Справа № 504/225/26
Номер провадження 3/504/272/26
19.01.2026с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області А.Ф. Сафарова, розглянувши матеріали які надійшли з ВП №3 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення серії НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП,-
В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебувають об'єднані матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що 22.12.2025 о 12:40 год. гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння здійснив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме висловлювався нецензурною лайкою в її бік, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її здоров'ю фізичного чи психологічного характеру, про що інспектором СРПП ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Гніденком О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 755513 від 22.12.2025.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав письмове клопотання про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення та розгляд справи без його участі.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена та підтверджується наступними доказами:
-рапортом, зареєстрованим в ЄО за № 10706 від 22.12.2025;
-протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинені ОСОБА_1 протиправні дії від 22.12.2025;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.12.2025.
Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку, що встановлені фактичні обставини які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозиція ч. 3 ст.173-2КУпАП передбачає " повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню".
Повторність правопорушення - це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
До матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження вірності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення повторність протягом року також не зазначено як кваліфікуючу ознаку.
Разом з тим, у КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП на ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, є доведеною.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин ОСОБА_1 , що мали місце під час вчинення адміністративного правопорушення та після такого, не встановлено.
При накладенні стягнення правопорушнику ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення та ступень вини порушника, його особу, матеріальний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП України, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 173-2, 284 КУпАП України, -
Дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перекваліфікувати з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 (триста сорок) гривень на користь держави.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з приписами ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
З реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись за посиланнями на офіційний веб портал «Судова влада України» https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/ .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. Ф. Сафарова