Справа № 947/43156/25
Провадження № 1-кс/947/364/26
09.01.2026 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161030000021 за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст.229 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №72025161030000021 за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст.229 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами Підрозділу Територіального управління БЕБ у Одеській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на адресу ТУ БЕБ в Одеській області надійшла заява від адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про те, що невстановлені особи здійснюють незаконне використання знаку для товарів і послуг «Cartier», що на правах інтелектуальної власності належить Компанії «Річмонт Інтернешнл СА» (Richmont International SA), шляхом рекламування до продажу та продажем продукції із зазначеною торговельною маркою, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі.
Так, встановлено, що на території м. Одеси діє група осіб, які здійснює незаконне виготовлення ювелірних виробів із використанням знаків для товарів і послуг «Cartier» та «Van Cleef & Arpels». Зазначена продукція виготовляється на спеціальному обладнанні із використанням кліше та додаванням сировини (дорогоцінного металу, каміння, тощо), які не відповідають заявленої та оригінальній якості продукції Компанії «Річмонт Інтернешнл СА» (Richmont International SA). Далі, з метою отримання незаконного прибутку, від продажу контрафактної продукції, учасники зазначеної групи, здійснюють продаж такої продукції у спеціалізованих ювелірних магазинах, тим самим вводячи в оману покупців, щодо оригінальності походження ювелірної продукції.
Під час здійснення досудового розслідування, проведено контроль за вчиненням злочину на підставі Постанови прокурора Одеської обласної прокуратури, в ході якого було придбано ювелірну прикрасу «Cartier», а саме браслет із камінням в торгівельному павільйоні «Zolotnik», що знаходиться в ТЦ «Сіті Центр» за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 2а. В подальшому, зазначену ювелірну прикрасу було видано співробітникам ТУ БЕБ в Одеській області для огляду з можливістю подальшого використання під час дослідження.
Відповідно до проведеного Компанією «Річмонт Інтернешнл СА» (Richmont International SA) дослідження, отримана в ході проведення контролю за вчиненням злочину ювелірна прикраса, яка придбана в торгівельному павільйоні «Zolotnik», що знаходиться в ТЦ «Сіті Центр» за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 2а, є контрафактною продукцією, та не відповідає оригінальній продукції, а саме зовнішній вигляд, розташування й кількість «гвинтів», нормативне гравіювання не відповідають Оригінальній продукції; елементи дизайну й зовнішнього вигляду не відповідають Оригінальній продукції; маркування щодо каратності не відповідає оригінальному, тощо.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 які здійснюють підприємницьку діяльність на території ТЦ «Сіті Центр», та з метою збільшення товарообігу та прибутку, здійснюють незаконне використання знаку для товарів і послуг Компанії «Річмонт Інтернешнл СА» (Richmont International SA) на реалізованій ними продукції.
В порушення ЗУ «Про видобуток, виробництво та обіг дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» та постанови КМУ №653 від 07.05.1998 та інших нормативно-правових актів, а також податкового законодавства, вказані особи здійснюють скупку, переплавку, реалізацію ювелірних виробів, дорогоцінних металів та каміння без ведення обов'язкового обліку, з метою приховування реальних об'ємів для умисного ухилення від сплати податків. При цьому, деякі учасники схеми є атестованими гомологами, займаються оцінкою ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, які сертифікують гемологічним інститутом Америки (GIA), а також оцінкою предметів старини.
Детективами групи детективів 21.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеса проведено обшук транспортного засобу «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1.Копія договору суборенди нерухомого майна №01/11-1 від 01.11.2023 р. на 18 арк.;
2.Акти здачі-приймання робіт на 8 арк.;
3.Транспортний засіб «Toyota Camry» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 із ключем від транспортного засобу;
Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 21.11.2025 р., вилучені 21.11.2025 р. під час проведення обшуку транспортного засобу «Toyota Camry» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , товарно - матеріальні цінності - визнано речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 10.12.2025 постановлено ухвалу, якою клопотання про арешт майна повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 год. з моменту отримання повного тексту ухвали апеляційного суду.
Зазначена ухвала про повернення прокурору клопотання про арешт майна отримана стороною обвинувачення 26.12.2025.
Процесуальний керівник повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор надав заяву в якій клопотання підтримав, просив розглянути у його відсутності.
Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 повідомлений про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.
Разом з тим, під час розгляду попереднього клопотання про арешт майна представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 надав письмові заперечення в яких зазначив, що в доданих до клопотання матеріалах відсутні докази відповідності вилученого майна вимогам визначеним в ст.98 КПК України, детективом винесено постанову про визнання речовим доказом майна формально, не вмотивовано, не зазначено яким саме чином вилучений під час обшуку транспортний засіб «Toyota Camry» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а власнику майна ОСОБА_7 не повідомлено про підозру. Просив відмовити у задоволенні клопотання, повернути майно власнику, розглянути у відсутності власника майна та його представника.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності власника майна та його представника.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Так, під час розгляду клопотання встановлено, що вилучений стороною обвинувачення під час проведення обшуку транспортний засіб марки «Toyota Camry» р.н. НОМЕР_1 , міг використовуватися ОСОБА_7 , в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Крім того, під час обшуку в салоні зазначеного автомобіля були вилучені документи, що потребують дослідження з боку органу досудового розслідування.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.229 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
З огляду на зазначене, посилання представника ОСОБА_7 на те, що власнику майна не повідомлено про підозру в рамках вказаного кримінального провадження, не має ніякого правового значення при вирішенні питання щодо арешту майна з метою збереження речового доказу, оскільки у даному випадку обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, обставини якого вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
При цьому прокурором виконані положення ухвали слідчого судді щодо повернення клопотання про накладення арешту на доопрацювання.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161030000021 за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст.229 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 21.11.2025 під час обшуку транспортного засобу «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , а саме:
4.Копію договору суборенди нерухомого майна №01/11-1 від 01.11.2023 р. на 18 арк.;
5.Акти здачі-приймання робіт на 8 арк.;
6.Транспортний засіб «Toyota Camry» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 із ключем від транспортного засобу,
шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1