справа № 335/11814/25
провадження № 2/208/2748/26
16 січня 2026 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Гречана В.Г., розглянув матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
01.12.2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подав до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.12.2025 року цивільну справу №335/11814/25 передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Кам'янського. В обґрунтування ухвали зазначено, що з інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №2072543 від 02.12.2025 року вбачається, що місцем проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, з 08.09.2022 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції Заводського районного суду міста Кам'янського.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 року, цивільну справу №335/11814/25 передано до провадження судді Гречаній В.Г.
Згідно ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах Цивільного процесуального кодексу України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеності при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватися чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2024 року у справі №175/4316/19.
Норми Цивільного процесуального Кодексу України щодо підсудності є імперативними, що означає, що їх положення є обов'язковими для всіх судів. Це означає, що справи мають розглядатися судами відповідно до встановлених правил територіальної, предметної та інстанційної підсудності, і жоден суд не може відступити від цих правил.
Цивільний процесуальний Кодекс України не встановлює довідку ВПО як пріоритет для визначення місця проживання особи та визначення підсудності. Тим самим, виключає можливість невілювати принцип підсудності.
Відповідно до відповіді №2243148 від 05.06.1987 року з Єдиного деравного демографічного реєстру встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Дана адреса відноситься до юрисдикції Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
Таким чином, вищевказана позовна заява була правильно подана позивачем до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, та вищевказана цивільна справа не підсудна Заводському районному суду міста Кам'янського відповідно до територіальної юрисдикції (підсудності).
Отже, суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжяпомилково визначив територіальну підсудність вказаної справи за Заводським районним судом міста Кам'янського, встановивши підсудність за інформацією про внутрішньо переміщену особу, а не інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 378 ЦПК України, прийняття судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, суд доходить висновку про необхідність повернути матеріали позовної заяви до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, як помилково направлені, на підставі ч. 1 ст.27 ЦПК України.
При цьому вказане не є спором щодо підсудності, як це визначено у ст. 32 ЦПК України, оскільки справа була надіслана до Заводського районного суду міста Кам'янського помилково, тобто всупереч приписів ст. 31 ЦПК України.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд-
Цивільну справу № 335/11814/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- повернути до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя як таку, що направлена до Заводського районного суду міста Кам'янського помилково.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя В.Г.Гречана