про повернення позовної заяви
15 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/6000/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування пункту наказу,-
23.12.2024 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач), поданий в його інтересах адвокатом Зачепіло Зоряною Ярославівною, до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати положення пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 06.10.2025 №754 про застосування до інспектора взводу № 1 роти № 1БПОП (стрілецький) ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення в частині застосування ст.38 Закону України "Про запобігання корупції".
Разом із позовом представником позивача було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому наведено обґрунтування причин його пропуску.
Ухвалою суду від 29.12.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії та даний адміністративний позов залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Запропоновано надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку.
На виконання вказаної ухвали суду, 09.01.2026 представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, вказавши інші підстави для його поновлення. В її обґрунтування вказував, що із оскаржуваним наказом від 06.10.2025 №754 ОСОБА_1 було ознайомлено 16.10.2025, тому в період з 06.10.2025 по 16.10.2025 він продовжував виконувати трудову функцію та перебував на робочому місці. Також, представник позивача зазначав, що протягом тривалого періоду часу батько ОСОБА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні, а саме у період з 18.10.2025 по 21.10.2025, що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого. А оскільки, позивач здійснює постійний догляд за хворим батьком, який має проблеми з мобільністю та є інвалідом, це також стало причиною, що унеможливила звернення у найкоротший термін за юридичною правовою допомогою.
Окрім того зазначав, що між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням "Захист", в особі Зачепіло З.Я., було укладено договір про надання адвокатських послуг №23/42181 від 12.11.2025 задля представлення його інтересів та підготовки позовної заяви у зв'язку із тим, що позивач не є фахівцем в галузі права і не має спеціальних знань щодо порядку, строків та форм подання позовної заяви, а також для складення процесуальних документів. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит та отримання запитуваних документів (08.12.2025), у представника позивача з'явилась змога сформувати позов та звернутись до суду.
З огляду на вказане представник позивача вважає, що строк на подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування окремих положень індивідуального акта є пропущеним з поважних причин та підлягає поновленню.
Поряд з цим, 14.01.2026 представником Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області подано до суду заяву, в якій просив відмовити в поновленні строку звернення до суду, оскільки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано до позивача наказом ГУНП від 06.10.2025 №754, з яким його ознайомлено 16.10.2025, що підтверджується його підписом, а тому строк на його оскарження минув.
Розглянувши вказану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У постанові від 30.11.2023 у справі №500/1224/23 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22, від 31.10.2023 у справі №400/5692/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22. Вказаний підхід підтримано Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі №160/9356/22.
Таким чином, в розумінні частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України позовні вимоги заявлені поза межами 15 днів з дня ознайомлення з оскаржуваними наказами.
Законодавець чітко пов'язав виникнення права на оскарження, застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, та обчислення строку на таке оскарження - з дня ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у встановлений законом строк від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Слід зазначити, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так судом встановлено, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано до позивача наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 06.10.2025 № 754 "Про застосування дисциплінарного стягнення", з яким він ознайомлений 16.10.2025, про що свідчить його власноручний підпис на наказі та не заперечується самим позивачем.
Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 15.10.2025 №358 о/с, виданим на підставі вищевказаного наказу від 06.10.2025 №754, позивача було звільнено зі служби в поліції з 16.10.2025. З указаним наказом про звільнення позивач також був ознайомлений 16.10.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2025 позивач звернувся до суду з позовом про оскарження пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 06.10.2025 №754.
Отже, позов подано з пропуском встановленого 15-денного строку звернення до суду, оскільки перебіг цього строку розпочався 17.10.2025 - на наступний день після того, як позивач дізнався про порушення своїх прав (ознайомився з рішенням). Таким чином, позивач реалізував право на звернення до суду лише через 67 днів після виникнення відповідного права, що свідчить значний пропуск строку звернення до суду.
В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду, представник позивача вказує, що батько позивача перебував на стаціонарному лікуванні в період з 18.10.2025 по 21.10.2025.
Разом з тим позивачем не надано до суду доказів не можливості звернення до суду в період з 21.10.2025 по 22.12.2025.
Суд звертає увагу, що укладення 12.11.2025 позивачем з адвокатом договору про надання правової допомоги та отримання 04.12.2025 адвокатом відповіді на його запит не змінює моменту, з якого позивач дізнався та повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через 27 днів після ознайомлення з оскаржуваним наказом, про що свідчить договір про надання правової допомоги від 12.11.2025.
Подібний підхід до застосування норм права застосовано Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Слід звернути увагу, що відповідно до ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, в тому числі, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.
Наведене свідчить, що за належного та добросовісного ставлення до своїх прав і обов'язків позивач не був позбавлений можливості своєчасно отримати копії матеріалів службового розслідування та подати адміністративний позов у межах встановленого законом строку, проте таким правом не скористався. Необізнаність про порушення своїх прав, зумовлена пасивною поведінкою щодо їх реалізації, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За загальним правилом поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють своєчасне звернення за судовим захистом.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, як і не наведено обставин, які б не залежали від його волевиявлення. Суд зазначає, що вказані позивачем підстави пропуску строку мають суб'єктивний характер і об'єктивно не перешкоджали йому реалізувати право на позов у визначені законом строки.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дотримання строку звернення до суду в цьому випадку залежало виключно від волевиявлення самого позивача. Оскільки наведені у заяві аргументи не підтверджують наявності непереборних обставин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, підстави для поновлення строку звернення є відсутніми, а причини його пропуску - неповажними
Згідно ч. 1. ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст.123 цього Кодексу.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, позовна заява повертається позивачеві.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої адвокатом Зачепіло Зоряною Ярославівною, про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду - відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування пункту наказу.
3. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування пункту наказу - повернути позивачу
4. Роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.О. Григораш