Справа № 522/40/26
Провадження № 2-з/522/9/26
16 січня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши заяву, подану адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір'я Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд», Колективного підприємства «Будова» про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна,-
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява, подана адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною в інтересах ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір'я Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд», Колективного підприємства «Будова» про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовна заява передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.
Одночасно з позовною заявою представник ОСОБА_1 адвокат Дімітріу Вікторія Валеріївна подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом:
накладення арешту на об'єкт нерухомості, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
заборони вчиняти дії щодо об'єкту будівництва (інвестування), а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , споживчому товариству «Сузір'я Будова», Товариству з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчому товариству «Сузір'я Плюс», Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України в будь-який спосіб розпоряджатися (користуватися, володіти, передавати, приймати), відчужувати будь-яким іншим способом будь-яким іншим особам.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14 червня 2021 у справі № 308/8567/20, згідно якої системне тлумачення частини першої статті 153, частини тринадцятої статті 158, частини першої статті 187 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову; у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
Отже, заява про забезпечення позову, подана адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , разом з позовною заявою, має бути розглянута не залежно від вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Відповідно до пп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів: фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання до суду заяви про забезпечення позову через підсистему «Електронний суд» заявник мав сплатити - 532,48 гривень (3328 х 0,2 х 0,8 = 532,48 гривень).
До заяви про забезпечення позову не додана квитанція про сплату судового збору та документи, які свідчать про наявність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору.
Отже, заявником не дотримані вимоги ч. 6 ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 6 ст. 151 ЦПК України, вона підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. ст.2,4,5,151-153,258 - 261,352-355 ЦПК України, суд,-
Заяву, подану адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір'я Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд», Колективного підприємства «Будова» про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Юлія ЧОРНУХА