Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/3114/2026
15 січня 2026 року місто Київ
справа №758/1727/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Таргоній Д.О.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Захарчук С.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Краснодембський Олександр Адамович, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виключення майна із складу спадщини та зміну черговості у праві на спадкування,-
В лютому 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:
встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з травня 1990 року по 21 січня 2022 року;
визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 25,9 кв.м, житловою площею 13.2 кв.м спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаної квартири;
виключити 1/2 частину спірної квартири зі складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
змінити черговість одержання ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 як спадкоємця першої черги.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В мотивування вимог посилався на те, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року було залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 з причин відсутності від позивача заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи за його відсутності.
Вказував, що дана обставина не відповідає дійсності, оскільки ще 29 вересня 2025 року представником позивача за допомогою Електронного суду було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника у судовому засіданні 30 вересня 2025 року. Даним клопотанням представник позивача також акцентував увагу суду про необхідність розгляду раніше поданих клопотання про витребування доказів, оскільки в електронному суді відсутня інформація про їх розгляд.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач та треті особи у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача до суду апеляційної інстанції надійшла заява, в якій останній просив розглядати справу у його відсутність та відсутність позивача.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виключення майна із складу спадщини та зміну черговості у праві на спадкування.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду на 22 квітня 2025 року о 09.30 год.
Про розгляд справи на 22 квітня 2025 року о 09.30 год. представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повідомлявся належним чином шляхом доставлення судової повістки до його електронного кабінету 04 лютого 2025 року о 16:17:01 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (т.1 а.с.156 зворот).
Згідно довідки, складеною секретарем судового засідання від 22 квітня 2025 року справу знято з розгляду, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи було відкладено на 30 квітня 2025 року о 09.30 год.
Про розгляд справи на 30 квітня 2025 року о 09.30 год. представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повідомлявся належним чином шляхом доставлення судової повістки до його електронного кабінету 21 квітня 2025 року о 13:49:35 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (т.1 а.с.170 зворот).
Як вбачається з протоколу судового засідання від 30 квітня 2025 року, розгляд справи відкладено на 30 вересня 2025 року о 09.30 год., у зв'язку з першою неявкою позивача.
30 квітня 2025 року судом першої інстанції було повідомлено представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи на 30 вересня 2025 року о 09.30 год. шляхом надіслання повідомлення у додатку «Viber» (т.1 а.с.186 зворот).
Також про розгляд справи на 30 вересня 2025 року о 09.30 год. позивач повідомлявся шляхом направлення на адресу його проживання судової повістки. Однак конверт з судовою повісткою на 30 вересня 2025 року повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1 а.с.230-231).
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, не повідомив про причини неявки, від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки у підготовче засідання чи в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідно до ч.13 ст.128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі №522/18010/18 зазначено, що обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
У постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №495/6258/20 вказано, що можливість повідомлення учасника справи, зокрема, за допомогою засобів мобільного зв'язку передбачена у частинах дев'ятій, тринадцятій статті 128 ЦПК України. Відповідно суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв'язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи.
Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з поданням позовної заяви, представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, в якій зазначила номер свого мобільного телефону - НОМЕР_1 (т.1 а.с.55).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у зв'язку з тим, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується належними доказами, які містяться у матеріалах справи повторно не з'явилися в судове засідання, призначене на 30 вересня 2025 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що 29 вересня 2025 року представником позивача за допомогою «Електронного суду» було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника у судовому засіданні 30 вересня 2025 року, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
Дійсно в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності сторін, яке містить відмітку про те, що воно сформоване в системі «Електронний суд» 29 вересня 2025 року (понеділок).
При цьому, на вказаному клопотанні міститься штамп вхідної кореспонденції Подільського районного суду міста Києва про реєстрацію вказаного клопотання 03 жовтня 2025 року за вх.№60383 (п'ятниця).
Передано судді вказане клопотання було 07 жовтня 2025 року.
У картці руху документа №60383 зазначено, що він надійшов від АСДС 03 жовтня 2025 року.
Отже, матеріали справи містять відомості про формування в системі «Електронний суд» 29 вересня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 клопотання про розгляд справи за відсутності сторін.
Однак зазначене не підтверджує підписання електронним підписом та відповідно направлення до суду саме 29 вересня 2025 року вказаного клопотання.
До апеляційної скарги не було надано доказів (з електронного кабінету представника позивача ОСОБА_1 - Жовноватюк О.М.) на підтвердження того, що саме 29 вересня 2025 року клопотання про розгляд справи за відсутності сторін було підписано електронним підписом та направлення до суду.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16 січня 2026 року.
Головуючий:
Судді: