Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 січня 2026 року № 520/362/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з позовом, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати пенсії у січні 2026 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» № 1778 від 30.12.2025, протиправними;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 140 99344; 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3-й під'їзд, 2 поверх) на користь пзивача різницю між нарахованою та невиплаченою пенсією за січень 2026 року, в розмірі 43141 (сорок три тисячі сто сорок одну) грн 30 коп.
08.01.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано заяву, в якій просив відвести суддю Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А. від розгляду справи № 520/362/26.
В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що адміністративні справи №520/35566/24, №520/12750/25, №520/12778/25, №520/12783/25, №520/18001/25, в яких заявник є позивачем, до цього часу не розглянуті, чим на думку заявника порушено його право на доступ до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року справу № 520/362/26 передано до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для вжиття дій відповідно до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 головуючим у справі для вирішення питання про відвід судді визначено суддю Полях Н.А.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а також подану позивачем заяву про відвід головуючому судді, зазначає наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді врегульовані статтею 36 КАС України.
Згідно з положеннями ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Приписами частини третьої статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
В обґрунтування заяви про відвід головуючому судді у справі, позивач зазначає, що ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі №520/362/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Разом із тим, раніше було відкрито провадження у низці інших адміністративних справ за його позовами, зокрема у справах №520/35566/24 (ухвала від 01 січня 2025 року), №520/12750/25, №520/12778/25, №520/12783/25 (ухвали від 26 травня 2025 року), а також у справі №520/18001/25 (ухвала від 10 липня 2025 року), які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. На переконання позивача, зазначені адміністративні справи суддею у встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України строк не розглянуті, що, на його думку, свідчить про порушення права на розгляд справ упродовж розумного строку та права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, позивач зазначає, що 23 жовтня та 08 грудня 2025 року ним подано дисциплінарні скарги до Вищої ради правосуддя щодо судді Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., що, на його переконання, може викликати сумнів у неупередженості судді під час розгляду справи №520/362/26.
Також позивач вказує на можливе порушення порядку визначення судді для розгляду справи №520/362/26, передбаченого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, що, на його думку, є самостійною підставою для відводу судді відповідно до статті 36 цього Кодексу.
У зв'язку з викладеним позивач просить задовольнити заяву про відвід судді Ширант А.А. від подальшого розгляду адміністративної справи №520/362/26.
Разом із тим, наведені позивачем у заяві про відвід обставини не свідчать про наявність підстав, визначених статтею 36 КАС України, які б унеможливлювали участь головуючого судді у подальшому розгляді даної справи.
Суд зазначає, що відповідно до інформації про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих адміністративних судів та орієнтованої нормативної чисельності суддів згідно із звітністю за 9 місяців 2025 року, яка розміщена на офіційні сторінці Ради Суддів України (https://rsu.gov.ua/oas-2025_3-maps), Харківський окружний адміністративний суд по навантаженню знаходиться на четвертому місці по Україні.
Так, за 9 місяців 2025 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшло справ та матеріалів - 31 262, чисельність суддів відповідно до рішення ВРП - 40, чисельність суддів з повноваженнями станом на 30.09.2025 - 29, нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів, год. - 265 702, чисельність суддів за нормативами - 216.
З огляду на вказані показники, навантаження на одного суддю Харківського окружного адміністративного суду перевищує норматив, який зазначений на сайті Ради Суддів України, більше ніж в сім разів на одного суддю та є надмірним.
Крім того, Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.ст.289-1,289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Вказані обставини, а також надмірна завантаженість судової системи спричиняє розгляд адміністративних справ поза межами строку, визначених КАС України.
Частиною другою статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Перевіряючи мотиви, з яких виходив позивач, обґрунтовуючи заяву про відвід судді, суд зазначає, що для надання оцінки об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій у цій справі, існують кілька критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Така оцінка здійснюється за об'єктивного та суб'єктивного підходу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи.
Разом з тим, сам по собі факт тривалого розгляду інших адміністративних справ за участю позивача не є та не може бути безумовною підставою для відводу судді у розумінні пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Викладені позивачем у заяви доводи, не свідчать про упередженість судді, її заінтересованість у результаті розгляду справи або існування обставин, які об'єктивно ставлять під сумнів її об'єктивність. Доводи позивача стосуються виключно організації судочинства та навантаження суду і не можуть бути підставою для відводу судді у справі.
Суд звертає увагу, що право на розгляд справи упродовж розумного строку, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не ототожнюється з правом сторони на заміну судді у разі незгоди зі строками судового розгляду.
Сам по собі тривалий розгляд справи, за відсутності доказів умисного затягування чи вибіркового підходу до сторін, не утворює обґрунтованого сумніву в неупередженості судді.
Крім того, доводи позивача щодо подання ним дисциплінарних скарг до Вищої ради правосуддя стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А. також не можуть бути підставою для її відводу, оскільки подання дисциплінарної скарги є реалізацією права особи та не свідчить про наявність конфлікту інтересів, або заінтересованості судді у результаті розгляду справи чи про її упередженості.
Також суд критично оцінює доводи позивача щодо можливого порушення порядку визначення судді для розгляду справи №520/362/26.
Матеріали справи не містять жодних доказів порушення вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України під час автоматизованого розподілу справи між суддями, а відповідні твердження позивача мають характер припущень та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, Бангалорські принципи поведінки суддів та норми Кодексу суддівської етики саме по собі не доводить наявності у даній справі конкретних обставин, які б об'єктивно свідчили про упередженість судді або неможливість здійснення нею правосуддя у цій справі.
Суд також враховує об'єктивні умови здійснення правосуддя Харківським окружним адміністративним судом, зокрема надмірне навантаження на суддів, що істотно перевищує нормативні показники, а також наслідки перерозподілу значної кількості справ у зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вказані обставини мають системний характер та не залежать від волевиявлення конкретного судді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені у заяві доводи не підтверджують наявності жодної з підстав, визначених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які б унеможливлювали участь судді Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А. у розгляді адміністративної справи №520/362/26.
Викладені позивачем у заяві мотиви не можуть бути підставою для відводу судді відповідно до статті 36 КАС України.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності (неупередженості) суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості, об'єктивності або безсторонності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
Також, вирішуючи питання по суті заяви, суд зауважує, що в процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте право на відвід не являється абсолютним. Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ'єктивного суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що зазначені обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., у вирішенні даної адміністративної справи, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.А. Полях