19 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/1621/24 пров. № А/857/15188/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Матковської З.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року (головуючого судді Костюкевича С.Ф., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі № 140/1621/24 за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Волинській області 13.02.2024 звернулося в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 297 572,92 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року задоволено позов.
Не погодившись з прийнятим рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку та просить скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 провадження в справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №140/5792/24.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2026 провадження в справі було поновлено.
На підставі статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Волинській області.
Податковий борг з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами на загальну суму 114,72 грн (з врахуванням часткової сплати в сумі 1004,00 грн) виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань згідно поданих самостійно платником податкових декларацій: № 9045514477 від 09.04.2022 в сумі 1004,00 грн по терміну сплати 02.05.2022.
Податковий борг зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів касових операцій в сумі 297 458,20 грн виник внаслідок несплати відповідачем податкового зобов'язання, визначеного ГУ ДПС у Волинській області згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0091870705 від 19.07.2023 на суму 297 458,20 грн.
Як слідує з інформаційної довідки ГУ ДПС у Волинській області про заборгованість по платежах до бюджету, розрахунку сум податкового боргу, витягу з ІС "Податковий блок" (зворотний бік облікової картки платника податків) у відповідача наявна заборгованість за платежем з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами на суму 114,72 грн; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів касових операцій на суму 297 458,20 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості по платежах до бюджету за ФОП ОСОБА_1 , яка підлягає до стягнення за даним позовом становить 297 572,92 грн.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 добровільно у встановлені законом строки не сплатила до бюджету податковий борг у розмірі 297 572,92 грн., Головне управління ДПС у Волинській області звернулось із позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу у розмірі 297 572,92 грн.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 14.1.39 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 54.3 статті 54 ПК України встановлено підстави визначення сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків контролюючим органом самостійно.
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (пункт 57.3 статті 57 ПК України).
Таким чином, днем узгодження нарахованих фізичній особі контролюючим органом податкових зобов'язань, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, є одинадцятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
При вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі якого виник податковий борг, оскільки це не є предметом такого правового спору.
В межах вказаного спору перевірці підлягають обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Проте, саме під час з'ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягають з'ясуванню і підстави його виникнення (наявність податкового повідомлення - рішення, чинного на час звернення з позовом про стягнення боргу та сплати такого боргу).
Дотримання відповідних податкових процедур узгодження податкових зобов'язань, які включають в себе обов'язок по виставленню податкового повідомлення-рішення за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем), його вручення (направлення) платнику податків, надісланню такому платнику податкової вимоги, повинно передувати реалізації права суб'єкта владних повноважень на стягнення з платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення із відповідним позовом до адміністративного суду.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України позивачу надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4. статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Судом встановлено, що основоною підставою виникнення податкового боргу ФОП ОСОБА_1 стало податкове повідомлення-рішення № 0091870705 від 19.07.2023 на суму 297 458,20 грн.
ФОП ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0091870705 від 19.07.2023.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 140/5792/24 - без змін.
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином апеляційним судом встановлено, що податковий борг за порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, пункту 1, 7 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", яке було вказано у позовній заяві, як сума узгодженого податкового боргу є скасованими судом в повному обсязі, а рішення набрало законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що грошове зобов'язання не набуло статусу узгодженого у повній сумі, яку просив контролюючий орган, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача податкового боргу, що підтверджується названим судовим рішенням у переліченій справі, враховуючи положення статті 317 КАС України слід скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі № 140/1621/24 - скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
З.М. Матковська
Повний текст постанови складено 19.01.2026