Справа № 168/1108/25
Провадження № 2/168/50/26
13 січня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого-судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №0688866190 від 11.02.2020 року у розмірі 67389,59 грн, з яких: 5120 грн. заборгованість за тілом кредиту, 62269,59 грн. заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.
Позов обґрунтовує тим, що 11.02.2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0688866190, за умовами якого кредит в розмірі 20000 грн. надається в межах строку дії договору 36 місяців у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими траншами. Строк і умови користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору. Згідно з заявою анкети №2628607809 від 09.03.2020 року відповідач отримала позику в розмірі 5120 грн. Кошти своєчасно не повернула.
14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений Договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржника за Договором №0688866190 від 11.02.2020 року.
У свою чергу ТОВ «Вердик Капітал» відступило право вимоги до боржника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року.
Станом на день формування позовної заяви за ОСОБА_1 рахується заборгованість за тілом кредиту 5120 грн., за відсотками на дату відступлення права вимоги 93002,39 грн., керуючись правом диспозитивності позивач просить стягнути 5120 грн. основного боргу та 67389,59 грн. процентів.
Ухвалою судді від 04.12.2025 року провадження у справі відкрито та розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позові просить проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та будь-яких клопотань не подала, у зв'язку із чим, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи (в порядку, встановленому ст. 280 ЦПК).
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
11.02.2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 з використання інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі укладений договір про надання кредиту №0688866190.
За умовами договору кредит надається для власних потреб у вигляді відновлювальної кредитної лінії, загальний розмір кредитної лінії 20000 грн. Кредит надається окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатках до Договору. Строк користування кожним траншем є окремим, максимальний строк користування траншем 30 днів. Процентна ставка за користування коштами 1,75% за один календарний день на суму фактичного залишку (пункт 1.2, 1.3, 1.5,1.6 Договору).
09.03.2020 року ТОВ «Інфінанс» акцептував заяву ОСОБА_1 про надання сьомого траншу розміром 5120 грн, строком на 30 днів, з фіксованою відсотковою ставкою 1,75 % на день.
ТОВ «Інфінанс» виконало зобов'язання за цим Договором і перерахувало 22.02.2020 року відповідачу кошти у розмірі 5120 грн, що підтверджено листом № 11148_25708142135 від 08-07-2025.
Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості зазначений транш відповідачем не повернутий, жодні платежі на погашення заборгованості за основним боргом чи відсотками не здійснювались.
Кредитодавцем проценти за користування кредитом нараховані за період з 09.03.2020 року по 14.07.2021 року.
На підставі Договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 року право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «Вердикт Капітал» та в подальшому на підставі договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 до ТОВ «Коллект Центр».
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 кредитний договір №0688866190 від 11.02.2020 року та договорів позики №2628607809 від 09.03.2020 року за формою відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію», договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
Предметом даного позову є стягнення кредитної заборгованості новим кредитором.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач довів суду використання та неповернення відповідачем кредитних коштів в розмірі наданого сьомого траншу - 5120 грн.
Відповідач розмір заборгованості за тілом кредиту не спростовувала.
Позивач крім тіла кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов'язання і природа нарахованих процентів.
У постановах від 05.03.2023 року у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом позовної заяви та розрахунку боргу позивач ставить вимогу про стягнення процентів за правомірне користування кредитом. Вимога про стягнення процентів на підставі ст.625 ЦК не заявлена.
Суд відповідно до вимог ст.13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.
Умовами договору №2628607809 від 09.03.2020 року про надання сьомого траншу кредиту строк користування кредитом становить 30 днів.
Однак позивач пред'являє вимогу про стягнення процентів за період з 09.03.2020 року, до дати відступлення права вимоги 14.07.2021 року.
Ураховуючи правові висновки Верховного Суду, суд вважає необхідним, окрім неповернутого тіла кредиту (5120 грн.), стягнути з відповідача на користь позивача проценти за правомірне користування кредитом в межах строку кредитування (30 днів) за ставкою 1,75% в день, тобто 2688 грн. (5120х1,75%:100% х30). В решті позову відмовити.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено на 11,58%, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 280,51 грн. судового збору.
Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У ч.4 ст.62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 зазначеного Закону).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
У ч.1, 3 ст.12, ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
При подачі позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 16000 грн.
На підтвердження понесення таких витрат представник позивача надав договір про надання правової допомоги № 02-09/2024-6 від 02.09.2024 року укладений між ТОВ «Коллект Центр» та ФОП ОСОБА_2 , тарифи на послуги ФОП ОСОБА_2 , заявку на надання юридичної допомоги № 11 від 01.10.2025 року, витяг з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року, платіжну інструкцію від 10.11.2025 року.
Однак, матеріали справи не містять належних доказів того, що ці послуги були надані саме адвокатами чи адвокатським об'єднанням, діючим у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Наданий договір укладений з ФОП Косарецьковим В.М., який діє на підставі запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2010350000000464609 від 07.12.2023 року.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч.4 ст. 137, ч.7 ст. 139 та ч.3 ст. 141 ЦПК України (див. п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
З наданих документів судом встановлено, що послуги з вивчення документів та підготовки позовної заяви надавало ФОП ОСОБА_2 , що суперечить встановленим законодавством умовам відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ст. 137 ЦПК України передбачено надання правничої допомоги адвокатом та, відповідно, компенсацію витрат за таку допомогу надану адвокатом, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог у частині стягнення витрат на правову допомогу, понесених позивачем, в розмірі 16000 грн. слід відмовити, так як правнича допомога надана позивачу не адвокатом, а ФОП ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 128, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, стст. 3, 6, 207, 263, 512-514, 526, 626-628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №0688866190 від 11.02.2020 року у розмірі 7808 (сім тисяч вісімсот вісім) грн., з яких 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. заборгованість за тілом кредиту та 2688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. заборгованість за процентами за користування кредитом.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 280 (двісті вісімдесят) грн. 51 коп. судового збору.
У задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в розмірі 16000 грн., відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса місця знаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складене 13.01.2026 року.
Суддя О. Й. Хаврона