Апеляційне провадження
№22-ц/824/2803/2026
15 січня 2026року місто Київ
справа №755/11968/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Таргоній Д.О.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Горлевого Дмитра Івановичана окрему ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Коваленко І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
У серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти за договором позики від 01 червня 2019 року в розмірі 1 389 660,00 грн. та штраф за невиконання умов договору щодо повернення коштів в розмірі 100% від розміру заборгованостіу розмірі 1 389 660,00 грн.
03 червня 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва було постановлено окрему ухвалу про доведення до відома кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про порушення норм чинного законодавства адвокатом Горлевим Д.І., свідоцтво Серії ОД №004364, видане 22 лютого 2021 року Радою адвокатів Одеської області, який обліковується у Раді адвокатів Київської області та здійснює індивідуальну адвокатську діяльність за адресою: 01001, Київ, м. Київ, район Шевченківський, вул. Хмельницького Богдана, буд. 16-22, оф. 303/2.
Про наслідки розгляду даної окремої ухвали повідомити суд протягом одного місяця з моменту розгляду.
Не погоджуючись з окремою ухвалою суду першої інстанції, адвокат Горлевий Д.І. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що ухвала мотивована тим, що начебто адвокат Горлевий Д.І. порушив вимоги п.2 ч.1 ст.43, п.п.1, 2, 4 ч.2 ст.43, ч.1 ст.44 ЦПК України, ст.ст.20, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики.
Вказував, що він не погоджується з даною ухвалою, оскільки його неявка у судове засідання 03 червня 2025 року була завчасно повідомлена шляхом подання письмової заяви. Підставою була щорічна відпустка, що є реалізацією конституційного права на відпочинок (ст.45 Конституції України).
Зазначав, що ЦПК України (ст.223 ч.3) передбачає, що неявка представника сторони не є перешкодою для розгляду справи, за винятком випадків, коли суд визнав обов'язковою явку самої сторони. Отже, підстав для винесення окремої ухвали не існувало.
Посилався на те, що суд визнав явку позивача обов'язковою (ст.223 ч.2 п.5 ЦПК України), однак він як адвокат не є стороною справи, а лише представником, отже, його неявка не може розцінюватися як невиконання ухвали про обов'язкову явку позивача.
Вказував, що його повноваження були обмежені строком дії договору з позивачем, оскільки відповідно до п.8.1 договору, він діяв до 01 червня 2025 року.
Зазначав, що згідно з п.п.8.3, 8.3.2 договору, зобов'язання сторін припиняються, якщо протягом 10 днів строк дії не продовжено. Позивач не виявив бажання продовжити договір, тому з 11 червня 2025 року він припинив дію, а його повноваження як представника - завершились.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Горлевий Д.І. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з вищевказаних підстав.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката Горлевого Д.І., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики.
Процесуальні права та обов'язки позивача ОСОБА_1 від його імені здійснював представник-адвокат Горлевий Д.І. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1262670 від 13 листопада 2023 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 травня 2025 року постановленою, не виходячи до нарадчої кімнати, яка занесена до протоколу судового засідання, за участі представників позивача та відповідача, задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Записного Д.Ю. та визнано явку позивача до суду для надання особистих пояснень та подання доказів обов'язковою.
28 травня 2025 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва засоби поштового зв'язку надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, яка обґрунтована тим, що він є військовослужбовцем та виконує обов'язки по обороні міста Харкова, однак надати підтверджуючий документ на даний час не має можливості. Вказував, що у ЦПК не передбачено обов'язкової явки позивача для допиту у нескладних справах; позивач має право як з'являтися на судове засідання особисто, так і не з'являтися, делегувавши представника або подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
02 червня 2025 року (Вх.ЕП-6469) адвокат Горлевий Д.І. на електронну адресу суду направив заяву, в якій повідомив суд про неможливість бути присутнім у судовому засіданні 03 червня 2025 року через щорічну основну відпустку (до 03 липня 2025 року). Вказана заява зареєстрована судом 03 червня 2025 року.
Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дата наступного судового засідання - «03 червня 2025 року» погоджувалась із адвокатом Горлевим Д.І. 01 травня 2025 року, останній мав можливість своєчасно повідомити суд про неможливість з'явитись у визначену та погоджену дату, а вподальшому надати відповідні докази щодо поважності причин своєї неявки до суду.
Суд першої інстанції посилався на те, що вищезазначеними діями адвокат Горлевий Д.І. порушив вимоги п.2 ч.1 ст. 43, п.п.1, 2, 4 ч.2 ст.43, ч.1 ст.44 ЦЦПК України, ст.ст.20, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).
З огляду на принцип верховенства права адвокати мають спрямовувати свою діяльність на захист загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, основним пріоритетом якого є права і свободи людини і громадянина, не повинні у своїй діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать Закону або Правилам, що є ознакою професіоналізму та високої правової культури.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (частина перша статті 21 Закону).
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики (частина третя статті 7 Правил адвокатської етики).
Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності (частина перша, третя статті 12 Правил адвокатської етики).
Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов'язки (частина перша статті 12-1 Правил адвокатської етики).
Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії (частина перша статті 44 Правил адвокатської етики).
За правилами статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі №990/131/22, провадження №11-137заі23).
Частина 3 статті 223 ЦПК України містить вичерпний перелік випадків, за яких суд може розглядати справу за відсутності учасника справи або його представника, які були належним чином повідомлені про судове засідання, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
З матеріалів справи встановлено, що позивач подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.
Адвокат Горлевий Д.І. 02 червня 2025 року (Вх.ЕП-6469) на електронну адресу суду направив заяву, в якій повідомив суд про неможливість бути присутнім у судовому засіданні 03 червня 2025 року через щорічну основну відпустку (до 03 липня 2025 року).
Таким чином, як позивач, так і його представник вчинили дії щодо повідомлення суд про їх неявку.
Посилання суду першої інстанції на те, що суд позбавлений можливості розглядати справу за відсутності представника позивача - адвоката Горлевого Д.І., оскільки суд визнав явку позивача обов'язковою є необгрунтованими, оскільки неявка представника позивача в судове засідання не може розцінюватися як невиконання ухвали про обов'язкову явку позивача.
При цьому, окрема ухвала суду не містить посилання, в чому саме полягає порушення адвокатом Горлевим Д.І. ст.ст.20, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, яке б мало наслідком постановлення окремої хвали.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що є підстави для повідомлення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про порушення норм чинного законодавства адвокатом Горлевим Д.І.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що в діях адвоката Горлевого Д.І. під час розгляду зазначеної справи в суд першої інстанції відсутнє правопорушення, яке б давало підстави для постановлення щодо нього окремої ухвали.
А відтак, окрема ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 рокупідлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу адвоката Горлевого Дмитра Івановича - задовольнити.
Окрему ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 16 січня 2026 року.
Головуючий:
Судді: