Єдиний унікальний номер 205/213/26
Номер провадження 2-а/205/16/26
12 січня 2026 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., ознайомившись з матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 року, адміністративну справу №205/213/26, провадження №2-а/205/16/26, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В., та передано судді канцелярією суду 08.01.2026 року.
Дослідивши матеріали позову, вважаю, що даний позов подано з порушенням правил підсудності з наступних підстав.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання юрисдикційної належності спору, суд керувався таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Таким чином, вказаною нормою КАС України передбачено вичерпний перелік адміністративних справ, що підлягають розгляду загальними судами як адміністративними.
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №006746 від 27 грудня 2023 року, винесеної суб'єктом владних повноважень Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу за порушення останньою встановлених правил здійснення господарської діяльності, згідно ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачено абз. 8 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 % адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами 14 17 ч. 1 ст. 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 15 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» за порушення встановлених законодавством правил здійснення підприємницької діяльності уповноважені органи державної влади або органи місцевого самоврядування застосовують до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адміністративно-господарські санкції - заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Законом та іншими законами України.
Уповноважені органи державної влади або органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, застосовують до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців такі адміністративно-господарські санкції:
вилучення прибутку (доходу);
адміністративно-господарський штраф;
стягнення зборів (обов'язкових платежів);
застосування антидемпінгових заходів;
припинення експортно-імпортних операцій;
зупинення дії ліцензії (патенту) на право здійснення юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем певних видів підприємницької діяльності;
припинення дії ліцензії (патенту) на право здійснення юридичною особою окремих видів господарської діяльності;
обмеження або зупинення діяльності юридичної особи;
ліквідація юридичної особи;
інші адміністративно-господарські санкції, встановлені законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено притягнення до адміністративної відповідальності лише фізичних осіб, що може бути предметом оскарження до загального місцевого суду як до адміністративного в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 286 КАС України.
Накладення адміністративно-господарського штрафу відповідно до ст. 15 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» не охоплюється поняттям «притягнення до адміністративної відповідальності», а адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності компетентних органів (посадових осіб) щодо накладення таких санкцій не підпадають під дію п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України та, відповідно, підсудні окружним адміністративним судам.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року по справі № 522/12566/18.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 30.05.2001 року по справі № 1-22/2001 припис ч. 3 ст. 2 КУпАП, згідно з яким «положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законодавством, ще не включеним до Кодексу», стосується лише законів, що встановлюють адміністративну відповідальність фізичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України усі справи, крім визначених ч. 1 ст. 20 КАС України, підсудні окружним адміністративним судам.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз'яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначаються правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч.8 ст.29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Також суд звертає увагу, що відповідно до постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу № 006746 від 27.12.2023 року, в розділі оскарження зазначено, що постанова може бути оскаржена до окружного адміністративного суду.
З огляду на вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає переданню за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 20, 29, 30, 44, 243, 248 КАС України, суд
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4).
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя Г.В. Дорошенко