Справа № 369/527/26
Провадження № 2-а/369/3/26
19.01.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання штрафу,
Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративною позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання штрафу.
З тексту позовної заяви, вбачається, що позивач вважає звернення в суд з даним позовом у десятиденний строк, оскільки про наявність спірної постанови він дізнався із застосунку "Дія" 03.10.2025 року, первинний позов він подав 10.10.2025 року, тобто в 10-денний строк
Суд дослідивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку прийшов до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Тому в разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 р., Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Виходячи з принципу змагальності в адміністративному судочинстві, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Відповідно до ч. ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами 2 та 3 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання штрафу була постановлена 25.07.2025 року. Як зазначає позивач про існування вказаної постанови дізнався із застосунку «Дія» 03.10.2025 року. Тобто з часу ухвалення рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і до 03.10.2025 року, дата коли нібито позивач дізнався про порушення його прав, після чого звернувся до суду з вказаним позовом 08.01.2026 року, пройшло більше п'яти місяців.
В свою чергу позивач зазначає про поважність причин посилаючись на те, що раніше звертався до суду з первісним позовом 10.10.2025 року. Після чого, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.12.2025 року його позов був повернутий без розгляду.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений 10-денний строк звернення до суду з дня ухвалення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання адміністративного стягнення у виді штрафу, відповідно до ч.2 ст.286 КАС України.
Натомість, в матеріалах позову ОСОБА_1 , відсутня заява про поновлення пропущеного строку звернення суду та докази поважності причин його пропуску, в порушення ч.7 ст.161 КАС України.
В свою чергу, позивач зазначає, що про вказану постанову він дізнався 03.10.2025 року із застосунку «Дія», однак до матеріалах справи жодних належних доказів щодо підтвердження вказаних обставин не надано.
Згідно із ч.1ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160,161 КАС України, а саме: до позову необхідно додати заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, в порушення ч.7 ст.161 КАС України.
За змістом ч. 4ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,160,161,169,243,248,286 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання штрафу залишити без руху та надати позивачу строк у п'ять робочих днів із дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата складення повного тексту ухвали 19 січня 2026 року.
Суддя: Наталя Хацько