Справа №274/418/26
Провадження № 2-о/0274/71/26
Ухвала
про залишення заяви без руху
19.01.26 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна -
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким визнати її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатним. Встановити над ОСОБА_2 опіку, та призначити її його опікуном.
Згідно вимог ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вирішуючи питання про призначення до розгляду даної заяви, суд приймає до уваги положення ч.9 ст.10 ЦПК України про застосування аналогії закону до неврегульованих правовідносин та виходить з того, що заява, подана в порядку ст.294 ЦПК України, має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, передбаченим ст.175 ЦПК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Статтями 296, 297 ЦПК України визначено вимоги до заяви про визнання фізичної особи обмежено дієздатною або недієздатною.
Згідно ч.1 ст. 297 ЦПК України, у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Згідно ч. 3 ст. 297 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
Згідно постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» № 3 від 25.05.1998 зазначено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.
В порушення зазначених вимог, заявниця в обґрунтування своїх вимог не надала достатні та належні докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічного захворювання, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), характеристику на ОСОБА_2 за місцем його проживання; довідку МСЕК про наявність групи інвалідності по психічному захворюванню; висновок ЛКК.
Зазначені докази є ключовими при вирішенні питання щодо визнання особи обмежено дієздатною, чи недієздатною, що в свою чергу передбачено ч. 1 ст. 36 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з поданої заяви, заявницею не залучено до участі в справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого розглядається питання про визнання фізичної особи недієздатною та його адвоката (за наявності).
Крім цього, заявницею не надано доказів про те, що вона за станом здоров'я та з урахуванням її віку може виконувати обов'язки опікуна.
Враховуючи виявлені недоліки, заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 2, 175-177, 185, 260, 294, 293, 299, 300 ЦПК України, суд
постановив :
Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Недоліки заяви повинні бути усунуті шляхом виготовлення нового тексту заяви у кількості копій, відповідно до кількості учасників справи.
У разі невиконання вказівок суду заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М.Вдовиченко