19 січня 2026 року Справа № 580/1379/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,
11.12.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №580/1379/25.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №580/1379/25.
09.01.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало суду звіт щодо виконання рішення суду.
Розглянувши вказаний звіт, суд встановив таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №580/1379/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії, передбачене статтею 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня календарного року, з 01.11.2024.
Рішення суду набрало законної сили 11.09.2025.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №580/1379/25.
09.01.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало суду звіт щодо виконання рішення суду, в якому вказано, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у цій справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснено нарахування ОСОБА_1 , як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії, передбачене статтею 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня календарного року, з 01.11.2024.
Таким чином, пенсія позивача після проведеного перерахунку з 01.11.2024 по 31.12.2024 становить 7247,11 грн, в тому числі 3200,00 грн - підвищення непрацюючим пенсіонерам, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення (2*1600,00 (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік»).
Нарахування позивачу доплати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, в розмірі 2361,00 грн з 01.01.2025 зумовлене зміною законодавства, що регулює ці правовідносини, а саме: прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення».
А тому, з 01.01.2025 Позивачу виплачується доплата як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX в розмірі 2361,00 грн, що відповідає нормам чинного законодавства.
16.01.2026 представник позивача подав суду заперечення на вказаний звіт, в якому зазначив, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3028 гривень.
Таким чином розмір щомісячного підвищення до пенсії позивача згідно з рішенням суду має складати 6056 грн.
Натомість відповідач помилково застосував статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», оскільки при нарахуванні підвищення за листопад та грудень 2024 року мав враховуватися розмір прожиткового мінімуму, визначений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Натомість замість підвищення за період з 01.11.2024 по 31.12.2024 у сумі 12 112 грн. відповідач нарахував 6400,00 грн.
З 01.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення суду проведено нарахування підвищення до пенсії позивача у розмірі 2361 грн.
Безпідставними є посилання відповідача на те, що з 01.01.2025 позивачу встановлено підвищення до пенсії відповідно до ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови КМУ від 27.12.2024 № 1524 у розмірі 2361 грн.
На час ухвалення судового рішення у даній справі положення вказаних нормативних актів вже були чинними, однак у рішенні суду відсутня вказівка про те, що встановлене судовим рішенням підвищення нараховується лише за період з 01.11.2024 по 31.12.2024 і його виплата припиняється з 01.01.2025.
Посилання відповідача на ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» також є помилковим з огляду на те, що доплата передбачена вказаною нормою, є тимчасовою та виплачується лише у 2025 році та за наявності правового режиму воєнного стану.
Водночас доплата, яку позивач має право отримувати відповідно до рішення суду у даній справі не пов'язана ні з часовими рамками, ні з правовим режимом воєнного стану.
Крім того у ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відсутня вказівка про те, що визначена цією нормою доплата поширюється на осіб, яким доплата має виплачуватися за рішенням суду у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб.
Таким чином рішення Черкаського окружного адміністративного суду по даній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не виконане належним чином.
Вирішуючи питання прийняття звіту, встановлення нового строку подання звіту або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ст.14 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно з ч.10 ст.382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, на підставі ч.5 ст.382-3 суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд встановив, що відповідно до протоколу розрахунку пенсії позивача від 21.10.2025, позивачу у період з 01.11.2024 до 31.12.2024 нарахована доплата відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 1600,00 грн щомісячно.
Натомість відповідач помилково застосував статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», оскільки при нарахуванні підвищення за листопад та грудень 2024 року мав враховуватися розмір прожиткового мінімуму, визначений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який становить 3028 грн.
Отже, відповідачем не виконано рішення суду в частині нарахування доплати, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення, передбачене статтею 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня 2024 року за період з 01.11.2024 до 31.12.2024.
При цьому, з 01.01.2025 позивачу встановлено щомісячну доплату як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі 2361 грн.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до абз.1 ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
З 01.01.2025 доплату за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2361,00 грн ОСОБА_2 не встановлено, оскільки, згідно з даними, які зазначені у Єдиному державному демографічному реєстрі, дата реєстрації на території гарантованого добровільного відселення зазначена з 27.02.1991.
Позбавлення позивача вказаної доплати з 01.01.2025 зумовлене саме зміною правового регулювання Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Суд зазначає, що під час вирішення спору у справі №580/6757/24 суд керувався, зокрема, висновками Верховного Суду у постанові від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4937/18, в якій також зазначено, що на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.
Зважаючи, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі №580/6757/24 відповідачем фактично виконане, а позбавлення спірної доплати з 01.01.2025 зумовлене зміною правового регулювання, суд дійшов висновку про виникнення між сторонами нових правовідносин, що не були предметом дослідження у справі №580/1379/25.
Враховуючи наведене та надані докази щодо вчинених дій на виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №580/1379/25 за період з 01.11.2024 до 31.12.2024.
Керуючись ст.ст.132-142, 252, 241-246, 255, 295, 382 - 382-3 КАС України, суд
1. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №580/1379/25 за період з 01.11.2024 до 31.12.2024.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №580/1379/25 за період з 01.11.2024 до 31.12.2024.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ