Справа №2-2709/10
Провадження №2-з/522/17/26
19 січня 2026 року м.Одеса
Приморського районного суду м.Одеси у складі:
головуючого судді Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зняття арешту по цивільній справі №2-2709/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 17.12.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задоволено.
До Приморського районного суду м.Одеси 29.12.2025 року ОСОБА_1 надала заяву про зняття арешту з нерухомого майна, що перебуває у її власності, а саме, зняти арешт, який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження (справа №2-2709/10 провадження №6/522/987/20 від 19.11.2020 року).
Матеріали заяви разом зі справою суддя отримала 05.01.2026 року.
Розгляд заяви призначено на 08.01.2026 року.
У судове засідання призначене на 08.01.2026 року учасники справи не з'явилися, розгляд справи відкладено на 19.01.2026 року.
У судове засідання призначене на 19.01.2026 року учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову не перешкоджає розгляду цього питання.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 19.01.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 17.12.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 326016,22 дол.США, що еквівалентно по курсу НБУ - 2513585,06 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 850,00 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 60,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 850,00 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 60,00 грн.
22.09.2011 року Приморським районним судом м.Одеси видано виконавчі листи.
Ухвалою суду від 05.01.2012 року внесено виправлення у заочне рішення суду від 17.12.2010 року.
Ухвалою суду від 02.11.2016 року було видано ТОВ «ОТП Факторинг Україна» дублікат виконавчого листа №2-2709/10 та поновлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою суду від 19.11.2020 року звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1500 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5121081400:02:004:0093, на якій розташований житловий будинок загальною площею 468,50 кв.м, житловою площею 112,10.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області, Колечко Д.М., перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 02.02.2018 року Приморським районним судом м.Одеси у справі №2-2709/10, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 2 513 585,06 грн.
Приватним виконавцем 12.03.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61536429.
Також, 12.03.202020 року приватним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на майно боржника.
29.12.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про зняття арешту з нерухомого майна, що перебуває у її власності, а саме, просила зняти арешт, який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження (справа №2-2709/10 провадження №6/522/987/20 від 19.11.2020 року).
Проте, судом не вирішувалося питання про забезпечення позову, матеріали справи не містять ухвалу про забезпечення позову (про накладення арешту на будь-яке майно).
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Частиною 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.
Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.
Отже, приймаючи до уваги те, що в провадженні суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, проте матеріали справи не містять ухвал про накладення арешту, крім того ОСОБА_1 , не є учасником даної справи, тому суд вважає, що відсутні процесуально-правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про зняття арешту.
Крім того постановою Верховного Суду від 26.09.2019 року (справа № 607/3894/17) зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
Суд роз'яснює, що заявник, у разі порушення його прав, не позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом у загальному порядку про звільнення майна з-під арешту.
Керуючись статтями 158, 247, 258-260, 268, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зняття арешту по цивільній справі №2-2709/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду виготовлено 19.01.2026 року.
Суддя: Домусчі Л.В.