19 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20249/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року в адміністративній справі №160/20249/25 (головуючий суддя першої інстанції - Ніколайчук С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови в виплаті з 01 липня 2025 року пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити з 01.07.2025 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю III групи, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в виплаті з 01 липня 2025 року пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити з 01.07.2025 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю III групи, з врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державного бюджету України (Державна судова адміністрація) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що згідно абзацу одинадцятого пункту 3 постанови КМУ від 15.11.2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 01 січня 2025 року, але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 01 липня 2025 року. З огляду на зазначене, позивачу було подовжено виплату пенсії по інвалідності через поточний рахунок, відкритий в АБ «Укргазбанк», з 01.04.2025 року по 30.06.2025 року.
Вважає, що дії відповідача були правомірними та відповідали чинному законодавству.
Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності.
Відповідач припинив позивачу виплату пенсійних виплат по інвалідності.
15.04.2025 року позивач звернулась до відповідача з заявою про поновлення пенсійних виплат.
Листом від 16.05.2025 року відповідач повідомив позивача, що відповідно до виписки з акту огляду Дніпровської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 08.04.2024 року серії 12 ААГ № 561437 позивач визнана особою з інвалідністю ІІІ групи на термін по 31.03.2025 року.
Подовжено виплату пенсії по інвалідності через поточний рахунок, відкритий в АБ «Укргазбанк» з 01.04.2025 року по 30.06.2025 року.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо про призупинення пенсійних виплат особі з інвалідністю ІІІ групи, позивач звернулась до суду першої інстанції з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрат и годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до змісту довідки МСЕК позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з 08.04.2024 року та призначені пенсійні виплати. Інвалідність встановлена до 01.04.2025 року. Подовжено виплату пенсії по інвалідності з 01.03.2025 року по 30.06.2025 року.
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 № 390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» постанову Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» доповнено пунктом 3 наступного змісту:
«Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:
- осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;
- дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).
При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров'я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації».
Отже, системний аналіз викладених вище правових норм надає підстави стверджувати, що у зв'язку з введенням на всій території України воєнного стану, державою створені правові засади щодо проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України, при цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжено до останнього числа шостого місяця після припинення/скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не було проведено повторний огляд.
З урахуванням зазначеного Урядом автоматично було продовжено виплату всіх пенсій і соціальної допомоги по інвалідності, а також термін дії індивідуальної програми реабілітації для зазначених осіб. Це означає, що люди з інвалідністю, строк повторного огляду яких припав на період воєнного стану, можуть без проходження чергової ЛКК чи МСЕК отримувати пенсії та соціальні допомоги, реабілітаційні заходи, користуватися пільгами і гарантіями, передбаченими для осіб з інвалідністю законодавством.
Оскільки строк чергового переогляду позивача медико-соціальною експертною комісією для продовження інвалідності було призначено на 01.03.2025 року, тобто в період дії воєнного стану, суд першої інстанції вірно зробив висновок, що її статус особи з інвалідністю ІІІ групи автоматично було продовжено до припинення або скасування воєнного стану.
Станом на дату розгляду справи на території України припинення або скасування періоду дії воєнного стану не відбулось.
Отже, дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, щодо відмови в виплаті з 01 липня 2025 року пенсії по інвалідності ОСОБА_1 є протиправними, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дії), то порушене право позивача у даному випадку підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача поновити з 01.07.2025 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю III групи, з врахуванням раніше виплачених сум.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/20249/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/20249/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя Т.І. Ясенова