Справа № 369/9396/25
Провадження № 2-н/369/97/26
19.01.2026 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., перевіривши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сан Сіті» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 Фінанс» заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У травні 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сан Сіті» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 Фінанс» заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, житлово-комунальні послуги надавались Товариству з обмеженою відповідальністю «2х2 Фінанс» за місцем знаходження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
У випадку пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в порядку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, тобто шляхом подання до суду заяви про видачу судового наказу, останній може бути виданий, але за умови дотримання встановлених статтями 162, 163, 164 ЦПК України правил підсудності, вимог щодо оформлення заяви, а також відсутності підстав для відмови у його видачі, передбачених ст. 165 ЦПК України.
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У ч. 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Таким чином, суди загальної юрисдикції мають розглядати справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Разом з тим, відповідно до частин 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 ГПК України, за змістом ч. 16 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо буде встановлено, що заяву подано з порушенням правил підсудності.
За таких обставин, суд вважає, що заява не належить до підсудності Києво-Святошинського районного суду Київської області, а відтак у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 162, 163, 165, 353, 354, 355 ЦПК України, суддя, -
У видачі судового наказу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сан Сіті» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 Фінанс» заборгованості за житлово-комунальні послуги, - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу не є перешкодою, для повторного звернення з такою самою заявою, в порядку встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА