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Мусієнка В.О.,
представника відповідача - акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Рожка С.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів,
Стислий виклад позиції позивача
У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мусієнко В.О., звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів.
Позов мотивовано тим, що у користуванні позивача знаходяться дві платіжні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та картка № НОМЕР_3 з кредитними коштами в сумі 83 000 грн.
14.12.2024 з її кредитної картки № НОМЕР_3 невідомими особами було переведено кредитні кошти в розмірі 83 000 грн на картку № НОМЕР_1 , з якої в подальшому перераховано суму трьома платежами з призначенням MONO Direkl KYIV в розмірі по 29 000 грн, 22 000 грн та 3 000 грн за перерахунок грошових коштів з кредитної картки на картку для виплат.
Зазначила, що вищезазначені картки постійно знаходяться у неї, у користування їх нікому не передавала, не втрачала, ПІН-коди, логіни, паролі не розголошувала, будь-яких платіжних доручень ні в паперовому, ні в електронному вигляді з використанням мобільного додатку або будь-якої іншої клієнтської системи банку не складала. Зняття коштів відбулося шахрайським шляхом, оскільки їх списання з рахунків відбулося поза її волею, не з її вини та за відсутності проінформованості про проведення банком операцій за банківськими рахунками.
За цим фактом позивач відразу звернулася з повідомленням до відповідача та 18.12.2024 до правоохоронних органів, за результатами якого розпочато кримінальне провадження №12024270380000876 від 19.12.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України.
На її звернення до АТ КБ «ПриватБанк» з вимогою про повернення незаконно списаних кредитних коштів вона отримала листа про відмову від 06.01.2025 та 14.01.2025 з пропозицією погасити кредитну заборгованість, яку позивачка вважає незаконною та необґрунтованою, що порушує її права споживача.
Стверджувала, що грошові кошти були списані з її рахунків за ініціативою інших осіб унаслідок недозволених платіжних операцій, а відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткових рахунків.
За таких обставин, відповідачем завдано їй моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях та страху фінансової незахищеності банку, яку позивач оцінює в розмірі 10 000 гривень.
У зв'язку з наведеним, ураховуючи правові позиції Верховного Суду щодо практики вирішення аналогічних справ, позивач просила суд:
- зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 14.12.2024, шляхом повернення 83 000 гривень;
- зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» скасувати за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_3 заборгованість за користування кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилася внаслідок несанкціонованих операцій від 14.12.2024;
- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача 10 000 гривень моральної шкоди та 9 500 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Стислий виклад позиції відповідача
У поданому через систему «Електронний суд» відзиві на позов представник відповідача - АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити. Заперечення мотивовано тим, що проведеною службовою перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер фінансового телефону НОМЕР_4 , є клієнтом банку. Згідно з даними банківських комплексів у останньої є такі банківські рахунки № НОМЕР_5 та № НОМЕР_1 . Як свідчить аналіз виписки карти № НОМЕР_5 , 14.12.2024 з неї було проведено перерахування грошових коштів у сумі 105 050,00 грн на карту № НОМЕР_1 . Переказ коштів здійснено через П-24 клієнта ОСОБА_1 , тип платежу P24MTM. Згідно з аналізом виписки карти НОМЕР_1 через кілька хвилин отримані таким чином кошти в сумі 80 000,00 грн з неї були переказані на іншу картку. Проведені транзакції свідчать про те, що виконані вони як інтернет-операції, по токенізованій карті через ГуглПей, токен 5404091300294782 (скріни 1 2). Токенізація карти відбулася 14.12.2024 (скрін). Картка № НОМЕР_1 була додана до ГуглПей 14.12.2024 о 23:35:41, про що було надіслано відповідне сповіщення на фінансовий номер клієнта щодо активації карти.
Зазначив, що грошові кошти з карти № НОМЕР_1 , належної клієнту банку ОСОБА_1 , були переведені на рахунок № НОМЕР_6 клієнта ПАТ банк Універсал. Перевіркою входів у П-24 під обліковим записом клієнта ОСОБА_1 у період переказу коштів встановлено, що такі входи відбувалися з типового пристрою PHONE, модель девайса: SM-A315F SAMSUNG, версія: ANDROID.12, IMEI: НОМЕР_13, IP: 46.211.80.146, провайдер: Kyivstar, присутній також нетиповий пристрій - PERSONAL COMPUT, версія: WINDOWS, 10.0, браузер версія: CHROME, 130.0.0.0, IP: НОМЕР_7 , Fingerprint 12F9DE566B4E87A2AFD84346DAA63756 456AWGX2T, провайдер: Kyivstar, час входу: 14.12.2024 13:21:50 (входи скрін 2 скрін 2а). Входи відбувалися з використанням фінансового номеру телефону НОМЕР_8 , який встановлювався 29.11.2010 об 15:19:14, змінений 18.12.2024 об 09:07:34. Авторизація зазначеного пристрою проведена із коректним введенням логіну та паролю клієнта та підтвердженням таких входів через фінансовий телефон клієнта. Авторизація стороннього пристрою підтверджена надсиланням банком на телефон клієнта відповідних СМС та текстових повідомлень, зокрема й повідомлення про вхід з нетипового пристрою (скріни 1 1а 2 2а 3 3а 4 5 5а 6 7 7а 8 9 10 11 12 13 14).
Зауважив, що аналіз операцій з картами НОМЕР_1 та НОМЕР_12 клієнта банку ОСОБА_1 , виявлені при цьому авторизації в Приват24 клієнта, свідчать про те, що в особи, яка вчиняла дії щодо зняття з карти грошових коштів, був доступ до П-24 клієнта банку ОСОБА_1 , заходила вона туди за допомогою паролю та логіна входу, які відомі тільки їх власнику. Згідно з історією змін встановленого ліміту за картою № НОМЕР_5 останнє збільшення ліміту відбулося 14.06.2024, старий ліміт за картою 90 000 грн, новий 110 000 грн. З огляду на зазначене можна зробити висновок, що можливий витік конфіденційної інформації стосовно карт НОМЕР_1 та НОМЕР_12 клієнта банку Коленько Н.Г., завдяки якій вдалося провести вищезазначені фінансові операції, відбувся з відома останньої. Перевіркою архіву запису телефонних розмов на сервісі Voice Record System дзвінків на гарячу лінію банку щодо факту шахрайства встановлено, що ОСОБА_1 заявила про шахрайство тільки 17.12.2024 об 19:03:00 ID запису 812076617, тобто вже після проведення фінансової операції з перерахунку коштів Клієнт повідомила співробітника банку про те, що вона напередодні крадіжки коштів зайшла на посилання та проголосувала за петицію щодо присвоєння звання Герой України, вводила дані через власний П-24, надавши таким чином третій особі доступ до власного акаунту, її телефон після цього перестав працювати, до неї дзвінки доходили, а вона нікому не могла зателефонувати. Співробітником банку було проведено блокування її карткових рахунків та рекомендовано звернутися до відділення банку з метою їх перевипуску, а також до правоохоронних органів із заявою щодо шахрайських дій відносно неї. Таким чином, установлено, що переказ грошових коштів клієнта банку ОСОБА_1 , що мало місце 14.12.2024, знаходиться в зоні відповідальності останньої.
Звертав увагу, що правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається позивач, зроблені відносно норм Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року №705, яке на момент вчинення спірних транзакцій втратило свою чинність.
Зазначив, що позивач звернулася до банку платника вже після настання дати валютування, а саме після здійснення всіх оспорюваних платіжних операцій, в тому числі й переказів коштів, а тому строки для вчинення дій з відкликання переказу пропущені ініціатором переказу - позивачем у справі.
Просив суд прийняти до уваги, що відкрите кримінальне провадження №12024270380000876 незакінчене, яким не доведено відсутність вини позивача, а тим більше наявність вини інших осіб у отриманні коштів ОСОБА_1 .
Задоволення позовних вимог про зобов'язання скасувати заборгованість за використання кредитного ліміту з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій жодним чином не захищає/не відновлює право позивача, оскільки нарахування відсотків та інших платежів здійснюється банком на виконання вимог закону щодо обліку банківських операцій.
Вважав, що на підтвердження страждань ОСОБА_1 та причинного зв'язку між діями відповідача і переживаннями позивача суду не надано жодних доказів. Отже, заявлені нею вимоги щодо стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди є безпідставними і необґрунтованими.
Проти відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень заперечив, заявив клопотання про їх зменшення судом, а також просив урахувати, що позивач не надала доказів понесення нею таких витрат, що виключає можливість їх відшкодування.
Відповідно до поданої до суду через систему «Електронний суд» відповіді на відзив представник позивача адвокат Мусієнко В.О. зазначив, що зняття коштів із рахунків ОСОБА_1 відбулося внаслідок шахрайських дій, за відсутності її вини. Заперечення відповідача не містять доказів того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка надає змогу ініціювати платіжні операції. Дізнавшися про такий переказ коштів, а саме 17.12.2024, позивач негайно звернулася на лінію підтримки.
Зауважив, що на час виконання спірних транзакцій діяло Положення, затверджене постановою правління НБУ від 29.07.2022 №164, яке містить формулювання з питань та обставин покладання на банк відповідальності, доведення вини клієнта банку.
Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів із рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначив, що об'єднана палата Касаційного цивільного суду вже звертала увагу, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання повністю або частково, таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України.
Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім'я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Вважав, що у позовній заяві наведені обґрунтування для стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» і на далі здійснюється моральний тиск з приводу повернення кредитних коштів, які не були отримані позивачем, що призвело до порушення нормального способу життя.
Зазначив, що до позовної заяви було долучено копію квитанції до прибуткового касового ордера від 24.01.2025, копію акту про надання правничої допомоги та розрахунок гонорару адвоката, що підтверджує витрати позивача на професійну правничу допомогу, сплачену позивачем.
Ураховуючи зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 просила задовольнити.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 24.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти певні дії.
Ухвалою судді від 25.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Згідно з ухвалою суду від 22.07.2025 за результатами підготовчого засідання справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Мусієнко В.О. доводи позовної заяви підтримали та просили її задовольнити.
Представник відповідача - АТ КБ «ПриватБанк» Рожок С.М. в судовому засіданні в задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та користувачем послуг банку. На ім'я позивача відкрито банківські рахунки № НОМЕР_5 та № НОМЕР_1 .
14.12.2024 о 23 год 38 хв відбулися операції з переведення грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 на карту № НОМЕР_1 у розмірі 105 050 грн. У подальшому 14.12.2024 було проведено списання грошових коштів із карткового рахунку № НОМЕР_1 у загальному розмірі 80 000 грн, трьома транзакціями: о 23:40 год на суму 29 000 грн, о 23:41 год на суму 29 000 грн та о 23:43 год на суму 22 000 грн, що підтверджується виписками за рахунками.
Про зазначені транзакції ОСОБА_1 повідомила АТ КБ «ПриватБанк» 17.12.2024 о 19:03 год на номер 3700 гарячої лінії.
18.12.2024 позивач звернулася до Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області із заявою, у якій повідомила, що 14.12.2024 з її банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 за невідомих обставин зникли грошові кошти на загальну суму 83 000 грн, які знято трьома транзакціями MONODireсt, KYIV.
19.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270380000876 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК.
За результатами звернень ОСОБА_1 з вимогою про повернення незаконно списаних грошових коштів листами АТ КБ «ПриватБанк» від 06.01.2025 та 14.01.2025 повідомлено позивача, що 14.12.2024 за картрахунком № НОМЕР_9 за допомогою картки, доданої 23.01.2025 до сервісу Google Pay, було здійснено ряд операцій. Відповідне повідомлення про активізацію сервісу надсилалося на е-mаіl. З посиланням на Умови та правила надання банківських послуг, які є невід'ємного частиною договору банківського обслуговування, Банком було відмовлено у поверненні грошових коштів.
Проведеною службовою перевіркою за фактом здійснення оспорюваних транзакцій клієнтом ОСОБА_1 . Банком установлено, що 14.12.2024 о 23:38 год із карти позивача № НОМЕР_10 було проведено переказ грошових коштів у розмірі 105 050 грн на карту № НОМЕР_9 та 14.12.2024 у період часу з 23:40 год до 23:43 год із зазначеного карткового рахунку здійснено три транзакції на загальну суму 80 000 грн, а саме 29 000 грн, 29 000 грн, 22 000 грн на рахунок отримувача № НОМЕР_6 ПАТ банк «Універсал».
Перевіркою входів у П-24 під обліковим записом клієнта ОСОБА_1 у період переказу коштів установлено, що такі входи відбувалися з типового пристрою PHONE, модель девайса: SM-A315F SAMSUNG, версія: ANDROID.12, IMEI: НОМЕР_13, IP: 46.211.80.146, провайдер: Kyivstar, присутній також нетиповий пристрій: PERSONAL COMPUT, версія: WINDOWS, 10.0, браузер версія: CHROME, 130.0.0.0, IP: 46.211.139.250, Fingerprint 12F9DE566B4E87A2AFD84346DAA63756 456AWGX2T, провайдер: Kyivstar, час входу: 14.12.2024 13:21:50 (входи скрін 2 скрін 2а).
Входи відбувалися з використанням фінансового номеру телефону НОМЕР_8 , який встановлювався 29.11.2010 об 15:19:14, змінений 18.12.2024 об 09:07:34. Авторизація зазначеного пристрою проведена із коректним введенням логіну та паролю клієнта та підтвердженням таких входів через фінансовий телефон клієнта. Авторизація стороннього пристрою підтверджена надсиланням банком на телефон клієнта відповідних СМС та текстових повідомлень, зокрема й повідомлення про вхід з нетипового пристрою (скріни 1 1а 2 2а 3 3а 4 5 5а 6 7 7а 8 9 10 11 12 13 14).
Норми права, які були застосовані судом
Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
За правилами ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
За ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Положеннями ч. 6 ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги» порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.
Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 користувач зобов'язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Відповідно до пункту 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164, передбачає обов'язок користувача не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Згідно з пунктом 146 розділу VII зазначеного Положення власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до пункту 147 розділу VII Положення власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків.
Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22, від 06 вересня 2023 року у справі №686/30030/21.
Мотивована оцінка та висновки суду
Згідно з положенями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 81 постанови від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18).
Позивач звертаючись до суду із позовом зазначала, що 14.12.2024 з її карткового рахунку, відкритого на її ім'я, відбулося несанкціоноване зняття коштів на загальну суму 83 000,00 грн.
Разом з цим, з матеріалів справи, зокрема, із аудізапису, який було долучено представником відповідача, вбачається, що працівниками банку були вчинені дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин переказу коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 здійснених 14.12.2024.
Так, із аудіозапису телефонної розмови за зверненням ОСОБА_1 на гарячу ліню АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що позивач напередодні крадіжки коштів зайшла на посилання та проголосувала за петицію щодо присвоєння звання Герой України, вводила дані через власний П-24, надавши таким чином третій особі доступ до власного акаунту, її телефон після цього перестав працювати, до неї дзвінки доходили, а вона нікому не могла зателефонувати.
За такого, на думку суду, матеріалами справи не доведено, що транзакції за рахунком позивача початково відбулися за участі третіх осіб без її волі, оскільки з врахуванням обставин справи та дослідженого судом аудіозапису, встановлено, що позивач самостійно та з власної волі перейшла за інтеренет-посиланням, де ввела дані, достатні для ініціації платіжних операцій, завдяки чому невідомі особи отримали змогу доступу до мобільного додатку позивача у «Приват24».
Ураховуючи зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивач своїми діями сприяла незаконному використанню ПІН-коду та іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з її карткового рахунку. Відтак, не вбачається, що з вини відповідача були неправомірно чи помилково знятті кошти з рахунку позивача ОСОБА_1 .
Не спростовує вказаного факту й наявність відкритого кримінального провадження за заявою позивача за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки відкрите кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою грошовими коштами позивача не доводить того, що саме ця невстановлена особа/особи заволоділи персональними даними позивача з метою здійснення переказу коштів на інший рахунок.
Також суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом в порядку захисту прав споживача банківських послуг, не надала суду належних, допустимих та достовірних доказів тому, що відповідач, як надавач цих послуг, порушив вимоги чинного законодавства та умови укладеного між ними договору, зокрема, порушив правила проведення розрахункових операцій при здійсненні 14.12.2024 трьох переказів грошових коштів у загальній сумі 80 000 грн та здійснив зазначені перекази без її розпорядження та згоди за належними їй картковими рахунками.
За змістом чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері надання платіжних послуг Банк зобов'язаний виконувати розпорядження клієнта про проведення платіжних операцій за рахунком і не має права визначати, контролювати напрями використання грошових коштів клієнта.
Банк несе відповідальність перед клієнтом за помилковий переказ, який став наслідком порушення банком правил розрахункових операцій. У разі здійснення помилкового або неакцептованого переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки Банк зобов'язаний негайно відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Крім того, за чинним законодавством та за умовами укладеного між сторонами договору банківського обслуговування передбачена можливість здійснення платіжних операцій, як в паперовому, так і в електронному вигляді за допомогою платіжного застосунку, в цьому випадку системи дистанційного обслуговування Приват24.
При цьому, процедура ідентифікації Клієнта, що бажає скористатися безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою простого електронного підпису, яким сторони визнають ОТР-пароль, одноразовий ідентифікатор, QR-код, ПІН-код, підпис в IVR, біометричні дані клієнта (голосовий зліпок, відбитов пальця, Face ID), кнопки «підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився», «Сплатити», «оплатити», тощо у програмних комплексах мобільного додатку та на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет.
Клієнт зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту такого повідомлення ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. У випадку недотримання платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури, надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.
Правова позиція щодо провини клієнта через його власну бездіяльність за захистом персональних даних та іншої облікової інформації, що дало змогу третім особам отримати вільний доступ до карткового рахунку в системі Приват24 та здійснити переказ грошових коштів, викладена в постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 та в інших постановах.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовову слід відмовити.
Оскільки судом не встановлено порушень прав позивача відповідачем АТ КБ «Приватбанк», підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
Судові витрати
Позивача звільнено від сплати судового збору, тому за правилами статті 141 ЦПК України її судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням того, що у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі, тому судові витрати на правничу допомогу задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1066-1068, 1073 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 3, 76-81, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволені позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001.
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ