17 грудня 2025 року м. Київ
Справа №758/14691/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/13517/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Подільського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Петрова Д.В., 19 травня 2025 року в м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути з ПрАТ «СК «АРКС» суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 227428,86 грн та судові витрати.
В заяві про збільшення позовних вимог від 17 вересня 2024 року позивач просила стягнути з ПрАТ «СК «АРКС» суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 232253,55 грн, інфляційні втрати 10403,53 грн, 3% річних в розмірі 24210,7грн та судові витрати на загальну суму 21430,98 грн. Ухвалою суду першої інстанції, занесеної до протоколу судового засідання від 15 січня 2025 року, вказана заява прийнята до розгляду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказувала, що 01 грудня 2020 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «HONDA» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
Внаслідок ДТП, транспортний засіб «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_1 , який на момент ДТП належав ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року у справі № 369/15796/20 ОСОБА_3 було визнано винним у порушенні вимог ПДР та у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «HONDA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «АРКС» згідно полісу № 200752393. Франшиза - 0 грн. Ліміт відповідальності - 130000 грн.
Окрім того, між ПрАТ «СК «АРКС» та власником транспортного засобу «HONDA», реєстраційний № НОМЕР_2 , було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 51616гд0цв від 28 липня 2020 року (ліміт відповідальності - 1 000 000 грн).
Позивач 01 грудня 2020 року звернулася до АТ «СК «АРКС» із заявою про страхове відшкодування, на підставі якої 29 березня 2021 року відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 за полісом № 200752393 у розмірі 130 000 грн та за договором № 51616гд0цв від 28 липня 2020 року у розмірі 27940 грн.
Страхове відшкодування було здійснено страховиком на підставі Звіту № 522/20 від 12 січня 2021 року та Звіту № 522-1/20 від 04 березня 2021 року, відповідно до яких страховик визнав транспортний засіб фізично знищеним. Проте вищевказані Звіти суперечать один одному. Відповідно до Звіту 522/20 від 12 січня 2021 року вартість відновлювального ремонту ТЗ складає - 385 68,86 грн, при ринковій вартості у 464800 грн, а згідно Звіту № 522-1/20 від 04 березня 2021 року ринкова вартість ТЗ уже становить 368940 грн. Позивач заперечує обставину фізичного знищення транспортного засобу, а тому вважає, що відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування не в повному обсязі.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування - задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 232253 (двісті тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят три) грн 55 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 110 403 (сто десять тисяч чотириста три) грн 53 коп. та 3% річних у розмірі 24210 (двадцять чотири тисячі двісті десять) грн 70 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення дослідження оцінки майна у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової експертизи в розмірі 7572 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн 80 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2358 (дві тисячі триста п'ятдесят вісім) грн 18 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що Висновок експерта № 6862/24-54 від 03 липня 2024 року, який було виконано на підставі ухвали суду про проведення експертизи, спростовує твердження відповідача про те, що автомобіль є фізично знищеним та, відповідно, підтверджує факт недоплати відповідачем страхового відшкодування. Таким чином, станом на час ухвалення рішення, з боку ПрАТ «СК «АРКС» залишаються невідшкодованими збитки ОСОБА_1 у загальному розмірі 232253,55 грн, яка розрахована наступним чином: 390193,55 грн - 130 000 грн - 27 940 грн = 232 253,55 грн, де 390193,55 грн - вартість відновлювального ремонту згідно Висновку експерта №6862/24-54 від 03 липня 2024 року, а 130000 грн та 27940 грн - вже сплачене страхове відшкодування.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини з відшкодування шкоди, які склалися між сторонами у справі, є грошовим зобов'язанням, а тому встановивши, що відповідач не виплатив суму страхового відшкодування у визначений строк, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3 % річних, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих на суму відшкодування шкоди.
Суд першої інстанції оцінюючи об'єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, вбачав наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про стягнення з позивача у даній справі витрат на правничу допомогу, у розмірі 10000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
Також суд першої інстанції вказав на те, що понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 0.0.2278582101.1 від 23 вересня 2021 року про сплату судового збору у розмірі 2358,18 грн, 7572,8 грн витрати на проведення судової експертизи та 1500 грн витрати на проведення дослідження оцінки майна, які відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Не погодилось із зазначеним рішенням суду ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», представником товариства подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що оскаржуване рішення суду є неправомірним, незаконним та необґрунтованим. Представник зазначає, що страховою компанією було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за Полісом ОСЦПВВНТЗ в межах максимального ліміту за шкоду, заподіяну майну потерпілого, а саме в розмірі 130000,00 грн. Відтак, страховою компанією було повністю виконано зобов'язання страховика за полісом ЕР №200752393 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Представник також зазначає, що транспортний засіб «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_1 пошкоджений в результаті ДТП, яка сталась 01 грудня 2020 року є фізично знищеним, що підтверджується Висновком №522-20 та Висновком №522-1/20, у зв'язку з чим вважають, що ними належним чином було здійснено розрахунок та виплату суми страхового відшкодування. А визначення вартості автомобіля здійснене у
Висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №6862/24-54 від 03 липня 2024 року, вважають неналежним, оскільки експертом взята довідкової ціни аналогічного середньостатистичного уживаного неушкодженого автомобіля, а не також автомобіля як у позивача.
Представник також зазначає, що для підтвердження вартості автомобіля позивача було надано аварійний сертифікат №13/09/21 про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу, який був складений аварійним комісаром Василенком В.І., проте виходячи з норм чинного законодавства у аварійного комісара відсутні повноваження стосовно визначення вартості майна. А тому вказаний сертифікат не може бути прийнятий до уваги суду.
Відносно стягнення інфляційних збитків (втрат) та 3 % річних, вказують на те, що п.14.3 Договору визначено, що в разі вирішення питання про стягнення грошових коштів з винної сторони за даним договором в судовому порядку нарахування пені та інших санкцій, передбачених чинним законодавством до моменту набуття рішенням суду законної сили не здійснюється.
Викладене, на думку представника відповідача, свідчить про невідповідність заявлених ОСОБА_1 вимог положенням Договору страхування та цивільного законодавства та відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи наведені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. На підставі викладеного, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Сорока М.М. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, судове повідомлення було направлено 16 жовтня 2025 року.
В день призначеного судового розгляду від представника відповідача, засобами електронної пошти, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості представника в судовому засіданні в Подільському районному суді м. Києва, на підтвердження чого було надано судове повідомлення, яке було сформоване 19 листопада 2025 року.
Враховуючи, що відповідач є юридичною особою, що був завчасно повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, колегія суддів вважала відсутніми підстави для визнання повними зазначеної причини неявки представника в судове засідання апеляційного суду.
В порядку визначеному ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
А тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Судом встановлено, що транспортний засіб «VOLKSWAGEN», реєстраційний № НОМЕР_1 , згідно зі свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 /т.1 а.с.10-11,161-162/
01 грудня 2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю: транспортного засобу «VOLKSWAGEN», реєстраційний № НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 ; транспортного засобу «HONDA», реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
Вказана обставина встановлена постаново Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року у справі № 369/15796/20, якою винним у вищевказаній ДТП було визнано водія транспортного засобу «HONDA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 . /т.1 а.с.29/
Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб «VOLKSWAGEN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «HONDA», реєстраційний № НОМЕР_2 , на момент пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «АРКС», згідно полісу № 200752393. Франшиза - 0 грн. Ліміт відповідальності - 130 000 грн. /т.1 а.с.14-15, 145-146/
Окрім того, між ПрАТ «СК «АРКС» та власником транспортного засобу «HONDA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 51616гд0цв від 28.07.2020 (ліміт відповідальності - 1 000 000 грн.)./т.1 а.с.16-23, 147-154/
За умовами договору страховим випадком є ДТП яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільна відповідальність Страхувальника (або осіб допущених до керування) за заподіяну забезпеченим транспортним засобом шкоду майну та/або життю та здоров'ю третіх осіб, і в зв'язку з чим виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування на умовах цього договору.
У п.5 цього договору наведено визначення фактично знищений транспортний засіб, згідно з яким транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Відповідно до п. 10.1 Договору страхування страховий акт складається протягом 10 робочих днів з моменту отримання від Страхувальника і Потерпілих осіб всіх необхідних документів та/або інформації, зазначеній в розділі 9 цього Договору, щодо страхового випадку та погодження з усіма зацікавленими особами остаточного розміру відшкодування. Страхове відшкодування виплачується Страховиком не пізніше 10 робочих днів з моменту підписання Страхового акта.
Згідно п. 13.1 даного Договору за невиконання чи неналежне виконання інших зобов'язань, передбачених цим Договором, Сторони несуть відповідальність в порядку передбаченому чинним законодавством.
29 березня 2021 року ПрАТ «СК «АРКС» здійснило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 130000 грн за полісом № 200752393 та в розмірі 27940 грн за договором № 51616гд0цв. /т.1 а.с.30-34/
Страхове відшкодування було здійснено страховиком на підставі Звіту № 522/20 від 12 січня 2021 року та Звіту № 522-1/20 від 04 березня 2021 року.
Відповідно до Звіту 522/20 від 12 січня 2021 року , складеного судовим експертом Ковалем І.М., вартість відновлювального ремонту ТЗ визначена в розмірі - 385368 (триста вісімдесят п'ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 86 копійок, а ринкова вартість ТЗ до ДТП у розмірі 440630 (чотириста сорок тисяч шістсот тридцять) гривень 30 копійок. /т.1 а.с.40-65,165-188/
Згідно зі звітом № 522-1/20 від 04 березня 2021 року, складеного судовим експертом Ковалем І.М., ринкова вартість ТЗ становить 368940 (триста шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок) гривень. /т.1 а.с.66-75,189-197/
В аварійному сертифікаті № 13/09/21 від 15 вересня 2021 року, складеному ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість транспортного засобу «VOLKSWAGEN», реєстраційний № НОМЕР_1 визначена в розмірі 433459 (чотириста тридцять три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 26 копійок. /т.1 а.с.86-99 /
Згідно наряду-замовлення № 7002103077 від 20 грудня 2020 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 133 від 20 грудня 2020 року транспортний засіб «VOLKSWAGEN», реєстраційний № НОМЕР_1 було відновлено ремонтом на суму 372760 (триста сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят) гривень 00 копійок. /т.1 а.с.76-78/
Ухвалою суду першої інстанції від 24 квітня 2024 року було задоволено клопотання позивача та призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу. /т.2 а.с.143-144/
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6862/24-54 від 03 липня 2024 року за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі № 758/14691/21:
- ринкова вартість транспортного засобу «VOLKSWAGEN», реєстраційний номер НОМЕР_4 до настання дорожньо-транспортної пригоди станом на 01 грудня 2020 року, складає 464294 (чотириста шістдесят чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 01 копійок.
- вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «VOLKSWAGEN», реєстраційний номер НОМЕР_4 внаслідок його пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 01 грудня 2020 року складає 390193,55 грн.
- вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «VOLKSWAGEN», реєстраційний номер НОМЕР_5 з урахуванням зносу, внаслідок його пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 01 грудня 2020 року та станом на 01 грудня 2020 року складає 390193 (триста дев'яносто тисяч сто дев'яносто три) гривень 55 копійок. /т.2 а.с.154-169/
За клопотанням сторони відповідача судом першої інстанції здійснений виклик та допит експерта ОСОБА_5 , яким був складений висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6862/24-54 від 03 липня 2024 року, що вбачається з протоколу судового засідання від 15 січня 2025 року. /т.2 а.с.224-225/
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 6 Закону України «Про страхування» визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору.
В порядку визначеному ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 30.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
В порядку визначеному ст. 30.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порядку визначеному ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21), Велика Палата Верховного Суду, у пунктах 136, 137 указаної постанови зазначила, що Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц.
Верховний Суд у постановах від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19, від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».
З наведених обставин справи вибачається, що знайшли своє підтвердження обставини дорожньо-транспортної пригоди 01 грудня 2020 року, за участю автомобіля марки «VOLKSWAGEN», реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого була позивач, та автомобіля «HONDA», реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Вина у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди визнана за відповідачем ОСОБА_3 . Ці обставини встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення відносно відповідача, тому доведенню в рамках розгляду даної справи не підлягають. Вони не заперечуються сторонами у справі.
Також встановлено, що транспортний засіб VOLKSWAGEN», реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить позивачу, зазнав механічних пошкоджень, вказане також не заперечується сторонами у справі.
Позивач на підставі правовідносин за договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, звернувся до відповідача з повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку.
29 березня 2021 року ПрАТ «СК «АРКС» здійснило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 130000 грн за полісом № 200752393 та в розмірі 27940 грн за договором № 51616гд0цв.
Відповідач вказував на те, що розмір страхового відшкодування був визначений виходячи з того, що транспортний засіб позивача був визнаний фактично знищеним. Позивач не погодилась з визначеним відповідачем розміром страхового відшкодування та за клопотанням позивача судом була призначена судова експертиза. Висновок експерта № 6862/24-54 від 03 липня 2024 року спростовує твердження відповідача про те, що автомобіль є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту не перевищує вартості автомобіля до ДТП, як то визначено в умовах договору. Вказане у свою чергу підтверджує факт недоплати відповідачем страхового відшкодування.
Доводи апеляційної скарги відповідача, зводяться виключно до непогодження з визначеним розміром страхового відшкодування, який був визначений судом на підставі висновку проведеної судової експертизи. Проте вказаний висновок експерта не спростований стороною відповідача належними та допустимими доказами. Доводи апеляційної скарги щодо його неналежності зводяться до незгоди щодо вартості автомобіля, проте вказане потребує спеціальних знань, для чого судом і призначалась судова експертиза.
Посилання відповідача на неналежність як доказу аварійного сертифікату №13/09/21 також не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки суд першої інстанції зробив свої висновки на підставі саме висновків проведеної судової експертизи, а зазначений сертифікат був оцінений судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами, як такий, що їм не суперечить.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ними було повністю виконано зобов'язання страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому відсутні підстави для додаткового стягнення є суперечливими відносно вчинених ним же дій, оскільки відповідачем окрім виплати за договором обов'язкового страхування, окремо було здійснено і виплату за умовами договору добровільного страхування, тим самим відповідач визнав наявність свого обов'язку і за останнім договором.
За умовами договору страхове відшкодування виплачується страховиком не пізніше 10 робочих днів з моменту підписання страхового акта.
Зобов'язання відповідача є грошовим, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України та наявні підстави для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Посилання відповідача в доводах апеляційної скарги на п.14.3 Договору не можу бути прийнято до уваги, оскільки передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3 відсотки річних є компенсаційними виплатами, а не пенею чи санкцією, на які має місце послання у зазначеному пункту договору.
Оскільки основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та враховуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 232253,55 грн, яка становить різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, визначеному в установленому порядку та сумою здійсненою позивачу виплати.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, в порядку ст. 141 ЦПК України, позивач має право на компенсацію судових витрат і в тому числі витрат на правничу допомогу. Судом задоволено вимогу про компенсацію витрат по сплаті судового збору, на проведені експерті дослідження та на правничу допомогу, що з урахуванням повністю задоволених вимог відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.
Інших доводів апеляційна скарга не містить, а в силу положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанцій правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню. Виходячи із основних принципів цивільного процесу, зокрема, змагальності і диспозитивності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність заявлених позовних вимог. Оскаржуване судове рішення містить висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідає вимогам ЦПК України щодо законності й обґрунтованості.
Таким чином, посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені обставини справи, що призвело до прийняття необґрунтованих висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду, не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду, відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 16 січня 2026 року.