Справа № 757/48190/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/877/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
13 січня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 з домашнього арешту на особисте зобов'язання, у кримінальному провадженні №4202200000000074 від 18.01.2022,
Підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про зміну йому запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, у кримінальному провадженні №4202200000000074 від 18.01.2022.
Просив змінити запобіжний захід із нічного домашнього арешту на особисте зобов'язання залишивши обов'язки визначені ухвалою слідчого судді від 25.09.2025 року без змін.
В обґрунтування клопотання зазначив, що у зв'язку з необхідністю стаціонарного лікування та реабілітації у медичному закладі, подальший домашній арешт у будь-якій формі стає неможливим, єдиним збалансованим запобіжним заходом є особисте зобов'язання, що дозволить йому пройти операцію, післяопераційне відновлення та контроль лікарів без порушення ухвали суду.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №4202200000000074 залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що підозрюваним не наведено нові обставини, які не були предметом розгляду при вирішенні клопотання про зміну запобіжного заходу в судовому засіданні 25.09.2025.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_3 , 26.10.2025 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою направити матеріали на новий розгляд до суду першої інстанції та розглянути клопотання по суті з оцінкою кожної наведеної істотної обставини.
24.12.2025 до Київського апеляційного суду з Печерського районного суду м. Києва надійшли матеріали судового провадження за клопотанням підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №4202200000000074.
Вивчивши апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 та матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
До цього переліку, зокрема, віднесено відповідні ухвали слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави.
Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про зміну запобіжного заходу у порядку ст. 201 КПК України.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 року у справі № 286/1695/18, виходячи із системного аналізу положень ст. 309 КПК України, поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Тому слідчий суддя, постановивши ухвалу про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на домашній арешт, фактично застосував запобіжний захід у виді домашнього арешту, а отже, така ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Разом з тим, з аналізу правових позицій Верховного Суду, викладених у справі № 487/392/20 від 07.12.2020 року, № 991/3181/21 від 03.06.2021 року, убачається, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, що надає право на апеляційне оскарження, лише у випадках, коли суд обирає або застосовує до підозрюваного інший, більш тяжкий запобіжний захід, адже в такому випадку рішенням про зміну запобіжного заходу слідчий суддя фактично погіршує його становище.
Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
У даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про залишення без розгляду, поданого у порядку ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу на більш м'який, вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року про зміну запобіжного заходу відсутні.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 309, 376, 392, 399 КПК України, суддя,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Київського
Апеляційного ОСОБА_4