Рішення від 19.01.2026 по справі 520/25991/25

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

19 січня 2026 року справа №520/25991/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 34 227,73 грн та військового збору у розмірі 6 655,39 грн, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №520/3517/25, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 34 227,73 грн та військовий збір у розмірі 6 655,39 грн, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №520/3517/25, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вважає протиправними дії відповідача щодо виплати йому індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення без одночасної компенсації податку з доходів фізичних осіб, а тому звернувся до суду та просить позов задовольнити повністю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач 25.12.2025 через систему "Електронний суд" надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Згідно наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.02.2020 №64-ос, позивач виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №520/3517/25, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено та зобов'язано нарахувати та виплатити середній заробіток з 03.02.2020 по 31.07.2024 в сумі 190 154,07 грн (сто дев'яносто тисяч сто п'ятдесят чотири гривень 07 копійок).

На виконання рішення суду у справі №520/3517/25, 12.09.2025 відповідачем виплачено середній заробіток у розмірі 146 418,64 грн.

Листом відповідач від 14.09.2025 №09/Л-668/613 повідомлено, що 12.09.2025 виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі № 520/3517/25, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025, та здійснено перерахунок та виплату середнього заробітку позивачу в сумі 146 418,64 грн на картковий рахунок АТ КБ «Приватбанк» з врахуванням утриманого ПДФО 18% - 34 227,73 грн, військового збору 5% - 9 507,70 грн. Суми нарахувань та утримань зазначені в копії довідки № 09/157-2025 від 11.09.2025 та в платіжній інструкції № 1267.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо утримання із суми індексації податку з доходів фізичних осіб, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджений Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.

За приписами пунктів 3, 4, 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Суд зазначає, що Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" втратив чинність на підставі Податкового кодексу України (чинний з 01.01.2011).

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

У контексті наведених норм суд дійшов висновку, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються: 1) з грошового забезпечення; 2) грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів; виплата грошової компенсації здійснюється за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою їм грошового забезпечення/грошових винагород та інших виплат у розмірі утриманої суми податку на доходи фізичних осіб. Іншими словами, при нарахуванні грошового забезпечення/ грошових винагород та інших виплат військовослужбовцям утримана сума податку на доходи фізичних осіб підлягає поверненню шляхом виплати відповідної компенсації в розмірі суми утриманого податку.

Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115 (далі - Положення №1115), особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

Відтак на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, у якого позивач проходив військову службу та перебував на усіх видах забезпечення, покладений обов'язок вжити заходів з проведення повного розрахунку за всіма видами грошового забезпечення на день виключення його зі списків особового складу.

Суд вважає, що при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та виплаті позивачу як військовослужбовцю у повному розмірі грошового забезпечення/грошових винагород та інших виплат при звільненні, право на які позивач набув під час проходження військової служби, грошова компенсація у розмірі суми утриманого податку на доходи фізичних осіб мала бути виплачена йому одночасно з виплатою належних сум.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 29.07.2020 у справі № 814/142/17.

Так, Порядок №44 визначає, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб здійснюється як при утриманні податку з грошового забезпечення військовослужбовця, так і з грошових винагород та інших виплат, на які військовослужбовець має право.

Із наведених приписів законодавства слідує, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Суд вважає, що здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №520/3517/25, відповідач повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію на суму податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що існують підстави для нарахування та виплати позивачу податку на доходи фізичних осіб, утриманого при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду.

Враховуючи висновки щодо застосування норм права у подібних відносинах, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 4 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", питання про його розподіл суд не вирішує.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 34 227,73 грн та військового збору у розмірі 9 507,70 грн, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №520/3517/25, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 34 227,73 грн та військовий збір у розмірі 9 507,70 грн, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №520/3517/25, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА

Попередній документ
133395724
Наступний документ
133395726
Інформація про рішення:
№ рішення: 133395725
№ справи: 520/25991/25
Дата рішення: 19.01.2026
Дата публікації: 21.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (16.02.2026)
Дата надходження: 11.02.2026
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії