Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
19 січня 2026 року № 520/21069/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці про скасування рішення, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (далі по тексту - відповідач, митниця), в якому просить суд:
- скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 11.07.2025 №UА807000/2025/000262/2.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у ньому.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, ФОП ОСОБА_1 (покупець) в рамках укладеного контракту від 24.11.2023 №2411/2023 з Qingdao Globalstar Industry Co.,Ltd (продавець) придбаний товар. За умовами контракту товар завозиться партіями.
Специфікацією від 24.02.2025 №6 та від 28.03.2025 №7 був погоджений товар, кількість, сума, оплата та умови поставки між сторонами за контрактом.
Суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17.
Платіжною інструкцією від 25.02.2025 №207 та від 02.04.2025 №223 був оплачений товар за вказаними вище специфікаціями.
Декларування товару було здійснено через Харківську митницю, митна декларація від 11.07.2025 №25UА8072000010341U0.
Судом встановлено, що декларант подав митному органу всі необхідні та наявні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, однак, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості відповідач прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості від 11.07.2025 №UА807000/2025/000262/2.
У зв'язку із прийняттям відповідачем незаконного рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, декларантом була оформлена нова митна декларація від 14.07.2025 №25UA807200010379U6 та на підставі заяви декларанта від 11.07.2025, товар був випущений у вільний обіг згідно положень під.4 ч.4 ст.54 МК України з наданням гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 цього Кодексу.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 11.07.2025 №UА807000/2025/000262/2.
У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
«У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.: 54, 55, 57, 58-63 Митного кодексу України 1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне:
наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 7005292590) по даному підприємству;
за відкритою інформацію з мережі інтернет, а саме : Офіційний індекс китайської товарної номенклатури (GACC HS Code Index; сайт: https://gacc.agency), Інтерактивний пошук HS кодів Китаю (e-Tools Age HS Code Lookup; сайт: https://etoolsage.com ) код товару 7009910000, що вказаний в Китайській експортній декларації відсутній серед списку кодів товарів, що піддає сумніву автентичність експортної декларації № 021720250000109202;
супровідні документи Т1 №25PL322080NUKD3VK0, 25С520120272/00015 не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують митну вартість товару, оскільки не засвідчують факт його експорту, через відсутність в такому документі відміток митних органів країни відправлення;
відсутній договір від 02.01.2024 №16/2024-ЦЮ, зазначений в гр. 3 в залізничній накладній 31520272; також в гр. 3 залізничної накладній 31520272 зазначена інформація щодо «Перегрузка на вагон другой ширины колеи на станции “Мостиска II», ПП «Мостиска Драй Порт», але це не відображено в жодному транспортному документі, наданому до митного оформлення, таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9,10 та 21 ст. 58 МКУ;
відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
у коносаменті № UTRUST25042192 вказана доставка до Gdansk (Poland), але за інформацією в мережі Інтернет (сайт www.maersk.com/tracking) контейнер № MRKU8234708 було навантажено на судно у порту XINGANG (Китай) та йшло до Мостиська, але відповідно до коносаменту № UTRUST25042192, порт доставки - GDANSK (POLAND);
відповідно до інвойсу від 29.04.2025 № 25GB220MIC002, вартість зазначена на рівні товар №1 - 1,36 USD/м3 та товар №2-1,88 USD/м3, але відповідно до прайс-листа від 25.03.2025, зазначена така сама вартість товару, але також зазначено, що це вартість першого сорту. Тобто, є підстави вважати, що цей прайс не відповідає поданому до митного оформлення;
також за інформацією в мережі Інтернет (сайт www.maersk.com/tracking) контейнер №MRKU8234708 було відправлено з порту XINGANG (судном MAERSK CAP Jackson/518S), але в порту TAN JUNG PELEPAS, було відправлено судном MARY MAERSK/518W, але в порт Gdansk прибуло судно MAERSK IDAHO/525S. Виходячи з цього, є підстави вважати, що на маршруті слідування від XINGANG до Gdansk, не були враховані всі складові митної вартості, а саме, навантажувально-розвантажувальні витрати з судна на судно, що впливає на рівень митної вартості та оподаткування товару;
а також в зв'язку з неможливістю надати декларантом всі витребувані додаткові документи, передбачені п.3 ст.53 МКУ та вимогою видати рішення про коригування митної вартості.
Право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ.
Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації. За результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень аналогічних товарів за митними деклараціями:
Товар №1- № UA500500/2025/014510 (25UA500500014510U4) від 06.05.2025 з митною вартістю 2,51 дол.США за кВ.м, 0,51 дол.США за кг (Товар 1 : код товару згідно з УКТ ЗЕД 7005292590, назва товару: «Скло неармоване, без поглинальноговідбивального шару, не оброблене, незабарвлене ...», країна походження CN (Китай).
Товар №2- № UA408020/2025/020406 (25UA408020020406U9) від 30.05.2025 з митною вартістю 1,02 дол.США за кг (Товар 1: код товару згідно з УКТ ЗЕД 7009910000, назва товару: «Дзеркало без рами:Дзеркало, без рами - 100 шт; Дзеркало, без рами - 200 шт; Дзеркало, без рами -100 шт...», країна походження CN (Китай).
Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 0,51 дол.США/кг * 13450 кг = 6859,5 дол.США;
Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 1,02 дол.США/кг * 13450 кг = 13 719 дол.США;
При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає : товар 1) 0,51 дол.США/кг, товар 2) 1,02 дол.США/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту. Також повідомляємо, що 1. Згідно п.6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у т.ч. у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. 2. Декларант має права, - викладені у п. 3 статті 52 МКУ - щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 статті 55 МКУ. 3. Декларант має право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.».
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Щодо наявних рішень про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 7005292590) по даному підприємству, суд зазначає наступне.
Так, згідно ч.1,2,3 ст.57 МК України, зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У відповідності до ст.60 МК України передбачений метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
У відповідності до ст.64 МК України передбачений резервний метод.
Втім, митний орган спочатку вказує на метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів/щодо подібних (аналогічних) товарів «...Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 7005292590) по даному підприємству)», а надалі здійснює корегувальний розрахунок за резервним методом «.Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ».
Таким чином, митниця повинна була застосувати для підрахунку ціни товару метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів/щодо подібних (аналогічних) товарів, а не резервний метод. Отже у цій частині рішення є неправомірним, оскільки містить протиріччя в частині методики визначення митної вартості.
Щодо інвойсу від 29.04.2025 №25GB22OMIC002, вартість зазначена на рівні товар №1 - 1,36 USD/м3 та товар №2 - 1,88 USD/м3, але відповідно до прайс-листа від 25.03.2025, зазначена така сама вартість товару, але також зазначено, що це вартість першого сорту. Тобто, є підстави вважати, що цей прайс лист не відповідає поданому до митного оформлення. Позивачем, на вимогу митного органу не надані ані каталоги, ані специфікації, ані загальні прейскуранти (прайс листи) від виробника товару, суд зазначає наступпе.
Згідно до поданої заяви від 29.07.2025 позивач зазначав, що: з цього приводу, продавець Qingdao Globalstar Industry Co.,Ltd листом від 14.07.2025 повідомив наступне: «На ваш запит щодо сорту товару (скло, дзеркало), який був Вам поставлений згідно до специфікації від 24.02.25 №6 та від 28.03.2025 №7 (додаток 2, 3 позову) повідомляємо, що вказаний товар є першим сортом».
До того ж, декларантом згідно до коду документа d3014*, m9000* гр.44 поданої митної декларації від 14.07.2025 №25UA807200010379U6 (митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 11.07.2025 №25UA8072000010341U0) був наданий митному органу прайс-лист від 25.03.2025 та каталог.
Щодо інформації з мережі інтернет, а саме: Офіційний індекс китайської товарної номенклатури (GACC HS Code Index; сайт: https://gacc.agency), Інтерактивний пошук HS кодів Китаю (e-Tools Age HS Code Lookup; сайт: https://etoolsage.com) код товару 7009910000, що вказаний в китайській експортній декларації відсутній серед списку кодів товарів, що піддає сумніву автентичність експортної декларації 021720250000109202, суд зазначає наступне.
Згідно до поданої заяви від 29.07.2025 позивач зазначав, що продавець Qingdao Globalstar Industry Co.,Ltd листом від 14.07.2025 повідомив наступне: «На ваш запит щодо кодування товару в рамках укладеного контракту від 24.11.2023 №2412/2023 за специфікацією від 24.02.25 №6 та від 28.03.2025 №7 повідомляємо наступне.
Код товару 7009910000, що вказаний в декларації КНР від 29.04.2025 №021720250000109202 відповідає дійсності, сайти на які Ви посилаєтесь у своєму зверненні: https://gacc.agency та https://etoolsage.com є не оновленими (не коректними).
Сайт на якому інформація відповідає дійсності є https://www.hsbianma.com».
Щодо того, що надані декларантом до контролю і митного оформлення супровідні документи Т1 №25PL322080NUKD3VK0, 25C520120272/00015 не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують митну вартість товару, оскільки не засвідчують факт його експорту, через відсутність в такому документі відміток митних органів країни відправлення, суд зазначає наступне.
Згідно до поданої заяви від 29.07.2025 позивач зазначав, що експедитор ТОВ "ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ" листом від 23.07.2025 повідомив наступне: «Цим листом зазначаємо, що в рамках укладеного між нами договору від 15.06.2023 №К150623-32 про надання транспортно-експедиторських послуг по коносаменту від 29.04.2025 №UTRUST25042192, контейнер №MRKU8234708 здійснював експедитор ТОВ "ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ".
Компанія повідомляє, що Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту, згідно до якої «транзитний супровідний документ» означає документ, що надрукований з використанням засобів електронного опрацювання даних для супроводження товарів і ґрунтується на відомостях транзитної декларації. Основний референтний номер (MRN) означає реєстраційний номер, присвоєний компетентним митним органом транзитній декларації з використанням засобів електронного опрацювання даних.
Таким чином, транзитний супровідний документ - Т1 від 26.06.2025 №MRN25PL322080NUKD3VK0 друкується з використанням засобів електронного опрацювання даних і не містить відміток митних органів країни відправлення, основний референтний номер MRN у транзитній декларації підтверджує автентичність і точність даних зазначених у ній.».
Крім цього, на сертифікаті походження товару від 06.05.2025 №25C520120272/00015 відмітки митних органів країни відправлення не проставляються, оскільки сертифікат не є транспортним документом, а є документом, який засвідчує країну походження товару.
Щодо того, що у коносаменті №UTRUST25042192 вказана доставка до Gdansk (Poland), але за інформацією в мережі Інтернет (сайт www.maersk.com/tracking) контейнер №MRKU8234708 було навантажено на судно у порту XINGANG (Китай) та йшло до Мостика, але відповідно до коносаменту №UTRUST25042192, порт доставки GDANSK (POLAND), суд зазначає наступне.
Згідно до поданої заяви від 29.07.2025 позивач зазначав, що згідно коносаменту від 29.04.2025 №UTRUST25042192 маршрут слідування XINGANG (Китай) до Gdansk (Польща) - морський фрахт, у подальшому маршрут слідування Gdansk (Польща) - Мостиська (Україна) - міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом.
Сайт (www.maersk.com/tracking) на який Ви посилаєтесь відображає весь маршрут слідування контейнера №MRKU8234708 за межами території України (XINGANG, Китай - MOSTISKA, Україна), всі витрати за міжнародне перевезення відображені у рахунку від 24.06.2025 №695 та довідці від 24.06.2025 №2406/1 про транспортні витрати та вказані документи були надані митниці під час митного оформлення товару.
Щодо того, що за інформацією в мережі Інтернет (сайт www.maersk.com/tracking) контейнер №MRKU8234708 було відправлено з порту XINGANG (судном MAERSK CAP Jackson/518S), але в порту TANJUNG PELEPAS, було відправлено судном MARY MAERSK/518W, в порт Gdansk прибуло судно MAERSK IDAHO/525S. Виходячи з цього, є підстави вважати, що на маршруті слідування від XINGANG до Gdansk, не були враховані всі складові митної вартості, а саме, навантажувально-розвантажувальні витрати з судна на судно, що впливає на рівень митної вартості та оподаткування товару, суд зазначає наступне.
Згідно до поданої заяви від 29.07.2025 позивач зазначав, що експедитор ТОВ "ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ" листом від 23.07.2025 повідомив наступне: «Також, товариство інформує, що витрати на маршруті слідування від XINGANG (Китай) до Gdansk (Польща) щодо навантажувально-розвантажувальних робіт з судна на судно передбачені у рахунку від 24.06.2025 №695 та довідці від 24.06.2025 №2406/1 де зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України та інші послуги складають 14 654,57 грн.
Рахунок від 24.06.2025 №695 та довідка від 24.06.2025 №2406/1 відображають всі необхідні для митниці витрати щодо транспортування вантажу за межами території України на умовах FOB XINGANG, CHINA (Китай) до кордону України - Gdansk- Mostiska (Польща), які складають 125 610,60 грн. із них: морський фрахт за межами митної території України 52 337,75 грн., навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України та інші послуги складають 14 654,57 грн., організація міжнародного перевезення вантажів залізничним транспортом: Гданськ, Польща - Мостиська, Україна 58 618,28 грн.».
Щодо того, що відсутній договір від 02.01.2024 №16/2024-ЦЮ, зазначений в гр. 3 в залізничній накладній №31520272; також в гр. 3 залізничнoї накладної №31520272 зазначена інформація щодо «Перегрузка на вагон другой ширины колеи на станции “Мостиска ІІ», ПП «Мостиска Драй Порт», але це не відображено в жодному транспортному документі, наданому до митного оформлення, таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ, суд зазначає наступне.
Згідно до поданої заяви від 29.07.2025 позивач зазначав, що експедитор ТОВ "ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ" листом від 23.07.2025 повідомив наступне: «Зазначаємо, що компанія ТОВ "ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ" не може надати Вам договір від 02.01.2024 №16/2024-ЦЮ, який зазначений в гр. 3 в залізничній накладній 31520272, оскільки сторони умовами договору передбачили зобов'язання про не розголошування інформації будь -якій третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони по даному договору.
За інформацією наданою стороною, остання не надала згоду про поширення договору від 02.01.2024 №16/2024-ЦЮ, який зазначений в гр. 3 в залізничній накладній 31520272.
ТОВ "ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ" додаткових витрат щодо перевантаження на вагон іншої ширини колії на станції «Мостиська ІІ», ПП «Мостиська Драй Порт» (контейнер №MRKU8234708) не несло, у зв'язку із чим компанія не виставляла окремі рахунки замовнику ФОП ОСОБА_1 для оплати за перевантаження вантажу, оскільки по-перше такі витрати можуть закладатися у наземне перевезення імпортних вантажів після кордону України (перевантаження виконується на території України (станція Мостиська), а не за її межами, а по-друге, такі витрати не входять до складової розрахунку митної вартості».
До того ж, згідно до коду документа d3004, d3007, m4301, d3005 графи 44 поданої митної декларації від 14.07.2025 №25UA807200010379U6 (митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 11.07.2025 №25UA8072000010341U0) декларант надавав митному органу рахунок про транспортні витрати від 24.06.2025 №695, довідку про транспортні витрати від 24.06.2025 №2406/1, договір від 15.06.2023 №К150623-32 про надання транспортно-експедиторських послуг та платіжну інструкцію від 01.07.2025 №15073 про оплату транспортних послуг (додаток 12, 13, 14, 15 позову).
Декларант уклав договір транспортних послуг від 15.06.2023 №К150623-32 з єдиним суб'єктом господарювання на надання транспортних послуг з перевезення цього товару, інших транспортних договорів у декларанта немає у наявності.
Таким чином, декларант відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України подав документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Тому посилання відповідача на відсутність документального підтвердження числового значення складових митної вартості товарів є безпідставним та спростовується наданими до митного оформлення документами.
Крім того, суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
При ухваленні рішення суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 11.07.2025 №UА807000/2025/000262/2 прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці про скасування рішення - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 11.07.2025 №UА807000/2025/000262/2.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 19 січня 2026 року.
Суддя Бадюков Ю.В.