Справа № 754/8800/25 Головуючий 1-ї інстанції: Татаурова І.М.
Провадження № 33/824/4253/2025 Доповідач: Яковлева В.С.
03 жовтня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Шуленковою В.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Гаврика А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника - адвоката Гаврика Антона Вікторовича на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської обл., громадянина України, з вищою освітою, працюючого, розлученого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник Гаврик А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року у справі №754/8800/25, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає про те, що ОСОБА_1 не висловив у будь-якій формі своєї згоди з результатами огляду, який проведено на місці зупинки. Однак в порушення вимог ст.266 КУпАП поліцейські не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а натомість склали щодо нього протокол. На думку захисника, за таких обставин, результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння є недійсними в силу імперативних норм ч.5 ст.266 КУпАП, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, зазначає про те, що працівники поліції спровокували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння саме на місці зупинки, а також намагались спровокувати відмовитись від слів щодо незгоди з результатами огляду.
Захисник звертає увагу на те, що працівники поліції попри прохання, висловлене до моменту проходу огляду на місці, не доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, натомість працівники поліції наполягали саме на тому, що він має пройти огляд на місці зупинки, хоча такі дії є неправомірними та суперечать вимогам ст.266 КУпАП та п.2.5 Правил дорожнього руху. Разом з тим, працівники поліції після висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду відразу повідомили, що ОСОБА_1 краще припинити це говорити, інакше на нього буде складено ще один протокол за неналежний технічний стан транспортного засобу. У свою чергу, на незаконних діях працівників поліції не може ґрунтуватися обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Зазначає, що ст.62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Однак на наявному в матеріалах справи відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 поліцейські не роз'яснили передбачених прав. Наведене свідчить про істотне порушення поліцейськими процедури складання протоколу, що робить його недопустимим доказом та унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, звертає увагу, що у протоколі, наявному в матеріалах справи, вказано, що нібито ОСОБА_1 керував автомобілем о 12:16 год. Водночас ОСОБА_1 у вказаний час автомобілем не керував, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом, який починається о 12:04 год. і на якому зафіксовано, що автомобіль ОСОБА_1 перебуває у нерухомому стані, а саме припаркований. Після цього жодного руху автомобіль не здійснює. При цьому, дата та час на відеозаписі є точними. Тобто очевидно, що у час, вказаний у протоколі, ОСОБА_1 автомобілем не керував. Інший час керування йому у провину не ставиться.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 16.05.2025 року о 12:16 год, керував автобусом (загальний мікроавтобус), марки «Iveco Dailу30-8», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Пухівській, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці за допомогою приладуDrager, результат складає 0,52%
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332097 від 16.05.2025 (а.с.2), даними тесту №5879 приладу Drager 6820, за результатами тесту якого встановлено алкогольне сп'яніння у ОСОБА_1 0.52% (а.с.5), даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за результатами тесту якого встановлено алкогольне сп'яніння у ОСОБА_1 (а.с.6), даними DVD-R диску з відеозаписом з нагрудної камери №472263 (а.с.10).
Таким чином, висновок викладений в постанові Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року про доведеність винуватості ОСОБА_1 , з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги захисника Масьоми А.Л. є необґрунтованими та не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.
Як убачається з матеріалів справи та відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено відповідно до вимог ст.266 КУпАП безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. З відеозапису чітко вбачається, що жодних заперечень, зауважень або заяв про незгоду з порядком чи результатами огляду від ОСОБА_1 не надходило. Він добровільно погодився на проходження огляду та брав у ньому участь без будь-яких заперечень. На пряме запитання поліцейського щодо згоди з результатами огляду ухилився від відповіді, що було розцінено як згоду.
За таких обставин у працівників поліції не виник обов'язок направляти ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду, оскільки відповідно до вимог ст.266 КУпАП направлення до закладу охорони здоров'я є обов'язковим лише у разі чітко та однозначно висловленої незгоди особи з результатами огляду, проведеного на місці, або у разі відмови від його проходження. Відсутність такої незгоди підтверджується об'єктивними доказами, зокрема відеофіксацією.
Посилання захисника на нібито провокаційні дії з боку працівників поліції є голослівними та не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 порядок та правові наслідки проходження огляду на стан сп'яніння, а також запропонували всі передбачені законом його варіанти.
При цьому працівники поліції не наполягали на жодному з указаних варіантів, не чинили психологічного тиску та не обмежували ОСОБА_1 у виборі. Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 самостійно та усвідомлено обрав варіант проходження огляду на місці зупинки, після чого добровільно пройшов тестування
Доводи щодо нероз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, також спростовуються, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332097 міститься особистий підпис ОСОБА_1 у графі про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП. Вказаний підпис є належним письмовим підтвердженням того, що права та обов'язки особі були роз'яснені. Будь-яких зауважень або заперечень з цього приводу під час складання протоколу ОСОБА_1 не висловлював.
Доводи захисника про відсутність факту керування транспортним засобом у час, зазначений у протоколі, також є безпідставними. Те, що на відеозаписі автомобіль перебуває у нерухомому стані, не спростовує факту керування транспортним засобом безпосередньо перед його зупинкою працівниками поліції. Незначна розбіжність у часі між даними, зазначеними у протоколі, та початком відеофіксації має технічний характер і не впливає на правильність кваліфікації дій особи. Інших доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом у вказаний час, матеріали справи не містять.
Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та вибіркового тлумачення обставин справи, не містять посилань на істотні порушення норм матеріального чи процесуального права та обґрунтовано були відхилені судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Гаврика Антона Вікторовича - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева