Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
19 січня 2026 р. № 520/382/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України у розмірі, визначеному судом, виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до Порядку №100, що становить 651,88 грн за день, за період з 13.07.2017 по день фактичної виплати індексації.
2. Стягнути 3 % річних від суми простроченої індексації відповідно до статті 625 ЦК України.
3. Стягнути інфляційні втрати за весь період прострочення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 13.01.2026 року позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази отримання індексації грошового забезпечення у 2024 році.
На виконання вимог ухвали суду позивачем 13.01.2026 року надано заяву про поновлення строків звернення до суду.
В обґрунтування заяви вказано, що про наявність зазначених порушень та їх повний обсяг дізнався лише після звернення до Військової частини НОМЕР_2 та Пенсійного фонду України, а також після отримання довідки ОК-5 станом на 07.01.2026, яка підтвердила відсутність змін у Реєстрі застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Приписами частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Загальні правила, які закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.
Відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Отже, оскільки нормами КАС України не врегульовано питання строків звернення до суду у справах про стягнення належної працівнику заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, суд вважає застосовними до спірних правовідносин положення КЗпП України.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних знедотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положеннястатті 233 КЗпП Українив частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятоюстатті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до судув тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справахпро виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строкз дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок протиправного не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що, з огляду на наведені вище норми, вказує на те, що встановленим строком для звернення до адміністративного суду з такими вимогами є місячний строк.
Як вказано самим позивачем в позовній заяві, що відповідачем остаточний розрахунок при звільненні з ним проведено 30.11.2024, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача.
Разом з цим, як встановлено судом, з даним позовом позивач звернувся до адміністративного суду 07.01.2026, що свідчить про пропуск ним місячного строку звернення до суду з цим позовом.
Позовна заява та надана заява про поновлення строку звернення не містить доводів чи доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних підстав пропущення позивачем строку звернення до суду строку.
Доводи позивача, що про порушення його прав йому слало відомо після звернення до Військової частини НОМЕР_2 суд вважає необґрунтованими, оскільки звернення до відповідача з заявою не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про можливе порушення своїх прав.
Такий лист лише фіксує дату початку активних дій щодо з'ясування порядку нарахувань, тоді як про факт невиплати йому середнього заробітоку за час затримки повного розрахунку при звільненні позивач мав та міг дізнатись ще у 2024 році при отриманні невиплаченої суми індексації на виконання рішення суду.
Крім того позивач ні до позовної заяви, ні до заяви про поновлення строку не долучає відповідь Військової частини НОМЕР_2 , з якої позивачу стало відомо про порушення його прав.
Позивачем в позовній заяві не наведено причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву своєчасно.
Звернення позивача до суду з інших підстав є його власним волевиявленням та не є обставинами, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного звернення до суду у строк передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Відтак, суд зазначає, що позивачем не було вказано поважних причин пропуску звернення до адміністративного суд та не вказано підстав, які є поважними для його поновлення, що в силу ч.2 ст.123 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні - повернути позивачу.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Бідонько А.В.