Справа №760/36366/25 1-кс/760/376/26
14 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100090003261 від 26.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100090003261 від 26.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на те, що Солом'янською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025100090003261 від 26.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
27.12.2025 у період з 15 год. 43 хв. до 16 год. 37 хв. проведено обшук приміщення за адресою: м. Київ, б-р. Чоколівський, 6 у ході якого було виявлено та вилучено наступні речі: 1. Системні блоки у к-ті 12 шт., які опечатані пломбами: NPU-1402518, NPU-1402517, NPU-1402519, NPU-1402520, NPU-1402522, NPU-1402521, NPU-1402524, NPU-1402523, NPU-142516, NPU-1402515, NPU-1402514, NPU-1402513. 2. Монітори у кількості 12 шт., які опечатані пломбами: NPU-1402512, NPU-1402511, NPU-1402510, NPU-1402509, NPU-1402508, NPU-1402507, NPU-1402506, NPU-1402505, NPU-1402501, NPU-1402502, NPU-1402504, NPU-1402503. 3. Клавіатури у кількості 12 шт., поміщені до пакету чорного кольору та опечатані пломбою: NPU-1402526. 4. Мишки у кількості 7 шт., поміщені до пакету чорного кольору та опечатані пломбою: NPU-1402527. 5. Батарея у кількості 1 шт., опечатана пломбою: NPU-1402530. 6. Стільці у кількості 15 шт., опечатані стрічкою "Національна поліція". 7. Столи у кількості 12 шт., опечатані стрічкою "Національна поліція". 8. Шафи-полки у кількості 2 шт., опечатані стрічкою "Національна поліція". 9. Двері дерев'яні, опечатані стрічкою "Національна поліція". Відповідно до постанови від 28.12.2025 вилучені в ході обшуку предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100090003261 від 26.12.2025.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, запобіганню подальшого використання у протиправній діяльності, можливої подальшої конфіскації, прокурор просить накласти арешт на речі, вилучені у ході проведення обшуку приміщення за адресою: м. Київ, б-р Чоколівський, 6.
У судове засідання прокурор Солом'янської окружною прокуратури м. Києва та слідчий Солом'янського УП ГУНП не з'явились.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що підстав для задоволення клопотання прокурора не вбачається виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Правомірність вилучення органом досудового розслідування під час обшуку у приміщенні, що є приватною власністю, майна та подальшого його утримання визначається виключно ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук.
Судом встановлено, що сторона обвинувачення не довела наявність безпосереднього зв'язку між вилученою технікою та кримінальним правопорушенням, у межах якого здійснюється досудове розслідування. У клопотанні не наведено конкретних фактичних підстав, які б свідчили, що зазначена техніка використовувалась як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, містить на собі сліди такого правопорушення або інформацію, яка має доказове значення у даному кримінальному провадженні у розумінні ст. 98 КПК України, а доводи, наведені в клопотанні стороною обвинувачення зводяться до припущень про можливу наявність на ній інформації, що може мати значення для досудового розслідування та можливої подальшої конфіскації.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги ст. 170 КПК України щодо обґрунтованості накладення арешту на майно не дотримані, а застосування такого заходу не відповідає принципу пропорційності втручання у право власності, визначеному ст. 132 КПК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання та відмовляє в його задоволенні.
Керуючись ст. 170-173, 309, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання ппрокурора Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100090003261 від 26.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1