Справа № 757/32384/25-к Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/599/2026 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
14 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року,
ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2025року в задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено.Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява ОСОБА_6 про можливе вчинення суддею та членами Вищої ради правосуддя кримінальних правопорушень містить припущення та суб'єктивну оцінку дій зазначених осіб і не містить конкретних та достатніх фактичних даних, які б достовірно свідчили про наявність в діях зазначених осіб ознак кримінальних правопорушень, що охоплюються поняттям кримінального правопорушення, визначеного ст. 11 КК України, а її зміст фактично зводиться до непогодження з прийнятим рішенням та процесуальними діями судді та членів Вищої ради правосуддя.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав про незаконність оскаржуваної ухвали. На підтвердження своїх вимог зазначив, що слідчий суддя не мав права відмовляти заявнику у задоволенні його скарги, оскільки в порушення вимогст. 214, п. 1 ч. 2 ст. 60 КПК України уповноважена особа Офісу Генерального прокурора не внесла відомості до ЄРДР після отримання його заяви від 18.06.2025 року, не розпочала досудове розслідування та не надіслала на адресу заявника документ, що підтверджує реєстрацію та прийняття заяви. Також вказав, що поза увагою слідчого судді залишились висновки Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України згідно з якими з моменту набрання новим КПК України чинності законодавцем змінено початок кримінального провадження: досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та не містить визначення поняття «приводів та підстав» до початку кримінального провадження і за їх наявності винесення постанови про порушення кримінальної справи. Вважає, що слідчий суддя порушив його право на ефективний засіб правового захисту. За таких обставин просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за його заявою № 18-06 від 18.06.2025 року. Крім того, просив поновити пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 28.07.2025 року, посилаючись на те, що суд направив копію ухвали до його електронного кабінету 16.09.2025 року, що позбавило можливості апелянта вчасно подати апеляційну скаргу.
ОСОБА_6 до суду апеляційної інстанції не з'явився, надіславши заяву, в якій апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, а розгляд справи провести за його відсутності та за відсутності його представника.
Уповноважена особа Офісу Генерального прокурора до суду також не з'явилась, були повідомлені про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомили.
Неявка учасників, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 28 липня 2025 року підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні заявник присутній не був, з матеріалів судового провадження вбачається, що 14.08.2025 року суд направив копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку, однак даних про отримання ним вищевказаної ухвали матеріали судового провадження не містять, а тому його доводи про отримання копії ухвали та ознайомлення з її змістом лише 16.09.2025 року колегія суддів вважає обґрунтованими. Апеляційна скарга подана ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку 22.09.2025 року. Несвоєчасне отримання копії ухвали слідчого судді та ознайомлення з її змістом є, на думку колегії суддів, поважними причинами пропуску ОСОБА_6 строку на її апеляційне оскарження, а тому вказаний строк підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 про незаконність та необґрунтованість ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 слідчий суддя мотивував тим, що заява ОСОБА_6 про можливе вчинення суддею та членами Вищої ради правосуддя кримінальних правопорушень містить припущення та суб'єктивну оцінку дій зазначених осіб і не містить конкретних та достатніх фактичних даних, які б достовірно свідчили про наявність в діях зазначених осіб ознак кримінальних правопорушень, що охоплюються поняттям кримінального правопорушення, визначеного ст. 11 КК України, а її зміст фактично зводиться до непогодження з прийнятим рішенням та процесуальними діями судді та членів Вищої ради правосуддя.
Слідчим суддею фактично визнано те, що заява ОСОБА_6 за своєю суттю та змістом не є заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що такі висновки слідчого судді відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на вимогах закону.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Аналіз указаної норми дає підстави стверджувати те, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР є не будь-яка заява чи повідомлення адресовані слідчому, дізнавачу чи прокурору, а лише та заява чи повідомлення, яка містить відповідну інформацію про вчинене кримінальне правопорушення. Чинний КПК України не містить вимог до форми та змісту заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Проте, із змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, якою регламентовано перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР, можливо зробити висновок про те, що заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення повинна містити виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим чи заявником, а також достатню кількість інформації, яка дає можливість здійснити попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Проаналізувавши заяву ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що у цій заяві не викладені обставини, які би указували на вчинення кримінального правопорушення, що унеможливлювало виконання слідчим, прокурором вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України. Із таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів та звертає увагу на те, що у своїй заяві ОСОБА_6 вказує фактично про незгоду з прийнятим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 судовим рішенням про відмову у задоволенні його позовних вимог та відповідно незгоду з рішенням членів Вищої ради правосуддя про залишення без розгляду та повернення його дисциплінарної скарги щодо вказаної судді.
Із урахуванням положень п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України про обов'язковість судового рішення, зазначені судові рішення не можуть піддаватись ревізії, висновки, які зроблені у цих рішеннях, є обов'язковими до виконання, перегляд цих висновків може бути здійснений лише судовими органами у порядку, передбаченому законом. Внесення відомостей до ЄРДР по факту ухвалення не скасованих і не змінених на цей час рішень судом апеляційної інстанції указує на факт втручання позасудового органу у судове рішення, що є неприпустимим з точки зору зазначених вище положень Конституції України та указує на правильність ухваленого слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 .
Апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого слідчим суддею рішення. Так, слідчим суддею не було порушено вимог ч. 1 ст. 370 КПК України, оскільки ухвалене ним рішення ґрунтується на вимогах закону, прийняте слідчим суддею у межах наданої йому компетенції та є належним чином вмотивованим. Слідчим суддею не було зроблено жодних висновків про відсутність складу кримінального правопорушення. Аналіз мотивувальної частини оскаржуваної ухвали дає підстави стверджувати про те, що слідчим суддею зроблені висновки щодо заяви ОСОБА_6 на предмет віднесення її до заяв, які дають підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Колегія суддів, на підтвердження висновків слідчого судді, відмічає те, що дійсно заява ОСОБА_6 , копія якої долучена до матеріалів судового провадження, не містить викладу обставин, які дають підстави зробити висновок про наявність кримінальних правопорушень та прийняти рішення про попередню їх кваліфікацію.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість вимог апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено, відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не знаходить, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4