Іменем України
Справа №133/3186/25
19.01.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді - Дем'янової Ж.М.,
за участі секретаря судового засідання - Бірюкової Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського БПП Управління патрульної поліції Іванова Василя Миколайовича, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
встановив:
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 29.10.2025 звернувся до суду із позовом до поліцейського БПП Управління патрульної поліції Іванова Василя Миколайовича, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 01.18.2025 поліцейським поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержантом поліції Івановим В.М. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5366036 від 01.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.126 КУпАП.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 01.08.2025, 11:07, с. Махнівка (Комсомольське), дорога М21 242 км водій керував ТЗ та не пред'явив у повному обсязі водійське посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб, страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач вважає цю постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що:
- були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, а Позивачу не повідомлялась причина зупинки;
- в оскаржуваній постанові відсутні відомості про підставу зупинки та причини вимоги пред'явити документи;
- ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу мав при собі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , що відображено у протоколі, а також страховий поліс. Наявність у постанові даних посвідчення підтверджує факт його пред'явлення працівнику поліції.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 5366036 від 01.08.2025. є обґрунтованою та законною, а також такою що не підлягає скасуванню.
У відзиві зазначив, що 01.08.2025 року нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби на стаціонарному посту поліції ДСПП «Махнівка» що розташований на 242 км АД М-21 в с. Махнівка, Хмільницького району, Вінницької області, зупинено транспортний засіб - Volkswagen Passat (далі - ТЗ) д.н.з НОМЕР_2 .
На підставі пунктів 6, 7 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:
-встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
-перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до абзацу третього пункту 7 цього порядку уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Після зупинки ТЗ, поліцейський відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» представився водію та повідомив суть правопорушення.
Після виконання вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 ПДР пред'явив водію законну вимогу про надання для перевірки документів передбачених підпунктами «а», «б», «ґ» пункту 2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Однак водій відмовився виконувати законну вимогу поліцейського доки той не обґрунтує підстави для зупинки. Поліцейський, попередив позивача, що за непред'явлення таких документів законодавством передбачена адміністративна відповідальність, проте позивач в черговий відмовився надавати для перевірки запитувані поліцейським документи.
Таким чином, поліцейським за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач.
В подальшому, поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП сержант поліції Іванов Василь Миколайович, як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. за статтею 126 КУпАП, повідомив позивача, що відносно нього буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 126 КУпАП, за фактом не пред'явлення для перевірки документів на право керування та користування ТЗ.
З відзиву слідує, що Позивача ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України.
Відповідача зазначає, що встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським, після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Після цього, поліцейським винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5366036 від 01.08.2025 року з накладенням на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 425 грн.
Також у відзиві вказує на те, що пропуск строку на повторне звернення до суду першої інстанції, позивач аргументував апеляційним оскарженням ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.09.2025 у справі № 133/3186/25.
Водночас причини пропуску строку на повторне звернення до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, є такими, що залежали від волі позивача та не пов'язані з непереборними обставинами, які б суттєво перешкоджали позивачу повторно звернутися із позовною заявою до суду першої інстанції, а відтак останній повинен був, обґрунтувати поважність причин, з яких строк був пропущений з підтвердженням підстав для поновлення строку належними доказами.
З урахуванням викладеного, Відповідач просив залишити без розгляду позовну заяву на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
Рух справи у суді
Позивач 22.08.2025 звернувся до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області з вказаною позовною заявою.
Ухвалою суду від 02.09.2025 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, даний позов залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.09.2025 позовну заяву повернуто позивачеві.
Позивач 19.09.2025 подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.09.2025 у справі № 133/3186/25.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 133/3186/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без руху оскілки останнім не було сплачено судового збору за подання такої скарги.
У строк встановлений судом апеляційної інстанції, позивачем не усунуто недоліку, а саме: не надано до суду платіжного документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.09.2025 у справі № 133/3186/25.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 133/3186/25 апеляційну скаргу від 19.09.2025 повернуто позивачу.
ОСОБА_1 29.10.2025 повторно звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а також з клопотанням про поновлення строку оскарження постанови.
Клопотання обґрунтовано тим, що заявником оскаржувалась ухвала суду від 18.09.2025 про повернення позовної заяви в апеляційному порядку. На його адресу матеріали справи з апеляційного суду надійшли лише 29.10.2025, що підтверджується інформацією з Електронного суду (довідка про доставку), у зв'язку із чим просив поновити строк на оскарження.
Ухвалою від 13.11.2025 поновлено строки на подання позовної заяви та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду від відповідача Департаменту патрульної поліції 26.11.2025 надійшла заява про продовження процесуального строку.
До суду від відповідача Департаменту патрульної поліції 10.12.2025 надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби на стаціонарному посту поліції ДСПП «Махнівка» що розташований на 242 км АД М-21 в с. Махнівка, Хмільницького району, Вінницької області, 01.08.2025 зупинено транспортний засіб - Volkswagen Passat д.н.з НОМЕР_2 .
Зазначеним вище транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 .
У подальшому поліцейським винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5366036 від 01.08.2025 з накладенням на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 425 грн.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі є оскарження постанови серії ЕНА №4900369 від 05.06.2025 за ч. 3 ст.122 КУпАП .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтями 121, 126 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
За положеннями статей 249, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Судом встановлено, що згідно з постановою серії ЕНА № 5366036 від 01.08.2025 розділ 7: фіксування здійснювалось на технічні засоби № 476368, 476883, 475321, проте суду останні не надано.
Згідно зі статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Постановою поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержантом поліції Івановим В.М. ЕНА № 5366036 від 01.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно із вказаною постановою, 01.08.2025, 11:07, с. Махнівка (Комсомольське), дорога М21 242 км водій керував ТЗ та не пред'явив у повному обсязі водійське посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб, страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Згідно п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб.
ОСОБА_1 не заперечує, що 01.08.2025 в с. Махнівка, Хмільницького району, Вінницької області керував транспортним засобом - Volkswagen Passat д.н.з НОМЕР_2 , однак, заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженими у справі доказами достовірно встановлено факт складання відповідачем оскаржуваної постанови та керування водієм транспортним засобом.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.
Відповідно до статей 258, 283 КУпАП, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Разом з тим, у постанові серії ЕНА № 5366036 від 01.08.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеній поліцейським патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержантом поліції Івановим В.М. відносно Пахольчука, хоча і зазначені докази, що могли б підтверджувати факт вчинення особою адміністративного правопорушення (графа 7 постанови: технічні засоби № 476368, 476883, 475321), проте Відповідачем до відзиву не долучені та суду не надані.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися виключно на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, окрім оскарженої позивачем постанови, жодних інших доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, відповідачем не надано.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін, як одному з складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є сама оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм ПДР України.
Однак, вказана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.
Відповідно до вимог ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль в розширенні сфери застосування п.2 ст.6 Конвенції відіграє тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак, Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальним діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте, ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закриттю.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено прийняття судом за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, рішення про визнання оскаржуваної постанови протиправною.
Відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Щодо клопотання Департаменту патрульної поліції про залишення без розгляду позовної заяви на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, у зв'язку із відсутністю процесуалдьних підстав, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, враховуючи, що доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано, згідно ст.ст.8, 9, 62 Конституції України та керуючись ст.ст. 9, 222, 245, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 77, 139, 205, 229, 241-246, 255, 286, 288 КАС України, -
ухвалив:
В клопотанні Департаменту патрульної поліції щодо залишення без розгляду позовної заяви на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського БПП Управління патрульної поліції Іванова Василя Миколайовича, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Постанову серії ЕНА № 5366036 від 01.08.2025, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП сержант поліції Івановим Василем Миколайовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною постанови ЕНА № 5366036 від 01.08.2025, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП сержант поліції Івановим Василем Миколайовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або шляхом подачі апеляційної скарги через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач:
- поліцейський БПП Управління патрульної поліції Могила Денис Ігорович, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департамент патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, Вінницька область), код ЄДРПОУ 40108646);
- Управління патрульної поліції Вінницької області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21010
- Департамент патрульної поліції адреса вул. Федора Ернста, 3 м. Київ, 03048 ЄДРПОУ 4010864
Суддя Жанна ДЕМ'ЯНОВА