15.01.2026
Єдиний унікальний № 371/64/25
провадження № 1-кп/371/120/26
15 січня 2026 року м. Миронівка
ЄУН 371/64/25
Провадження № 1-кп/371/120/26
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про залучення як потерпілої юридичної особи у кримінальному провадженні № 42022112340000033, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 191, частиною третьою статті 191, частиною першою статті 366 КК України,
У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 42022112340000033, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 191, частиною третьою статті 191, частиною першою статті 366 КК України,
До підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні Миронівський міський голова ОСОБА_6 подав до суду клопотання про залучення Миронівської міської ради Обухівського району Київської області до кримінального провадження як потерпілої юридичної особи.
За мотивами клопотання між Комунальним некомерційним підприємством Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня» та ТОВ «ОСТО-ІНВЕСТ» було укладено підрядний договір №10-3132 з капітального ремонту коридору 4-го поверху, між терапевтичним і неврологічними відділеннями, КНП «Миронівська ОБЛ».
Заявнику відомо, що директор ТОВ «ОСТО-ІНВЕСТ» ОСОБА_4 у кримінальному провадженні обвинувачується в тому, що склала, підписала та видала документи із неправдивими відомостями щодо об'ємів та вартості виконаних за договором робіт, фактично роботи не були виконані, мав місце факт протиправного і безпідставного обертання коштів на користь ТОВ «ОСТО- ІНВЕСТ». Досудовим розслідуванням встановлено, що кримінальними правопорушеннями заподіяно майнову шкоду на загальну суму 87 961,02 грн.
Рішенням Миронівської міської ради від 09 липня 2021 року № 1380-12-VIII «Про внесення змін до рішення Миронівської міської ради від 24 грудня 2020 року №105-03-VIII «Про бюджет Миронівської міської територіальної громади на 2021 рік» (зі змінами) КНП «Миронівська ОБЛ» було виділено 500000,00 грн на фінансування капітального ремонту коридору 4-го поверху між терапевтичним і неврологічними відділеннями та 650000,00 грн на капітальний ремонт хірургічного відділення, які є коштами місцевого бюджету.
Зважаючи на це, збитки в розмірі 87961,02 грн, факт спричинення яких встановлено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, є збитками, нанесеними місцевому бюджету Миронівської міської ради.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної, або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Керуючись вимогами статті 55 КПК України, просив залучити Миронівську міську раду Обухівського району Київської області як потерпілого у кримінальному провадженні №4202112340000033.
04 серпня 2025 року Миронівський міський голова ОСОБА_6 як представник Миронівської міської ради Обухівського району Київської області подав позовну заяву про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 завданої кримінальним правопорушенням шкоди в сумі 87961,02 грн.
В судовому засіданні представник Миронівської міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_7 підтримала клопотання про визнання Миронівської міської ради Обухівського району Київської області потерпілою юридичною особою у кримінальному провадженні та просила прийняти поданий цивільний позов до розгляду у кримінальному провадженні.
Прокурор не заперечила проти задоволення клопотання та прийняття поданого позову до розгляду у кримінальному провадженні.
Захисник обвинуваченої та обвинувачена клопотання про залучення Миронівської міської ради Обухівського району Київської області до кримінального провадження як потерпілої юридичної особи вважають таким, що не ґрунтується на вимогах закону, з огляду на ту обставину, що в ході досудового розслідування потерпілою особою у кримінальному провадженні визначено іншу юридичну особу, в інтересах якої прокурором було подано цивільний позов.
Заслухавши позиції учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Клопотання Миронівського міського голови ОСОБА_8 про залучення Миронівської міської ради Обухівського району Київської області до кримінального провадження як потерпілої юридичної особи підлягає до задоволення з таких мотивів.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вирішення питання набуття статусу потерпілої особи в кримінальному провадженні є виключним правом особи, яка вирішує це питання на підставі наявності достатніх, належних для цього доказів, що свідчать про заподіяння шкоди.
На підставі частин першої та другої статті 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Під час вирішення питань щодо отримання статусу потерпілої особи ключовим моментом є: (1) доведення дійсного факту вчинення кримінального правопорушення та (2) заподіяння чітко визначеної шкоди певним кримінальним правопорушенням.
Особа визнається потерпілою незалежно від того, один чи декілька видів шкоди їй завдано. Кримінальний процесуальний кодекс України також допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Умовою для цього є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій статті 55 КПК України.
«Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається у кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому: очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення; відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; очевидна відсутність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою; наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено у частині першій статті 55 КПК України; неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.
З метою чого потенційний потерпілий повинен мати беззаперечні докази як факту вчинення кримінального правопорушення, так і мати у своєму розпорядженні документальне підтвердження суми шкоди, заподіяної конкретним правопорушенням, що є виправданим з огляду на можливе притягнення потерпілого до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (стаття 383 КК України) чи введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (стаття 384 КК України).
Отже, в основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактична (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальна (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого).
Процесуальний закон не обмежує права особи на будь-якій стадії судового провадження звернутися до суду із заявою про визнання потерпілим.
Матеріальний склад злочину - це вид складу кримінального правопорушення, для якого обов'язковими елементами об'єктивної сторони є суспільно небезпечне діяння, наслідки та причинний зв'язок між ними, а сам злочин вважається закінченим лише з моменту настання цих наслідків.
У кримінальних правопорушеннях з формальним складом сам факт вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом, утворює закінчений злочин, шкода є лише факультативним елементом предмету доказування. Такі кримінальні правопорушення також заподіюють шкоду суспільним відносинам, однак вони мають, як правило, нематеріальний характер. Ця шкода, політична, організаційна, соціальна, моральна. Якщо при вчиненні кримінального правопорушення з формальним складом фактично настали які-небудь наслідки, що перебувають за межами складу, вони не впливають на вирішення питання про встановлення підстави кримінальної відповідальності (складу злочину й об'єктивної сторони як його необхідного елемента), і враховуються лише при призначенні покарання.
ОСОБА_4 обвинувачується у службовому підробленні та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Склад злочину, передбачений статтею 366 КК України, - формальний, тобто не тягне за собою наслідків у вигляді матеріального збитку і вважається завершеним з моменту створення/видачі підробленого документа.
Основним безпосереднім об'єктом службового підроблення (стаття 366 КК України) є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення, факультативним додатковим об'єктом цього злочину можуть бути права та свободи людини і громадянина, власність тощо.
Діяння, передбачені статтею 191 КК України, є злочинами з матеріальним складом, тобто такими, що передбачають обов'язкове заподіяння потерпілій особі майнової шкоди, яка має чітке вираження у грошовому еквіваленті, та є закінченими з моменту, коли винна особа має можливість розпорядитися чужим майном на власний розсуд і використовує її.
Об'єктом такого правопорушення є суспільні відносини, які регулюються законодавством України, пов'язані з розпорядженням, управлінням чи зберіганням майна. Предметом є майно, яке було у віданні обвинуваченої особи.
Подана Миронівським міським головою заява мотивована тим, що шкода, яка спричинена кримінальним правопорушенням, завдана місцевому бюджету.
Місцеві бюджети є складовою частиною бюджетної системи України. Місцевими бюджетами відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні, сільські бюджети та бюджети об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Усі місцеві бюджети органів місцевого самоврядування є самостійними, що забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом місцевих органів влади визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.
Місцевий бюджет являє собою форму утворення та використання грошових ресурсів, призначених для забезпечення завдань та функцій, віднесених до предметів ведення місцевого самоврядування. Завданням місцевого бюджету є забезпечення необхідними грошовими ресурсами фінансування заходів господарського й культурного будівництва, комунального і житлового господарства, розвитку освіти, охорони здоров'я тощо.
Кошти місцевого бюджету розподіляють, зокрема, міські ради шляхом затвердження бюджету та внесення змін до нього, а безпосереднє управління та видатки здійснюють виконавчі органи місцевих рад та розпорядники бюджетних коштів (комунальні підприємства, установи) в особі їх керівників, відповідно до ухваленого плану.
Конституцією України передбачено обов'язок держави утверджувати і забезпечувати права та свободи кожної людини.
Завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення умов, за яких до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду.
Виконання завдань кримінального судочинства пов'язане з розширенням і належною реалізацією процесуальних прав осіб, які постраждали від кримінального правопорушення, зокрема в аспекті забезпечення права на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Склад кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 191 КК України та частиною третьою статті 191 КК України, у вчиненні яких звинувачується ОСОБА_4 , є матеріальними, містять в собі ознаки цивільного правопорушення, оскільки передбачають заподіяння потерпілому шкоди, що є підставою виникнення поряд з кримінальною також і цивільно-правової відповідальності.
Статус потерпілої юридичної особи у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування набуло КНП «Миронівська ОБЛ». В інтересах цього закладу охорони здоров'я прокурором подано цивільний позов.
В ході досудового розслідування Миронівська міська рада Обухівського району Київської області цивільного позову до ОСОБА_4 не подавала, участі у кримінальному провадженні як потерпіла юридична особа не брала. Після направлення обвинувального акта до суду вказаною юридичною особою заявлено цивільний позов до обвинуваченої про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
Враховуючи мотиви клопотання Миронівського міського голови та заявленого ним цивільного позову про те, що кошти закладу охорони здоров'я, який має статус потерпілого у кримінальному провадженні, надані саме Миронівською міською радою, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання Миронівської міської ради Обухівського району Київської області потерпілою юридичною особою у кримінальному провадженні.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду подати цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно правил частини п'ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Форма та зміст поданої Миронівською міською радою Обухівського району Київської області позовної заяви відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вказані правила, цивільний позов приймається судом до розгляду у кримінальному провадженні.
Згідно правил частини першої статті 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є, зокрема, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.
Відповідно до частини другої цієї статті права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
На підставі частини першої статті 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду (частина друга статті 62 КПК України).
Копію цивільного позову вручено обвинуваченій та прокурору.
З моменту подання позовної заяви у Миронівської міської ради Обухівського району Київської області виникають права та обов'язки цивільного позивача, у обвинуваченої - права та обов'язки цивільного відповідача за позовом цієї юридичної особи.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 02 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», при попередньому розгляді справи суддя повинен з'ясувати, чи всі особи, яким злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, визнані потерпілими. Якщо хтось із цих осіб не визнаний потерпілим на стадії дізнання і досудового слідства, за наявності відповідного клопотання суддя своєю постановою має визнати таку особу потерпілим, повідомити її про це та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Згідно з пунктом 7 вказаної постанови особа, якій заподіяно шкоду і яка пред'явила вимогу про її відшкодування, визнається одночасно потерпілим та цивільним позивачем. Їй забезпечуються всі передбачені законом права як потерпілого, так і цивільного позивача.
Керуючись статтями 2, 7, 55, 56, 128, 314, 371 КПК України, суд
Задовольнити клопотання Миронівського міського голови про залучення Миронівської міської ради Обухівського району Київської області до кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 191, частиною третьою статті 191, частиною першою статті 366 КК України, як потерпілої юридичної особи.
Цивільний позов Миронівської міської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, прийняти до розгляду у кримінальному провадженні.
Визнати Миронівську міську раду Обухівського району Київської області потерпілою юридичною особою та цивільним позивачем у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 191, частиною третьою статті 191, частиною першою статті 366 КК України.
Роз'яснити обвинуваченій, що вона має право подати суду відзив на позовну заяву Миронівської міської ради Обухівського району Київської області та докази, що підтверджують заперечення проти позову; цивільному позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1